Постанова № 70159466, 18.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 р. Справа № 804/6243/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4 представника відповідача ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Cхідна Торгівельна Компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Cхідна Торгівельна Компанія" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративний суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Східна Торгівельна Компанія», з питання дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2014р. № 241014 за період з 24.10.2014р. по 21.07.2017р., порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидента, яке перебуває за межами України, внаслідок чого було складено акт перевірки від 08.08.2017р. №8633/04-36-14-06/34682993, в якому відповідачем зроблено висновок про порушення ст.2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями), а саме порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених ОСОБА_6 банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом ОСОБА_6 банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), а також п.1 ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». На підставі акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення ПП «Східна Торгівельна Компанія» із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 01.09.2017р., не погоджується вважає їх такими, що були прийняті із грубим порушенням податкового законодавства, оскільки висновки акту перевірки не ґрунтуються на нормах ПК України та інших нормативних актах, є помилковими, зроблені в супереч економічній суті господарських операцій описаних у акті перевірки, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, обґрунтовуючи свою думку у поясненнях, викладених у запереченнях на позов. Позиція відповідача аргументована тим, що перевіркою, встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та п.1 ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», у звязку з чим були складені податкові повідомлення-рішення, а доводи платника податків, наведені у позові, не спростовують самого факту встановлення зазначеного порушення та не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу документальної позапланової виїзної перевірки від 25.07.2017 року № 3963-П та направлення від 25.07.2017 №10365, виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, згідно пп. 191.1.4 п. 191.1 ст.191 пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з надходженням на адресу ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлення уповноваженого банку ПАТ КБ «Приватбанк» від 02.03.2015 № Г-31.0.0.0/1-1447 щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Східна Торгівельна Компанія» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2014 року №241014 за період з 24.10.2014 року по 21.07.2017, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидента, яке перебуває за межами України.

За результатами перевірки складено акт від 08.08.2017 р. №8633/04-36-14-06-06/34682993.

Встановлені наступні порушення: статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) при виконанні імпортного контракту від 24.10.2014 № 241014 укладеному між ПП «СТК» (Покупцем), та «ZHEJIANG KAILI RUBBER CO.,LTD» (Постачальником), за що на підставі ст.4 цього ж Закону ПП «СТК» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 174 079,25 грн;

- п.1 ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями), за що у відповідності з п.2.7. Постанови Правління НБУ від 08.02:2000 № 49 «Про затвердження Положення про валютний контроль» (зі змінами та доповненнями) та згідно п.2 ст. 16 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями), підприємству нарахована штрафна санкція за порушення термінів декларування валютних цінностей та іншого майна станом на 01.04.2015 року у сумі 170,00 грн.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 01.09.2017 року №0013391406 та №0013401406.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що ПП «Східна торгівельна компанія» (Покупець) укладено імпортний контракт від 24.10.2014 року № 241014 з «ZHEJIANG KAILI RUBBER CO. LTD» (Продавець). Згідно з умовами контракту, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити «гумово-технічні вироби» відповідно до специфікації. Загальна вартість контракту 41146,31 дол. США. Умови поставки: FOB порт м. Нингбо, Китай. Передплата 80%, перед відвантаженням з заводу. Термін поставки 15 днів після отримання депозиту. Термін дії ціни 1 місяць.

На виконання умов контракту від 24.10.2014 № 241014 ПП «СТК» перераховано з

рахунку № 26006050204347, який відкрито в ПАТ КБ «ПриватБанк», грошові кошти в сумі 32917,00 дол. США, а саме:

платіжне доручення від 06.11.2014 року №0611 на суму 15000,00 дол. США. Граничний строк поставки товарів згідно абз.1, абз. 3 ст.2 Закону України від 23.09.94 p. N 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) - 04.02.2015 року.

платіжне доручення від 13.11.2014 року № 7 на суму 17917,00 дол. США. Граничний строк поставки товарів згідно абз.1, абз. 3 ст.2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) -11.02.2015 року.

Згідно Додаткової угоди №1 від 12.01.2015 року до контракту про зміну умов поставки товару, а саме: відповідно до п.5.3 Контракту покупець здійснює оплату товару у строк 90 днів після завантаження товару на борт судна та направлення покупцю копії коносаменту та додаткову угоду №2 від 30.01.2015р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про неможливість його виконання в частині поставки товару у зв'язку з його незадовільною якістю та відсутністю у необхідній кількості на складі продавця. При цьому сторони дійшли згоди про повернення суми передплати у розмірі 32917,00 дол. США у строк не пізніше 28.02.2015р.

Крім того, судом встановлено, що між ПП «СТК» (Покупець) та «ZHEJIANG KAILI RUBBER CO. LTD» (Продавець) укладено імпортний контракт від 03.02.2015 року № 030215. Згідно умов якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити «гумово-технічні вироби» відповідно до специфікації. Загальна вартість контракту 38927,46 дол. США. Специфікація №1 Умови поставки: FOB порт м. Нингбо, Китай. Передплата 80%, перед відвантаженням з заводу. Термін поставки 15 днів після отримання депозиту. Термін дії ціни 1 місяць.

На виконання контракту від 03.02.2015 №030215 компанією «ZHEJIANG KAILI RUBBER CO. LTD» на адресу ПП «Східна Торгівельна Компанія» поставлено товари відповідно до вантажно-митної декларації №110130000/2015/502204 від 23.04.2015р., на суму 38927,46 дол. США.

Згідно ст.1 Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

У звязку з набранням з 17 листопада 2012 року чинності Закону України від 6 листопада 2012 року №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» (далі - Закон №5480) внесено зміни до Закону №185 відповідно до яких ОСОБА_6 банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону №185.

Згідно п.1 постанови Правління ОСОБА_6 банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 04.12.15 №863 та від 03.03.16 №140 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що умови контрактів № 241014 від 24.10.2014 (граничний строк поставки 04.02.2015 року та 11.02.2015року) та № 030215 від 03.02.2015 сторонами не виконані.

У звязку із не невиконанням контрактів, сторони дійшли згоди, щодо припинення зобов'язань покупця перед постачальником, у відповідності до п.5.3 Контакту на поставку товарів № 030215 від 03.02.2015 року в частині вартості отриманого товару на суму 32917,00 дол. США та перерахованих покупцем постачальнику за контрактом на поставку товарів № 241014 від 24.10.2015 року у сумі 32917,00 дол. США - зарахуванням зустрічних однорідних вимог, шляхом укладання 30.04.2015 року Додаткової угоди.

Позивач зазначає, що відповідно до додаткової угоди №2 від 30.01.2015 року та угоди про взаємозалік зустрічних однорідних вимог, станом на 31.01.2015 року сторони контракту вже не були повязані договірними зобов'язаннями в частині поставки товару, тобто припинили його угодою сторін, а отже з боку ПП «СТК» не існувало порушення термінів, передбачених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки згідно з умовами Додаткової угоду №2 від 30.01.2015р., сторони дійшли згоди про неможливість виконання контракту № 241014 від 24.10.2015 року в частині поставки товару, у зв'язку з його незадовільною якістю та відсутністю у необхідній кількості на складі продавця, та дійшли згоди про повернення суми передплати у розмірі 32917,00 дол. США у строк не пізніше 28.02.2015р.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України ( частина четверта ст. 6 цього Закону).

Відповідно до ст. 2 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» принцип верховенства закону, як принцип зовнішньоекономічної діяльності, полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Таким чином, із системного аналізу наведених норм слідує висновок, що законодавець, визнаючи за субєктами зовнішньоекономічної діяльності свободу у визначенні цивільного зобовязання, включаючи, зокрема ціну товару в зобовязанні поставки, строки здійснення поставки та розрахунку за товар, встановлює контроль за виконанням зобовязання з метою недопущення невиправдано тривалого дисбалансу в активах резидентів, які експортували товар за межі митного кордону України на умовах відстрочення платежу. При цьому розмір валютної виручки, щодо надходження якої встановлений такий контроль, визначається зовнішньоекономічним контрактом. Виключення з цього можуть бути встановлені законами України.

Так, строки, зазначені у статті 2 Закону № 185/94-ВР, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Міністерством економіки України наказом від 18.01.2008 року №15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.02.2008 року за №115/14806, затверджено Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Положення про порядок видачі висновків).

Зазначене Положення визначає порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також підстави для відмови у його видачі.

Згідно пункту 7 Порядку продовження строків розрахунків Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Вказане свідчить про те, що до виключної компетенції Мінекономрозвитку належить право надавати висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами або відмовити надати такий висновок за наявності визначених для цього законом підстав.

Позивач не скористався правом на звернення до Мінекономрозвитку для отримання висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, а шляхом укладення Додаткових угод подовжив строки розрахунків за контрактом № 241014 від 24.10.2014 року.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

При цьому, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що ОСОБА_6 банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.

Так, відповідно до п. 1 постанови Правління ОСОБА_6 банку України від 01.12.2014 №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова діяла у період з 01.12.2014 до 03.03.2015 включно.

ОСОБА_6 України Постановою Правління ОСОБА_6 банку України від 03.03.2015 р. №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановив пунктом 1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова діяла у період з 04.03.2015 до 03.06.2015 р. включно.

Відповідно до п. 1 постанови Правління ОСОБА_6 банку України від 03.06.2015 р. №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова діяла у період з 04.06.2015 до 03.09.2015 р. включно.

Відповідно до п. 1 постанови Правління ОСОБА_6 банку України від 03.09.2015 р. №581 "Про Врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказаної постанова діяла у період з 04.09.2015 до 04.12.2015 р. включно.

Відповідно до п. 1 постанови Правління ОСОБА_6 банку України від 04.12.2015 р. №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка набрала чинності з 05.12.2015, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова діяла у період з 05.12.2015 до 04.03.2016 р.

Відповідно до п. 1 постанови Правління ОСОБА_6 банку України від 03.03.2016 р. № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова діяла у період з 05.03.2016 р. до 08.06.2016 р.

Відповідно до ст. 1 та ст. 2 Закону №185/94-ВР, із врахуванням вимог постанови Правління НБУ від 04.12.2015 № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», зі змінами і доповненнями (далі - Постанова НБУ №863), граничний строк розрахунків за контрактом № 241014 від 24.10.2014 року становив 04.02.2015 року та 11.02.2015 року. Тобто, враховуючи Додаткову угоду від 30.04.2015 року про зарахуванням зустрічних однорідних вимого, днем розрахунку по контракту № 241014 від 24.10.2014 року є 30.04.2015 року.

З огляду на зазначене, відповідачем нарахована пеня за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, виходячи з наступного розрахунку:

за грошові кошти в розмірі 15000, 00 доларів США виходячи з 85 днів прострочки: з 05.02.2015 по 30.04.2015 року розмір пені складає 68849,09 грн.

за грошові кошти в розмірі 17917,00 дол. США. виходячи з 78 днів прострочки: з 12.02.2015 по 30.04.2015 року розмір пені складає 105230,16 грн. (а.с. 29).

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом ОСОБА_6 банку України на день виникнення заборгованості.

Суд приходить до висновку, що визначений відповідачем розмір пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідає фактичним обставинам справи, нормам спеціального законодавства; відповідач довів, що позивач порушив граничний строк завершення розрахунку за імпортною операцією та навів вірний розрахунок пені.

Отже, з врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин та аналізу норми діючого законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань позивача на порушення контролюючим органом під час нарахування пені та як наслідок податкове повідомлення-рішення від 01.09.2017 № НОМЕР_1 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.09.2017 №0013401406 , суд зазначає наступне.

На підставу винесення податкового повідомлення-рішення від 01.09.2017 № НОМЕР_2 вказано встановлене порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями, та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями, п. 2.7 ст. 2 Постанови НБУ від 08.02.2000 №49 "Про затвердження Положення про валютний контроль" (а.с. 41).

З аналізу акту перевірки та наданих представником відповідача під час судового розгляду справи письмових заперечень встановлено, що під час проведення перевірки встановлено допущення підприємством позивача порушення в частині порядку декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.04.2015 року по імпортному контракту від 24.10.2014 № 241014.

Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2015 підприємством подано по місту його реєстрації, як платника податків - до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра 06.04.2015 за №9059620325. Згідно даних розділу II «Фінансові вкладення» декларації, підприємством не зазначено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 32 917,00 доларів США в рядку 13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів». Вищевказана декларація ПП «СТК» до регіонального відділення НБУ не надавалась. До ДПІ у Соборному районі м. Дніпра за адміністративною послугою «Засвідчення довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» ПП «СТК» не зверталось.

Відтак в акті перевірки від 08.08.2017р. №8633/04-36-14-06/34682993 зафіксовано, що у ПП «СТК» по імпортному контракту від 24.10.2014 №241014, станом на 01.04.2015 рахувалась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 32 917,00 доларів США.

У відповідності з п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (надалі - Декрет № 15-93) валютні цінності та інше майно резидентів, яке знаходиться за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню в ОСОБА_6 банку України. Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.01.1996 за № 18/1043 яким затверджена за погодженням з НБУ, Мінстатом та МЗЕЗ торгом України форма Декларації, також встановлено, що обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється СПД щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» встановлено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях ОСОБА_6 банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності.

Позивачем суду не надано та судом не встановлено доказів на спростування висновку контролюючого органу щодо порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями в частині порядку декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.04.2015 року по імпортному контракту.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2017 року № НОМЕР_2.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2017 року №0013391406 та №0013401406, у зв'язку із чим позов Приватного підприємства "Cхідна Торгівельна Компанія" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Cхідна Торгівельна Компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

ОСОБА_1