Постанова № 70159460, 12.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 р. Справа № 804/5833/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі №Н-7642/0-4866/6-17 від 14.08.2017 року, у розгляді по суті клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту);

- зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у місячний термін з моменту набрання даним рішенням законної сили розглянути по суті клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту);

- в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах відповідно до ст. 267 КАС України зобов'язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду.

У обґрунтування позову зазначено, що 29.06.2017 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням та необхідними документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Однак, відповідачем листом від 14.08.2017р. за вих. №Н-7642/0-4866/6-17 фактично відмовлено у розгляді клопотання позивача по суті, посилаючись на те, що у звязку з запровадженням нових правил управління сільськогосподарськими землями знижено темпи передачі земельних ділянок учасникам АТО та запропоновано звернутись із цим питанням у наступному кварталі. Позивач вважає, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оформлене листом №Н-7642/0-4866/6-17 від 14.08.2017р. є протиправним та прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та є необґрунтованим.

Позивач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Засобами електронного звязку надіслав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову.

У письмових запереченнях зазначив, що у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою було відмовлено, у зв'язку з резервуванням земельних ділянок для учасників антитерористичної операції, відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. та розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р та відповідно до письмової інформації Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, оскільки дана земельна ділянка була зарезервована для відведення учасникам АТО.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав посвідчення серії МВ №009221, згідно якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 7).

29.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням, в якому просив розглянути питання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації. До клопотання надано копію паспорту заявника, копію ідентифікаційного коду заявника, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, довідка по формі 6-зем, згода на збір та обробку персональних даних, документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (а.с. 37).

14 серпня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом №Н-7642/0-4866/6-17 повідомлено позивача, що на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» від 19.08.2015 р. №898-р. Головним управлінням забезпечується розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок, а також розміщення на сайті Головного управління інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сімям загиблих учасників антитерористичної операції.

Також зазначеним листом позивачу повідомлялося, що Головне управління прогнозує незначне зниження темпів передачі земельних ділянок учасникам АТО та іншим категоріям громадян у поточному кварталі в звязку із запровадженням нових правил управління сільгоспземлями, що перебувають у державній власності. Згідно Стратегією раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка була ухвалена Урядом 7 червня 2017р., встановлено паритет між площею земель, переданих у користування на відкритих аукціонах у попередньому періоді, та площею землі, що передається безоплатно, у співвідношенні 1:0,25. Запропоновано позивачу звернутися з зазначеним питанням у наступному кварталі.

Не погодившись з рішенням Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з п. «б», ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» дає визначення державній реєстрації земельної ділянки, як внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначено Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 (далі - Порядок №1051).

Порядком №1051 передбачено перелік документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація земельної ділянки, який відповідає переліку, встановленому частиною четвертою статті 24 Закону «Про Державний земельний кадастр».

Так, Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; 3) електронний документ.

З наведеного вбачається, що основною підставою для державної реєстрації земельної ділянки є погоджена відповідно до законодавства документація із землеустрою.

Відповідно до п. 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Таким чином, у позивача був наявний повний пакет необхідних документів для здійснення відповідачем державною реєстрації права власності на земельну ділянку.

Підставою прийняття відповідачем оскаржуваного листа є постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель затвердив Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Судом встановлено, що 07.06.2017 Кабінет Міністрів України постановою №413 затвердив Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

Так, 29.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням та необхідними доданими до них документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Однак, на час розгляду справи відповідачем не прийнято рішення щодо розгляду вказаної заяви, а надіслано лист №Н-7642/0-4866/6-17 від 14.08.2017 року, який несе інформативно-розяснюючий характер.

Таким чином, вказаний лист, несе лише інформативно-розяснюючи характер, а тому в частині позовних вимог щодо визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі №Н-7642/0-4866/6-17 від 14.08.2017 року, у розгляді по суті клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари та території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 11 КАС України передбачено що, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд вважає, що для захисту порушених прав позивача в даному випадку слід визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо неприйняття передбаченого законодавством рішенння за заявою ОСОБА_2 від 29.06.2017 року, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 29.06.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

Вирішуючи питання встановлення судового контролю, суд зазначає, що положеннями статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подати звіт є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Таким чином, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання у місячний строк з дня набрання законної сили судового рішення у даній справі подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо неприйняття передбаченого законодавством рішенння за заявою ОСОБА_2 від 29.06.2017 року, зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 29.06.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо неприйняття передбаченого законодавством рішенння за заявою ОСОБА_2 від 29.06.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 29.06.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В ОСОБА_1