Постанова № 70159168, 04.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 р. Справа № 804/3620/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Скупейко І.М.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс», третя особа Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс» (далі відповідач), третя особа: Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами, з урахуванням уточнень, про стягнення податкового боргу в сумі 2 882 267,60 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс» (код ЄДРПОУ 34774680) на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Станом на 04.10.2017 р. за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 2 882 267,60 грн. Сума заборгованості, що заявлена до стягнення, утворилась внаслідок несплати самостійно задекларованих зобовязань. Податковою інспекцією вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та надіслана платнику податкова вимога № 941-23 від 03.10.2016 р. Суми податку, які були сплачені платником податку в 2016-2017 р.р., зараховувались в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу. Однак, сума податкового боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку, що зумовило звернення до суду.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначили наступне. Позивачем при визначенні суми податкового боргу не були враховані суми податку, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс». Крім того, податкову вимогу надіслано лише на суму податкового боргу з податку на додану вартість, на суму боргу з податку на прибуток податкова вимога не надсилалась.

Представник третьої особи Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс» (код ЄДРПОУ34774680) зареєстроване 05.12.2006 р., про що здійснено запис в ЄДРПОУ про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 07.12.2006 р.

Згідно до розрахунку податкового боргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс» (код ЄДРПОУ34774680) станом на 04.10.2017 р. має податковий борг на загальну суму 2 882 267,60 грн., з яких: по податку на додану вартість 1 635 569,03 грн. (в т.ч.469,70 грн. пені), по податку на прибуток 1 246 698,57 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість у розмірі, що заявлена до стягнення, утворилась внаслідок не сплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобовязань:

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.09.2016 р., якою визначено суму зобовязання у розмірі 1 656 607,00 грн.;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 11.01.2017 р., якою визначено суму зобовязання у розмірі 7 100,00 грн.;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 14.02.2017 р., якою визначено суму зобовязання у розмірі 11 925,00 грн.

Сума заборгованості зменшена за рахунок переплати в розмірі 19 033,00 грн., та на суму погашення податкового боргу у січні, лютому, березні 2017 р. на загальну суму 21 499,67 грн.

На підставі п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України на суму несвоєчасно сплачених грошових зобовязань нараховано пеню за період з 30.12.2016 р. по 15.03.2017 р. у загальній сумі 469,70 грн.

Заборгованість з податку на прибуток у розмірі, що заявлена до стягнення, утворилась внаслідок не сплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобовязань:

- згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № НОМЕР_4 від 27.02.2017 р., якою визначено суму зобовязання у розмірі 1 271 888,0 грн.

Суму податкового зобовязання зменшено за рахунок переплати в розмірі 8 404,16 грн. та на суму погашеного податкового боргу в травні, липні, серпні, вересні 2017 р. на загальну суму 17 000,00 грн.

По терміну сплати задекларовані зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток відповідачем не сплачено.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога № 941-23 від 03.10.2016 р. на суму 1 637 574,00 грн., яка надіслана відповідачу.

Представниками відповідача надано до суду копії платіжних доручень в обґрунтування зменшення суми податкових зобовязань.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами, визначеними у статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з положенням п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 2 882 267,60 грн., який виник внаслідок не сплати по строку оплати задекларованих зобовязань згідно з поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.09.2016 р., № НОМЕР_2 від 11.01.2017 р., № НОМЕР_3 від 14.02.2017 р. та податку на прибуток приватних підприємств № НОМЕР_4 від 27.02.2017 р.

Вимогу про сплату податкового боргу № 941-23 від 03.10.2016 р. направлено відповідачу засобами поштового звязку рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується матеріалами справи.

Можливість податкового органу здійснювати зарахування сум податку, сплаченого платником, в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню суми боргу у розмірі 2 882 267,60 грн. в судовому порядку.

За таких обставин, з урахуванням встановленого Податковим кодексом України правила черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, кошти у розмірі 2 882 267,60 грн. підлягають стягненню з рахунків відповідача в обслуговуючих банках.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс», третя особа Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс» на загальну суму 2 882 267,60 грн., з них з податку на прибуток 1 246 698,57 грн. та з податку на додану вартість 1 635 569,03 грн. на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ебоуд Файненс» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена в повному обсязі 09.10.2017 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.10.2017р. З оригіналом згідно СуддяОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4