Ухвала суду № 70158431, 06.11.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21470/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2017 року м. Хмельницький Суддя Хмельницького міськрайонного суду Мороз В.О., ознайомившись із адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Трейд» до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, – встановила: ТОВ «Буд-Трейд» звернулося до суду із адміністративним позовом до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про: -визнання незаконним та скасування Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 281-2/803; -визнання незаконним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.09.2017 року; -визнання незаконним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.09.207 року; -визнання незаконним та скасування протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2017 року.

Вивченням даного адміністративного позову, встановлено, що його подано із порушенням вимог адміністративно-процесуального законодавства.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У даній позовній заяві, зокрема заявлено вимоги щодо визнання незаконним та скасування акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 281-2/803, а також про визнання незаконним та скасування протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2017 року.

Проаналізувавши вказані позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вони не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

У відповідності з ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

 Пунктом 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 р. за № 381/10661 визначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта, якому він адресований.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, що характеризується обов'язковістю приписів такого нормативно-правового акта для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Під актом перевірки розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання та є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Висновки акта перевірки та дії суб'єкта владних повноважень щодо їх складання не створюють правових наслідків у вигляді зміни чи припинення прав суб'єкта господарювання, перевірка якого проводилась.

Так само не є нормативно-правовими актом чи правовим актом індивідуальної дії протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки не створює для позивача юридичних прав та обов'язків, а також не містить обов'язкового для нього припису.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сам по собі протокол про адміністративного правопорушення лише фіксує факт правопорушення, не породжує для позивача будь-яких юридичних наслідків, та не має правового значення у розумінні п.1 ч. 2 с. 17 КАС України, а тому позовна вимога про скасування протоколу про адміністративного правопорушення не може бути оскаржена в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачена можливість оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки передбачено порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення прийнятої на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, акт перевірки та протокол про правопорушення не є правовими актами індивідуальної дії в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно не можуть бути оскарженими в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 281-2/803, а також про визнання незаконним та скасування протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2017 року.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.09.2017 року та визнання незаконним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.09.207 року, суддя прийшла до наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Натомість, позивачем не надано до матеріалів адміністративного позову доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 06.12.2016 року, що набрав чинності 01.01.2017 року, у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 17.05.2017 року, ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем у позовній заяві вказано 2 вимоги немайнового характеру, тому позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 3200 грн., подавши оригінал квитанції про сплату такого.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Хмельницькому районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045535, банк отримувача ГУДКСУ в Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, рахунок отримувача 31212206700490, код класифікації доходів бюджету 22030101 (ідентифікаційний код суду: 26515061).

Відповідно до п. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем в строк, який не перевищує п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали, шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 106, 108, 109 КАС України, суддя, -

постановила:

Відмовити у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Трейд» до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 281-2/803, а також про визнання незаконним та скасування протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2017 року.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Трейд» до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування про визнання незаконним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.09.2017 року та визнання незаконним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.09.207 року, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків п’ять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя