Постанова № 70158360, 25.10.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2017 Справа №607/8511/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 предявила до суду позов до відповідача ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просила визнати протиправними дії ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії, у звязку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму та зобовязати ОСОБА_4 обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01 вересня 2015 року перерахунок пенсії у розмірі не нижчому ніж розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з вересня 2012 року їй призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До 01 грудня 2016 року сума її пенсії становила 949 гривень, з 01 грудня 2016 року 1043,97 гривень, з 01 травня 2017 року 1097,77 гривень. Законом України Про державний бюджет на 2015 рік, Законом України Про державний бюджет на 2016 рік та Законом України Про державний бюджет на 2017 рік збільшено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Так, з 01 січня 2015 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в місячному розмірі становив 949 гривень, з 01 вересня 2015 року - 1074 гривень, з 01 січня 2016 року - 1074 гривень, з 01 травня 2016 року - 1130 гривень, з 01 грудня 2016 року - 1208 гривень, з 01 січня 2017 року 1247 гривень, з 01 травня 1312 гривень, з 01 грудня 2017 року 1373 гривні. У зв'язку із цим 22 червня 2017 року вона (ОСОБА_1 М.) звернулася до ОСОБА_3 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії. Однак, листом від 26 червня 2017 року відповідач відмовив їй у перерахунку пенсії, покликаючись на те, що загальний страховий стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 9 днів, який є недостатнім для виплати пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вважає вказані дії відповідача є неправомірними та просить позов задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не зявилася, однак її представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його довірительки, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Згідно поданих письмових заперечень, які приєднані до матеріалів справи, ОСОБА_4 обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За вказаних обставин, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторони позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01 вересня 2015 року до 09 січня 2017 року залишено без розгляду, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду.

Судом установлено, що 17 вересня 2012 року позивачці ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

22 червня 2017 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про перерахунок її пенсії, у звязку із зростанням з 01 вересня 2015 року прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого з 01 травня 2017 року становить 1312 гривень.

Листом №216/А-11 від 26 червня 2017 року відповідач ОСОБА_4 обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовило позивачці ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, покликаючись на те, що страховий стаж позивачки становить 24 роки 10 місяців 9 днів, який є недостатнім для виплати пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому розмір пенсії призначено та перераховано відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Частиною 3 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до ч. 4 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2015 рік встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня 2015 року - 1074 гривень.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривень, з 1 травня 2016 року - 1130 гривень, з 1 грудня 2016 року - 1208 гривень.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Згідно з ч. 3 ст. 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

З аналізу норми ст. 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка є імперативною, слід прийти до висновку, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Як вбачається із листа ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №216/А-11 від 26 червня 2017 року розмір пенсії, яка виплачується позивачці з 01 травня 2017 року становить 1097,77 гривень, а отже є меншим, ніж встановлений Законом розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ст. 8 ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування ОСОБА_5 України при здійсненні правосуддя» визначено, що оскільки ОСОБА_5 України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності ОСОБА_5 і в усіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_5 як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на ОСОБА_5 України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ОСОБА_5 України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як слідує із положень ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 21 червня 2016 року в справі Петриченко проти України прийшов до аналогічних висновків.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про наявність у позивачки ОСОБА_1 права на пенсію в розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а відтак дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачки у зв'язку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму є неправомірними.

Також суд ураховує, що конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, частиною 2 ст.6, ст. 8, частиною 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23 ОСОБА_5 України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст.8 ОСОБА_5 України.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає і вирішує справи в адміністративних судах на засадах змагальності сторін, свободи і надання ними суду доказів і у доведені перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_5 та законами України.

Оцінивши обставини справи, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про порушення прав позивачки, які підлягають захисту шляхом визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні їй перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму неправомірними та зобовязання відповідача здійснити з 10 січня 2017 року перерахунок пенсії у розмірі не нижчому ніж розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму неправомірними.

Зобовязати ОСОБА_4 обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 10 січня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяОСОБА_6