Ухвала суду № 70158220, 07.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада2017 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду містаКиєва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Пікуль А.А., Ратнікової В.М.

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2016 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, посилаючись на те, що відповідачка систематично не виконує умови договору.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 р. клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі задоволено.

Провадження у вказаній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні майном, що знаходиться на розгляду у Деснянському районному суді м. Києва.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначала, що предмет та підстава позову про розірвання договору довічного утримання, з яким звернулася позивач не стосується предмету позову ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, а тому обставини, які будуть встановлені у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні майном не мають значення для вирішення даного спору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася за останньою відомою адресою її місця проживання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.33 постанови Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільногопроцессуального законодавства при розгляді справ у судіпершої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Предметом позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є розірвання договору довічного утримання, укладеного 11.06.2009 р. з ОСОБА_3

З огляду на те, що відповідач у свою чергу звернулася до суду із позовом, предметом якого є усунення перешкод у користування житловим приміщенням, обставини, що будуть встановлені в процесі розгляду даного спору за своєю правовою природою не можуть мати суттєвого значення для вирішення спору між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, оскільки порядок розпорядження майном жодним чином не має відношення до вирішення питання про виконання чи не виконання умов договору, укладеного між сторонами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Ураховуючи наведене, ухвала суду про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 р. скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: