Ухвала суду № 70157153, 09.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/6215/17 Головуючий 1-ї інстанції: Васильєва Н.М.

Провадження №11-сс/790/1798/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 листопада 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Бездітка В.М.,

секретаря - Асавалюк О.О.,

власника майна - ОСОБА_1,

за участю прокурора - Огороднікова А.Д.,

представника третьої особи

щодо майна, якої вирішується

питання щодо накладення арешту - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією директора ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна.

Накладено арешт на будівлю, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Білгородське шосе, буд. 2, а саме житловий будинок літ. «А-4» (гуртожиток), загальною площею 5944,7 кв.м., житловою площею 3048,9 кв.м., що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» (код ЄДРПОУ 33815228), шляхом заборони на розпорядження та/або користування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження зазначеного нерухомого майна.

Виконання ухвали покладено на прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_3

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, до районного суду надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 07.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220490002364, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Вищезазначене клопотання мотивоване тим, що невстановлена особа умисно внесла до офіційного документу, а саме у Декларацію №ХК143171150576 від 26.04.2017 року про готовність до експлуатації обєкта, що розташований за адресою: м. Харків, Білгородське шосе, буд. 2, завідомо неправдиві відомості про закінчення будівництва та готовність до експлуатації обєкта за вказаною адресою, в той час як будівництво та реконструкція зазначеної будівлі не завершені, що свідчить про неготовність обєкта до експлуатації.

Зазначає, що 24.07.2017 року під час проведення огляду слідчим за участю відповідного спеціаліста встановлено проведення будівельно-ремонтних робіт, оглядом зафіксовано відсутність взагалі у будівлі дверних блоків, відсутність взагалі внутрішніх системи опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання, які забезпечують функціонування будівлі, будівництво/реконструкція крівлі будівлі, тобто мова йде про подальше проведення будівництва/реконструкції будівлі після подання Декларації про готовність до експлуатації обєкта.

Посилається на вимоги ч.ч.1,2 ст.170 КПК України.

Крім того, цитуючи ч.3 ст.170 КПК України слідчим суддею зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил КПК України.

Таким чином, посилаючись на представлені матеріали справи та доводи прокурора, надані в судовому засіданні, слідчий суддя зазначив, що вказаний обєкт нерухомого майна зберіг на собі сліди злочину та є його предметом, може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються кримінальним провадженням, а також вказане майно може бути використане у кримінальному провадженні в якості речових доказів, а його приховування, псування, знищення, відчуження або перетворення перешкодить розслідуванню даного кримінального провадження, а тому прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на вищевказане майно.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, 03.11.2017 року директором ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали сідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2017 року з посиланням на те, що строк ним був пропущений у звязку з перебуванням у терміновому відрядженні у міста Запоріжжя та Дніпро в період з 20.10.2017 року по 30.10.2017 року, що підтверджується доданою до клопотання копією наказу № 1-В від 19.10.2017 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції вищезазначене клопотання підтримано представником третьої особи щодо майна, якої вирішується питання щодо накладення арешту - ОСОБА_2

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі директора ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» ОСОБА_4 міститься прохання скасувати ухвалу слідчого суді Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2017 року по справі № 639/6215/17, якою було накладено арешт на майно ТОВ «АТП «Харківські будматеріали», а саме: житловий будинок літ. «А-4» (гуртожиток), загальною площею 5944,7 кв.м, житловою площею 3048,9 кв.м, що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» (код ЄДРПОУ 33815228), шляхом заборони на розпорядження та/або користування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження зазначеного нерухомого майна.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 07.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220490002364, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України відмовити.

Апеляційну скаргу директор ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» обґрунтовує тим, що винесена ухвала слідчого судді якою було накладено арешт на майно створює проблеми у його господарській діяльності підприємства, а також грубо принижує честь, гідність та ділову репутацію ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» та не відповідає вимогам чинного КПК України, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника третьої особи щодо майна, якої вирішується питання щодо накладення арешту - ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляцію, прокурора Огороднікова А.Д., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

З матеріалів судового провадження вбачається, що спочатку судового провадження, слідчим відділом Київського ВП ГУНП в Харківській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження № 12017220490002364 від 07.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (попередня кваліфікація), за фактом здійснення самовільних, тобто всупереч чинному законодавству, будівельно-монтажних дій з реконструкції будівлі за адресою: м. Харків, Білгородське шосе, однак при проведенні досудового розслідування дане кримінальне провадження було перекваліфіковано зі ст. 356 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України за фактом складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення офіційних документів.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України та рішення Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів, належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З урахуванням характеру майна, на яке слідчий просив накласти арешт, його призначення, вимог закону про співрозмірність обмеження права власності, апелянт вважає, що накладення арешту на розпорядження та користування власником свого майна зашкодить завданням кримінального провадження та не збереже розумний баланс між суспільним інтересом та правомірною метою обмеження власника у праві власності.

Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Між тим, дана правова норма належним чином слідчим суддею не врахована.

Відповідно до вимоги ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слід врахувати про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 131 та ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Також слідчим суддею не звернуто уваги на той факт, що в клопотанні про накладення арешту згідно відомостей, внесених до ЄРДР провадження здійснюється за ознаками диспозиції ч. 1 ст. 366 КК України, згідно якої об'єктивною стороною злочину є внесення службовою особою до офіційних документів (Декларацію №ХК143171150576 від 26.04.2017 року)завідомо неправдивих відомостей.

Згідно копії вищезазначеної Дикларації, яка міститься в матеріалах справи (а.с.10-15) вона подана Товариством з обмеженою відповідальністю « Садиба «Біле Місто».

В апеляційній скарзі та судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» наголошує на тому, що до декларації №ХК143171150576 від 26.04.2017 року про готовність до експлуатації обєкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, ніякого відношення не має.

Даний документ був оформлений, підписаний та поданий до інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради посадовцем іншої юридичної особи - ТОВ «Садиба «Біле місто» (код ЄДРПОУ 38877425). Втім арештоване майно належить саме ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» (код ЄДРПОУ 33815228).

Обєкт ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» внесений до реєстру, як обєкт завершеного будівництва, в якому на даний час проводяться реконструкційні роботи.

Даний факт був підтверджений в судовому засіданні апеляційної інстанції представником ТОВ «АТП «Харківські будматеріали».

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того, ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Накладаючи арешт на будівлю, шляхом заборони на розпорядження та/або користування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження зазначеного нерухомого майна слідчим суддею не враховано ст.41 41 Конституції України та ст.317 ЦК України чітко регламентує три ознаки права власності право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

На ці ж ознаки вказує і ч.1 ст.170 КПК України.

Данні недоліки, неповнота та однобічність судового розгляду є суттєвими, що є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Більш того, з матеріалів справи та в судовому засіданні апеляційної інстанції прокурором було зазначено, що 24.07.2017 року під час проведення огляду слідчим за участю відповідного спеціаліста вже був зафіксований технічний стан будівлі літ. «А-4» (гуртожиток) по Білгородському шосе, буд. 2, в м. Харків.

Тобто вчинені всі необхідні дії, направлені на фіксацію слідів з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, а тому накладення арешту таким способом слідчим суддею на житлову будівлю літ. «А-4» (гуртожиток) по Білгородському шосе, буд. 2, в м. Харків, - е не належним заходом забезпечення кримінального провадження, і порушує майнові права законного власника володіти та користуватись даним майном.

Те, що будівля відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України заслуговує на увагу, однак вказівка в клопотанні прокурора на те, що даний обєкт нерухомого майна є предметом кримінального правопорушення (а.с.6) є не прийнятною, так як предметом кримінально карного діяння передбаченого ч.1 ст.366 КК України є документ, в даному випадку Декларація №ХК143171150576 від 26.04.2017 року.

Також при винесенні ухвали 20.10.2017 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Харків належним чином не взято до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (санкція ч. 1 ст. 366 КК України передбачає штраф до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 4250,00 гри., а вартість арештованого майна на даний час складає 3250000 00 гри.).

Наявний стан речей на переконання судової колегії є неприйнятним.

За наведених обставин судова колегія вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України та у відповідності до вимог ч.3 ст.407 КПК України приймає нову ухвалу.

Приймаючи рішення про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, колегія суддів виходить з вимог ч.1,2,3 ст.170 КПК України.

Ч.4 ст.173 КПК України регламентує у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб,

У звязку з вищевикладеним колегія суддів вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на будівлю, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Білгородське шосе, буд. 2, а саме житловий будинок літ. «А-4» (гуртожиток), загальною площею 5944,7 кв.м., житловою площею 3048,9 кв.м., що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» (код ЄДРПОУ 33815228), шляхом заборони відчуження зазначеного нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання директора ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» ОСОБА_4 задовольнити поновивши процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2017 року щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12017220490002364

Апеляційну скаргу директора ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2017 року щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12017220490002364 скасувати.

Винести нову ухвалу якою клопотання прокурора задовольнити частково. Накласти арешт на будівлю, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Білгородське шосе, буд. 2, а саме житловий будинок літ. «А-4» (гуртожиток), загальною площею 5944,7 кв.м., житловою площею 3048,9 кв.м., що належить на праві спільної часткової власності ТОВ «АТП «Харківські будматеріали» (код ЄДРПОУ 33815228), шляхом заборони відчуження зазначеного нерухомого майна.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: