Ухвала суду № 70155874, 08.11.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/3864/17Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/1256/17 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про повернення коштів, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ Приватбанк про повернення коштів в розмірі 828,37 дол.США.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що в 2008 році ним було оформлено в ПАТ КБ Приватбанк кредитну карту універсальну GOLD №4149625301223655. З метою погашення заборгованості по даній кредитній картці 13.09.2010 року він вніс кошти в сумі 828,37 доларів США, однак дані кошти були зараховані банком на погашення заборгованості за іншим кредитним договором №TEMLGA НОМЕР_1, якого він не укладав, не підписував і не отримував жодних кредитних коштів, тому 23.07.2014 року ним було надіслано заяву до ПАТ КБ Приватбанк про зарахування внесених ним коштів в сумі 828, 37 дол. США за призначенням на кредитну картку універсальну GOLD №4149625301223655 або ж їх повернення. Проте дана заява була залишена без задоволення і будь-якого реагування зі сторони банку. Тому просить зобов'язати ПАТ КБ Приватбанк повернути йому кошти в сумі 828,37 доларів США, як безпідставно набутих відповідачем.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про повернення коштів - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобовязати ПАТ КБ Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570) повернути у власність ОСОБА_1 (м.Тернопіль, вул.Студинського, 6, РНОКПП НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 828,37 дол.США, які були безпідставно набуті відповідачем, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм матеріального права.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник ПАТ КБ Приватбанк в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи про що свідчить рекомендоване повідомлення, а тому у відповідності до вимог ст.305 ч.2 ЦПКУ неявка сторони, належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.07.2014 року (справа 3607/4492/13-ц), яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25.09.2014 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ КБ Приватбанк, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсними кредитного договору №TEMLGA0000000022 від 02.09.2008 року та договору іпотеки від 03.09.2008 року.

Згідно заяви на переказ готівки від 13.09.2010 року ОСОБА_1 вніс кошти в сумі 828, 37 дол. США з призначенням платежу: погашення заборгованості по кредитному договору №TEMLGA0000000022 від 02.09.2008 року. За результатами судової почеркознавчої експертизи (по вищезгаданій справі) встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 на заяві на переказ готівки від 13.09.2010 року про внесення коштів в сумі 828,37 дол. США виконано саме ним.

Як вбачається із довідки ПАТ КБ Приватбанк №1549580 від 10.06.2014 року, ОСОБА_1 станом на 10.06.2014 року має заборгованості перед ПАТ КБ Приватбанк по наступних угодах:

- №4149625301223655, Універсальна Gold, борг - 4976,49 грн.;

- №TEMLGA0000000022, житло в кредит, борг - 499489,79 грн.;

- №88000601141161, штрафи, позови, борг - 11147,12 грн.;

- №6762466712179918, карти для виплат, борг - 0,04 грн. Всього 515613,44 грн.

За вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених ст. ст. 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

До таких висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 2 жовтня 2013 року, яка прийнята за результатом перегляду судових рішень з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, у справі №6-88цс13, та в силу імперативних положень ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою у правозастосуванні.

Безпідставним є посилання представника позивача на підставу для повернення коштів в сумі 828, 37 дол. США, в зв'язку з тим, що кредитний договір №TEMLGA0000000022 від 02.09.2008р. він не підписував, оскільки згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.07.2014 року вказаний договір є дійсний та схвалений ОСОБА_1

Крім того, голослівними є твердження представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що спірні кошти були внесені ним на погашення заборгованості по кредитній картці №4149625301223655, Універсальна Gold який є гривневим, оскільки в заяві на переказ готівки в сумі 828,37 дол. США у графі призначення платежу вказано: погашення заборгованості по кредитному договору №TEMLGA0000000022 від 02.09.2008 року та підписуючи дану заявку підтвердив зазначений переказ.

Згідно з роз'ясненнями, даними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ПАТ КБ Приватбанк отримав кошти в сумі 828,37 дол.США, сплачені ОСОБА_1 відповідно до умов договору про надання кредиту №TEMLGA0000000022 від 02.09.2008 року, який судом не визнаний недійсним.

Отже, за таких встановлених апеляційним судом обставин, суд підставно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ Приватбанк (далі - банк) про захист прав споживачів та стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

За вимогами ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6