Рішення № 70155849, 31.10.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/575/17

Провадження № 2/635/1172/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Зуєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним наказів про надання дозволу на розробку технічної документації, про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, про скасування запису про право власності на земельну ділянку, третя особа Харківська районна державна адміністрація Харківської області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач від імені якої на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє представник ОСОБА_5і., подала до суду позов, який доповнила та просить: визнати недійним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області № 8329-СГ від 25 серпня 2016 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_3; визнати недійсним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області № 15329-СГ від 26 грудня 2016 року про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3; скасувати запис № 18789002 від 31 січня 2017 року про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку 6325185000:03:008:0087, що виникло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2017 року, серія та номер 82, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 2021 від 27 червня 2008 року позивачу поряд з іншими особами було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (для передач у власність) загальною орієнтовною площею 32 га. Осіб, яким надається дозвіл на розробку проектів, визначено у додатку до розпорядження № 2021 від 27.06.2008 року. Позивач зазначений у цьому додатку за № 5. За розробленим проектом землеустрою земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 6325185000:03:008:0087. Земельна ділянка має площу 2 га, розташована за межами населеного пункту на території Циркунівської селищної ради Харківського району Харківської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 3080 від 02.10.2008 року було затверджено проекти землеустрою відведення земельних ділянок для передачі їх у власність 15 громадянам та прийнято рішення про передачу земельних ділянок у власність, виготовлення державних актів. Розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 2021 від 27.06.2008 року та № 3080 від 02.10.2008 року в частині, що стосується ОСОБА_7 оскаржувалось в судовому порядку. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2014 року по справі № 2034/4796/2012, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2014 року, задоволені вимоги Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Данилівського дослідного державного лісгоспу до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності. В іншій частині розпорядження № 2021 та № 3080 не оскаржувалось і є чинними. Позивач, маючи намір впорядкувати свої документи на земельну ділянки та оформити право власності, звернулась до управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області з питання відновлення проекту землеустрою на земельну ділянку 6325185000:03:008:0087. З отриманої відповіді Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області від 27 грудня 2016 року за вих. № 31-20.06-0.4-2577/14-16 позивачу стало відомо, що спірна земельна ділянка вже знаходиться у приватній власності. За інформацією з Публічної кадастрової карти та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки 6325185000:03:008:0087 ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Харківській області було видано накази: № 8329-СГ від 25 серпня 2016 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, № 15328-СГ від 26 грудня 2016 року про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3. Вказані накази є недійсними, оскільки при їх затвердженні не враховано, що розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 2021 від 27 червня 2008 року та № 3080 від 02 жовтня 2008 року скасовані не повністю, а лише щодо однієї особи - ОСОБА_9, інші особи зазначені в додатку до розпоряджень (ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17А.) набули та зареєстрували право власності на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 3080 від 02.10.2008 року. Недійсність наказу є підставою для скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку. 31 січня 2017 року ОСОБА_18 належну йому земельну ділянку за договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 продав ОСОБА_4 До Державного реєстру речових прав було внесено запис № 18789002 від 31 січня 2017 року. про реєстрацію права власності на земельну ділянку 6325185000:03:008:0087 за ОСОБА_4 на підставі рішення приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 31.01.2017 року, індексний номер 33645129, який для поновлення права позивача на земельну ділянку підлягає скасуванню. За вказаних обставин позивач звернулась до суду з позовом.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківської області ОСОБА_19, яка діє на підставі доручення в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити та пояснила, що позивач не набула права власності чи права користування земельною ділянкою кадастровим номером № 6325185000:03:008:0087, оскільки за дев’ять років не завершила процедуру оформлення права власності на земельну ділянку і не виготовила державний акт на право власності на таку земельну ділянку, не зареєструвала речове право у встановленому законом порядку, тому у неї відсутні правові підстави для захисту в судовому порядку прав та інтересів, тоді як ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківської області у встановленому законом порядку із заявою від 29.07.2016 року про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Циркунівької сільської ради Харківського району Харківської області та із заявою від 23 грудня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і на підставі наказів № 8329-СГ від 25 серпня 2016 року і № 15329-СГ від 26 грудня 2016 року отримав у власність спірну земельну ділянку і зареєстрував своє право власності. В подальшому розпорядився належною йому земельною ділянкою і за договором купівлі-продажу продав земельну ділянку ОСОБА_4, що не суперечить нормам закону, тому право власності вважається набутим правомірно і відсутні підстави для скасування запису про право власності за ОСОБА_4, при цьому позивач не порушує питання щодо незаконності підстав набуття ОСОБА_4 права власності.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_20, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити за необґрунтованістю і недоведеністю вимог та пояснив, що протягом 8 років позивачем не замовлено виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, не здійснено державну реєстрацію права власності спірної земельної ділянки, тому позивач не набула права власності, права користування і як наслідок - вказана земельна ділянка до 2016 року перебувала у державній власності, а 26 грудня 2016 року наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області № 15328-СГ у встановленому законом порядку передана у власність ОСОБА_3, який вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу продав ОСОБА_4 за 64600 гривень 00 копійок, які продавець одержав від покупця, ще до оформлення і підписання цього договору. На підставі договору купівлі-продажу від 31 січня 2017 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6325185000:03:008:0087, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована: Харківська обл., Харківський р., с.рада Циркунівська за межами населених пунктів на території Циркунівської сільської ради. До того ОСОБА_4 на момент укладення договору не було відомо про розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 3080 від 02 жовтня 2008 року і про наявність цього розпорядження стало відомо в червні 2017 року при ознайомленні з матеріалами даної судової справи. Тому відсутні підстави для скасування запису про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 6325185000:03:008:0087. Також зазначив, що особи, яким розпорядженнями Харківської районної державної адміністрації № 2021 від 27 червня 2008 року та № 3080 від 02.10.2008 року передані у власність земельні ідолянки, оформили своє право власності ще у 2010 році.

Відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи Харківської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду сповіщались належним чином, тому суд розглянув справу за їх відсутності.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши надані докази встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 2021 від 27 червня 2008 року позивачу та іншим особам за списком (додаток до розпорядження) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (для передач у власність) загальною орієнтовною площею 32 га.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 3080 від 02 жовтня 2008 року затверджено проект землеустрою відведення земельної ділянок для передачі їх у власність позивачу та іншим особам за списком (додаток до розпорядження) передано безоплатно у власність земельні ділянки і особам зазначеним у списку замовити виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки.

Листом від 27 грудня 2016 року Управлінням Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області позивачу повідомлено, що земельна ділянка кадастровим номером № 6325185000:03:008:0087, яка планується до відведення, знаходиться у приватній власності.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Харківській області було видано наказ № 8329-СГ від 25 серпня 2016 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку документації із землеустрою,

26 грудня 2016 року ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Харківській області було видано наказ № 15328-СГ про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3.

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 15 січня 2017 року, земельна ділянка кадастровий номер 6325185000:03:008:0087, площею 2 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, за межами населених пунктів, на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 33239513 від 28 грудня 2016 року, запис внесено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 24 квітня 2017 року, земельна ділянка кадастровий номер 6325185000:03:008:0087, площею 2 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, за межами населених пунктів, на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 33645129 від 31 січня 2017 року, запис внесено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6

Суду в якості доказів надані: рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Харківського міжрайного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Данилівського дослідного державного лісгоспу до ОСОБА_7, ОСОБА_21, Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності, яким позовні вимоги задоволено частково, відмовлено в скасуванні запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_7; ухвала Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2014 року, якою рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2014 року залишено без змін; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18 березня 2015 року, якою рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2014 року залишено без змін; витяг та інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку на ім’я: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_8, ОСОБА_22; Державні акти на право власності на земельну ділянку на ім’я: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття розпорядження № 3080 від 02.12.2008 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Вичерпний перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку було встановлено статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття розпорядження № 3080 від 02.12.2008 року), нормами частини першої якої, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції чинній на момент прийняття розпорядження № 3080 від 02.12. 2008 року визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, в Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна, державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції чинній на момент прийняття розпорядження № 3080 від 02.12.2008 року) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Системно аналізуючи норми вищевказаних положень Земельного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», суд вважає, що оскільки позивач не отримала Державний акт на право власності, не зареєструвала право власності на землю і таким чином не оформила у вставленому на той час порядку своє право власності на земельну ділянку- позивач не набула права власності на земельну ділянку, щодо якої прийняті розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 2021 від 27 червня 2008 року та № 3080 від 02 грудня 2008 року, тому відсутні підстави вважати, що ухваленням наказів ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області № 8329-СГ від 25 серпня 2016 року та № 15329-СГ від 26 грудня 2016 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 мало місце порушення прав власності позивача на спірну ділянку і відсутні підстави для визнання вказаних наказів недійними та суд відмовляє в задоволенні вказаних вимог. При цьому, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що інші особи, яким за вказаними розпорядженнями виділені земельні ділянки набули право власності, але вважає їх такими, що не мають значення для правильного вирішення справи, оскільки вказані особи у 2010 році отримали Державні акти на право власності на землю і зареєстрували своє право власності відповідно до вимог діючого на той час законодавства.

Стосовно вимог позивача про скасування запису № 18789002 від 31 січня 2017 року про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку 6325185000:03:008:0087, що виникло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2017 року, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 9 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для визнання недійсними наказів про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3, і останній як власник на законних підставах продав належну йому земельну ділянку ОСОБА_4, який зареєстрував своє право власності відповідно до вимог закону, тому відсутні підстави для скасування такого запису і суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги.

На підставі вищевикладеного суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні заявлених вимог і на підставі ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем відносить за її рахунок.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог - повністю відмовити.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 віднести за її рахунок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Пілюгіна