Рішення № 70155639, 30.10.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/4284/17

Провадження № 2/644/2105/17

30.10.2017

РІШЕННЯ

іменем України

30 жовтня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Голєніщевої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення фактів прийняття спадщини, проживання однією сімєю та про визнання права власності

в с т а н о в и в:

Позивач подала в суд позов, в якому просила встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді 2/3 часток квартири АДРЕСА_1; встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з 2000 року по 14.01.2017 року; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 14.01.2017 року.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що 14.01.2017 року помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона проживала у цивільному шлюбі з 2000 року у квартирі АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної сумісної власності в рівних частках ОСОБА_2, його матері ОСОБА_3, та матері останньої ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4 16.01.2008 року ОСОБА_3 успадкувала за законом 1/3 частку вказаної вище квартири. 06.11.2016 року померла ОСОБА_3 і ОСОБА_2, на підставі заповіту матері, прийняв, шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, у спадщину 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. Проте, через передчасну смерть 14.01.2017 року, ОСОБА_2 не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Вона ж, як цивільна дружина ОСОБА_2 після смерті останнього, звернулась у встановлений законом 6-ти місячний строк до нотаріуса про прийняття спадщини, проте отримала відмові через відсутність документів, які б підтверджували її право на спадкування майна померлого.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, пояснила, що проживала з ОСОБА_2 з 2000 року як чоловік та дружина, вели спільне господарство.

Представник ХМР надав суду письмові заперечення, в яких вказував на те, що позивачем не надано суду доказів того, що вона чи ОСОБА_2 не перебували на час їх спільного проживання в зареєстрованому шлюбі з іншими особами.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності в рівних частках ОСОБА_2, його матері ОСОБА_3, та матері останньої ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло.

Після смерті ОСОБА_4 16.01.2008 року ОСОБА_3 успадкувала за законом 1/3 частку вказаної вище квартири, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом. 06.11.2016 року померла ОСОБА_3 За життя остання склала заповіт, з копії якого вбачається, що належну їй частку квартири АДРЕСА_1 вона заповідала сину - ОСОБА_2 Спадщину ОСОБА_2 прийняв, що підтверджується листом нотаріуса від 22.08.2017 року. Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину не встиг через те, що 14.01.2017 року помер.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відтак ОСОБА_2 є таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3

З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2000 року проживали разом у ІНФОРМАЦІЯ_1, як чоловік та дружина, мали фактичні шлюбно-сімейні стосунки. Крім того, свідок ОСОБА_6 надав свідчення, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали в нього приблизно з 2004-2005 років, як наймані робітники. Він мав гарні стосунки з ними та ОСОБА_3, був обізнаний щодо обставин їх життя, сприймав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка і дружину. Більш того, в силу певних життєвих обставин, він придбав квартиру на імя ОСОБА_3, яка в подальшому склала заповіт на його користь. Саме з заявою про прийняття спадщини у вигляді даної квартири він і звертався до нотаріуса після смерті ОСОБА_3 Жодного відношення до квартири АДРЕСА_1 він не має.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з 2000 року по 14.01.2017 року підтверджений належними та допустимими доказами.

Суду не надано документального підтвердження, що у вказаний період ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з іншими особами.

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, приймаючи до уваги, що з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 інші спадкоємці не зверталися, а ОСОБА_1 у встановлений 6-ти місячний строк заяву про прийняття спадщини подала, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,215 ЦПК України, ст.ст.1264, 1269 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді 2/3 часток квартири АДРЕСА_1.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з 2000 року по 14.01.2017 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 14.01.2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С.В. Шевченко