Рішення № 70154686, 07.11.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/984/2017 Справа № 641/1527/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колодяжної І.М.

при секретарі - Ягодіної М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 18 лютого 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25.01.1990 року помер ОСОБА_4 . У спадок залишив своїй дружині ОСОБА_5 та доньці ОСОБА_3 ( двоюрідна сестра батька позивача та відповідно її тітка), по ? частині житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Гюго,20 в м. Харкові .12.05.2009 року померла ОСОБА_5 . Єдиним спадкоємцем після її смерті була її донька ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину після смерті матері , оскільки фактично проживала та була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відмову від спадщини не заявляла. 18.02.2014 року ОСОБА_3 померла, за життя не залишивши заповіту. Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до органів нотаріату звернулися позивач та відповідач. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_2, відповідач по справі. Спадкоємцем п,ятої черги за законом є позивач по справі донька двоюрідного брата спадкодавця. З 1999 року відповідач та ОСОБА_3 разом не мешкали та фактично припинили шлюбно сімейні відносини . З того ж часу відповідач мешкає за іншою адресою та фактично проживає у цивільному шлюбі з іншою жінкою. Відповідачу було відомо , що ОСОБА_3 була непрацездатною, перебувала у важкому фізичному стані та потребувала матеріальної та іншої допомоги , але на всі її прохання та прохання родичів ОСОБА_3 відповідач відповідав відмовою у допомозі, мотивуючи відмову браком коштів, наявністю іншої родини та небажанням піклуватися про ОСОБА_3, оскільки її стан є результатом зловживання спиртними напоями . Проте обставини, на які він посилався ухиляючись від надання допомоги ОСОБА_3 не стали перешкодою заявити права на майно, яке залишилось після її смерті. ОСОБА_3 хворіла на тяжку хворобу, лікування якої потребувало належних умов, посиленого харчування та постійного приймання ліків. В забезпеченні необхідним ОСОБА_2 відмовив своїй дружині. ОСОБА_3, після смерті своєї матері, проживала одна. Необхідну допомогу ОСОБА_3 надавала ОСОБА_6, яка не могла залишити свою тітку без допомоги, котра її потребувала в силу похилого віку, важкого стану здоровя та відсутністю коштів. Позивачка опікувалась померлою, матеріально забезпечувала, купувала ліки та продукти харчування, утримувала будинок. ОСОБА_3 перед смертю знаходилась у безпорадному стані та дуже потребувала сторонньої допомоги, яку надавала їй позивачка. В той час як ОСОБА_2 умисно ухилявся від надання допомоги ОСОБА_3 , яка перебувала в безпорадному стані.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідач та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, окреме проживання подружжя при відсутності розірвання шлюбу не позбавляє чоловіка, який пережив дружину, права на спадкування. Позивачем документально не підтверджений тяжкий стан здоров,я спадкодавця, тривалість хвороби та догляду , неможливість спадкодавця самостійно себе обслуговувати та ступінь особистої участі позивача в догляді за спадкодавцем, також відсутні підтвердження факту сумісного проживання позивача зі спадкодавцем.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що домоволодіння №20 по вул. Гюго в м. Харкові належало по ? частині ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

12 травня 2009 року ОСОБА_5 померла.

18 лютого 2014 року померла ОСОБА_3.

З наданих позивачем копій рахунків - замовлень вбачається, що замовником послуг на поховання ОСОБА_3 є ОСОБА_7.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 14 січня 2017 року , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Комінтернівським районним в м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в харківській області від 14 січня 2017 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну черговості спадкування , встановлення факту належності частини житлового будинку в порядку спадкування за законом залишені без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року залишено без змін.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб (повторної), виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 02 березня 2017 року, відповідач ОСОБА_2 з 26 січня 1980 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, на момент її смерті шлюб між ними не розірваний.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя,який його пережив та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1265 ЦК України у п,яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3,яка померла 18 лютого 2014 року, є відповідач ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 відноситься до п,ятої черги спадкоємців за законом, оскільки є двоюрідною племінницею померлої, що підтверджується відповідними свідоцтвами .

Відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до відповіді на запит суду КЗОЗ «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» від 28.09.2017 року за №431, ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходила лікування в травматологічному відділенні лікувального закладу : з 01.06.2009 року по 03.06.2009 року, з діагнозом - закритий гвинтоподібний перелом лівої гомілкової кістки зі змішенням. 03.06.2009 року хвора переведена до Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3»; з 10.06.2009 року по 17.06.2009 року хвора поступила до лікувального закладу переводом з ХОКПЛ№3 для проведення подальшого лікування у травматологічному відділенні. 16.06.2009 року ОСОБА_3 відмовилася від подальшого обстеження та стаціонарного лікування, після чого самовільно покинула відділення .

Згідно відповіді на запит суду КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня№3» , ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувала у шостому психіатричному відділенні для дорослих з 03.06.2009 року по 10.06.2009 року з діагнозом: стан відміни алкоголю з делірієм.

З копії спадкової справи за №457/2014, заведеної Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою після померлої ОСОБА_3, встановлено, що 25 липня 2014 року до нотаріальної контори звернувся чоловік померлої ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після смерті дружини , 06 серпня 2014 року з заявою про прийняття спадщини звернулася позивач ОСОБА_1

Як вбачається з висновку Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області від 07 вересня 2017 року , до відділу з заявою зверталася позивач ОСОБА_1 , щодо фіксування відсутності проживання ОСОБА_2 за адресою: м. Харків, вул.. Гюго, 20 , на протязі останніх 20 - ти років. В ході розгляду даного матеріалу були опитані сусіди , які пояснили , що приблизно 20 років тому після неодноразових сімейних сварок ОСОБА_3 з ОСОБА_2, останній покинув спільне місце мешкання та переїхав на нову адресу . Після переїзду ОСОБА_2 ні разу не з,являвся за адресою мешкання дружини , а лише приїхав на її похорони. Прийнятими заходами встановити ОСОБА_2 , для встановлення всіх обставин події , не надалося можливим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він є рідним братом померлої ОСОБА_9 Відповідач не проживав з ОСОБА_9 приблизно з 2009 року. Перед смертю ОСОБА_3 потребувала сторонньої допомоги , так як не могла ходити. Відповідач участі по догляду не приймав, та не мав на це можливості , оскільки не мав грошей, хоча міг надавати фізичну допомогу ОСОБА_3 . Він вважав, що в нього є своя сім,я , а в ОСОБА_3 є люди, які їй допоможуть. Допомогу ОСОБА_3 надавали - він ОСОБА_8, позивач , ОСОБА_10 та Зіна ОСОБА_1, так як проживали по сусідству та мали загальний двір. У безпорадному стані ОСОБА_3 перебувала з 2009 року по день смерті.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є сусідом позивача та покійної ОСОБА_3 . Позивач з відповідачем перестали мешкати разом років 12-15 до смерті ОСОБА_3 Остання зловживала алкогольними напоями , не працювала , вела аморальний спосіб життя , мешкала з різними чоловіками . Після смерті ОСОБА_3 відповідач претензій не мав , грошей на похорон у нього не було , але він міг надавати фізичну допомогу ОСОБА_3. Перед смертю ОСОБА_11 практично не виходила з будинку , так як була у безпорадному стані перелом ніг.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 Останній час померла ОСОБА_3 мешкала разом з матір,ю похилого віку , відповідач пішов від неї , вони не мешкали разом років 20 до її смерті . ОСОБА_3 потрібна була допомога , оскільки у неї була зламана нога . Андрій та Лариса взяли над нею опіку. Відповідач не спілкувався з ОСОБА_3 після його уходу з сім,ї та до її смерті. Відповідач міг надавати фізичну допомогу ОСОБА_3 , але ухилявся від неї, участі у похоронах не приймав, оскільки не мав грошей . Претензій він не мав ні до кого , ні на що не претендував.

Статтями1258,1261 ЦК Україниспадкування за законом здійснюється почергово, в першу чергу спадкують діти спадкодавця, дружина/чоловік, батьки.

Згідност. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обовязки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За правилами ч. 3ст. 1224 ЦК Українине мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. А згідно ч. 5ст. 1224 ЦК Україниособа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Як роз'яснено у п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Тобто, лише при одночасному настанні обставин - це потреба у спадкодавця у допомозі від спадкоємця і матеріальна й фізична змога спадкоємця надавати таку допомогу, і доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Свідки в судовому засіданні не вказали на конкретні факти свідомого ухилення відповідача від виконання свого обов,язку по наданню підтримки та догляду за дружиною.

Відповідно до ч. 1 ст.10, ч. 1 ст.11, ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватисяна припущеннях.

Таким чином, судом згідно з вимогамист. 214 ЦПК Українине встановлено обставини перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані, не встановлено фактів, які б свідчили про те, що спадкодавець, яка вже отримувала допомогу від позивача, отримувала пенсію, додатково потребувала та просила про неї ще й відповідача, та що останній, маючи змогу надати дружині допомогу, ухилялися від її надання.

Разом з цим, позивач також не надала доказів про те, що ОСОБА_3 зверталась до відповідача з проханням про надання їй будь-якої допомоги, і відповідач навмисно уникав обов'язку надавати підтримку та допомогу спадкодавцю на його вимогу.

За змістом ч. 5 ст. 1224 ЦК України, лише при одночасному настанні викладених вище обставин і доведеності зазначених вище фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений судом від права на спадщину.

Крім того, вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другійстатті 1259 ЦК, однак, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкові та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року ОСОБА_1 в цих позовних вимогах відмовлено.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для усунення відповідача від права на спадкування, тому позовні вимоги є недоведеним та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Мотивоване рішення виготовлено 10 листопада 2017 року.

Суддя: ОСОБА_13