Постанова № 70154683, 23.02.2017, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/229/16-а

Провадження №2-а/460/66/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 року

Яворівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді: Гоцко В.І.,

при секретарі: Охримчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення одноразової грошової допомоги, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в подальшому зменшивши свої позовні вимоги, в якій просить стягнути із Міністерства внутрішніх справ України на її користь суму недоотриманої одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 15948 гривень 13 копійок.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у відповідності до Наказу ОСОБА_2 МВС України на Львівській залізниці від 03 вересня 2015 року за №65 о/с її звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 п.«г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з посади старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_2 МВС України на Львівської залізниці.

Листом за №1194 від 06 жовтня 2015 року, ОСОБА_2 МВС України на Львівській залізниці повідомило її про відмову в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки на момент звільнення, вона не отримувала грошового забезпечення.

Проте, 02 вересня 2016 року, їй нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільнені в сумі 13484 гривень 07 копійок.

З даною сумою вона не згідна, оскільки розмір одноразової грошової допомоги при звільненні у відповідності до ч.1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повинен скласти 15948 гривень 13 копійок, без урахування нарахованих та виплачених 13484 гривень 07 копійок, тобто сума недоплати складає 15948 гривень 13 копійок, які позивач в судовому порядку просить стягнути з Міністерства внутрішніх справ України.

Представник позивача ОСОБА_3 до суду подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення одноразової грошової допомоги провести без його участі, позовні вимоги підтримує і просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не з"явився, проте звернувся до суду із письмовим запереченням, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та просить в задоволенні позову відмовити, оскільки при звільнені, позивачу була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Суд вважає за можливе розглянути даний адміністративний позов та ухвалити рішення у відсутності сторін, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та документально підтверджено, що у відповідності до Наказу МВС України на Львівській залізниці від 03 вересня 2015 року за №65 о/с, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 п.«г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з посади старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_2 МВС України на Львівської залізниці.

Листом за №1194 від 06 жовтня 2015 року, ОСОБА_2 МВС України на Львівській залізниці повідомило ОСОБА_1 про відмову в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при її звільненні, оскільки на момент звільнення, вона не отримувала грошового забезпечення.

Судом також встановлено, що 02 вересня 2016 року, ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільнені в сумі 13484 гривень 07 копійок.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі звільнення зі служби, зокрема, у звязку із скороченням штатів, особам офіцерського складу виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при наявності вислуги 10 років і більше.

Частиною 4 статті 9 цього ж Закону передбачено, що виплата зазначеної в частині 1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Пунктом 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога, передбачена пунктом 10 цієї Постанови, виплачується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України за рахунок коштів, виділених у Державному бюджеті на їх утримання.

Також, із аналізу названих норм права випливає, що розмір вказаної вище допомоги повинен визначатися із грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням зі служби. Аналогічна правова позиція наведена і в Роз'ясненні Департаменту юридичного забезпечення МВС України від 09 липня 2009 року за № 12/6-1276.

Також судом встановлено, що час фактичного виконання функціональних обов'язків позивачем ОСОБА_1 за останньою штатною посадою - травень місяць 2013 року, перед наданням відпусток, у звязку із вагітністю та пологами, а також для догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, що підтверджується ОСОБА_2 МВС України на Львівській залізниці № 4/226 від 06 жовтня 2015 року, довідкою про доходи №1193 від 06 жовтня 2015 року та витягом із Наказу ОСОБА_2 МВС України на Львівській залізниці №38-в о/с від 06 грудня 2013 року.

Я вбачається з довідки про доходи за травень місяць 2013 року, грошове забезпечення позивача ОСОБА_1 складало 4204,60 (чотири тисячі двісті чотири гривні 60 копійок).

При цьому слід зазначити, що при обчисленні та виплаті одноразової грошової допомоги необхідно враховувати щомісячну грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 «Про затвердження порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового та начальницького складу», виплата грошової компенсації здійснюється установами, організаціями, підприємствами, що утримують військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у звязку з виконанням ними своїх обовязків під час проходження служби, що повязані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Така грошова компенсація є щомісячною, здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, зазначена щомісячна грошова компенсація податку з доходів фізичних осіб є складовою частиною суми заробітної плати та, відповідно, має враховуватися при розрахунку одноразової грошової допомоги.

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні позивача ОСОБА_1 повинен скласти 29432 гривні 20 копійок (4204,60?14?50:100), замість нарахованих та виплачених 13484 гривень 07 копійок, тобто сума недоплати складає 15948 гривень 13 копійок.

Згідно із п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу», п.3 Наказу МВС України №499 від 31 грудня 2007 року «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ», до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби осіб рядового та начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з "Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України за №333 від 12 березня 2012 року, видатки на її виплату здійснюються за пунктом 4 коду 2112 «грошове забезпечення військовослужбовців», а у відповідності до коду 2110 «оплата» вказаної вище класифікації за цією категорією, передбачаються видатки, зокрема, на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №1-13/2013, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат.

В даному випадку, позивачем ОСОБА_1 не оскаржується будь-яка управлінська функція, а звернення, спрямоване на захист порушених прав у вигляді належних, але не отриманих в повному розмірі грошових коштів. Звернення за такими вимогами не обмежене будь-яким строком.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі заперечує щодо задоволення позовних вимог, однак на підставі вищевказаного положення, не надав жодного доказу в підтвердження своїх заперечень.

Перевіривши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, з метою забезпечення гарантії прав, свобод та інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.2 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права Позивача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що при звільненні позивачу ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 13484 гривень 07 копійок, що є заниженою, так як з урахуванням вищенаведених норм Закону, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні повинен складати 29432 гривні 20 копійок (4204,60 (заробіток за травень місяць 2013 року) x 14 (календарних років) x 50 :100), замість нарахованих та виплачених 13484 гривень 07 копійок, тобто сума недоплати складає 15948 гривень 13 копійок, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути суму недоотриманої одноразової грошової допомоги при звільненні, яка передбачена частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 15948 гривень 13 копійок.

Керуючись ст.ст.4, 7, 14, 86, 158-160, 162, 167 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд,-

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_1 15948 гривень 13 копійок недоотриманої одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ.

На постанову може бути подана апеляційна скарга про оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Яворівський районний суд Львівської області.

Постанова виготовлена в нарадчій кімїшті в одному примірнику.

Суддя Гоцко В.І.