Постанова № 70153555, 30.10.2017, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1024/17

Провадження № 2-а/615/36/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря Антоненко М.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Валківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, уточнивши в подальшому вимоги, просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується при обчисленні пенсії за 2007 рік та відмови у виплаті грошової допомоги у вигляді 10 місячних пенсій;

- зобов’язати відповідача провести нарахування пенсії позивачу, застосувавши показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014 року), здійснити перерахунок, виплату пенсії з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме 08.09.2014 року до 30.09.2017 року, а також зобов’язати нарахувати одноразову виплату у розмірі 10 місячних пенсій, виходячи із нарахованого розміру за даним рішенням;

- стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір та витрати, пов’язані з отриманням правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.05.1981 року призначена на посаду учителя фізичного виховання Валківської середньої школи Харківської області. Із займаної посади 31.10.2006 року звільнена у зв’язку із виходом на пенсію за вислугою років.

01.11.2006 року звернулась до УПФУ із заявою за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсія призначена з 01.11.2006 року.

В подальшому 06.11.2006 року знову працевлаштувалась у Валківський ліцей ім. О. Масельського вчителем фізичного виховання, де працює по сьогоднішній день. Вказала, що жодного разу не отримувала грошових коштів по виплаті пенсії за вислугу років.

08.09.2014 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, після чого пенсію було призначено та здійснюються виплати у розрахованому відповідачем розмірі.

25.07.2017 року звернулась до Валківського об’єднаного Управління ПФУ в Харківській області із заявою про роз’яснення розміру нарахованої пенсії та перерахувати пенсію, враховуючи середню заробітну плату не за 2007 рік, а за 2013 рік, яка була на момент оформлення пенсії за віком та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

Листом від 31.07.2017 року відповідач відмовив в нарахуванні десяти місячних пенсій, роз’яснивши, що розмір пенсії визначається із розрахунку середньої заробітної плати за 2007 рік, оскільки позивач зверталась за пенсією в 2013 році. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі договору про надання комплексних юридичних послуг, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечила проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що позивачу було нараховано пенсію за віком у відповідності до чинного на той час законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії Трудової книжки серії БТ-І № 5175614 від 31.08.1979 року ОСОБА_3 – позивач у справі, 31.10.2006 року звільнена із посади вчителя фізичного виховання Валківського ліцею ім. О.Масельського в зв’язку із виходом на пенсію за вислугою років.

01.11.2006 року звернулась до УПФУ із заявою за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 06.11.2006 року виплата пенсії за вислугу років позивачу припинена у зв’язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років, що підтверджується даними копії Трудової книжки серії АО БТ-І № 5175614 від 31.08.1979 року, згідно якої ОСОБА_3 06.11.2006 року прийнято на посаду вчителя фізичного виховання Валківського ліцею ім. О.Масельського.

08.09.2014 року позивач звернулася до Валківського об’єднаного УПФУ Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком.

На підставі розпорядження № 132470 від 15.10.2014 року позивачу проведено нарахування та поновлено виплату пенсії за вислугою років з 01.11.2006 року, застосувавши показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одна застраховану особу в цілому за 2004 рік.

25.07.2017 року позивач звернулася до Валківського об’єднаного УПФУ Харківської області із заявою про роз’яснення розміру нарахованої пенсії та перерахувати пенсію, враховуючи середню заробітну плату не за 2007 рік, а за 2013 рік, яка була на момент оформлення пенсії за віком та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

З відповіді Валківського об’єднаного УПФУ Харківської області № 1680/02-06 від 31.07.2017 року слідує, що за призначенням пенсії за вислугу років позивач звернулася до УПФУ в Валківському районі 01.11.2006 року. Пенсія призначена з дати звернення (з 01.11.2006 року).

Станом на 01.11.2006 року загальний стаж становить 30 років 11 місяців 15 днів. Коефіцієнт стажу - 0,30917;

середньомісячний заробіток - 908,33 грн.;

розмір пенсії за вислугу років - 280,83 грн. (908,33*0,30917);

доплата до прожиткового мінімуму (366,00 грн.) - 85,17 грн.;

доплата за понаднормативний стаж (за 10 років) - 28,08 грн.

Загальний розмір пенсійної виплати - 394,08 грн.

З 06.11.2006 року виплата пенсії за вислугу років позивачу припинена у зв’язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років. Сторони в судовому засіданні визнали, що позивач зовсім не отримувала грошові кошти по виплаті пенсії за вислугу років.

08.09.2014 року позивач звернулася до УПФУ із заявою про переведення на пенсію за віком. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Станом на 01.09.2014 року загальний стаж становить 38 років 9 місяців 16 днів. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 -0,52313;

середньомісячний заробіток - 1532,89 грн.;

розмір пенсії за віком - 801,90 грн. (1532,89*0,52313);

доплата за понаднормативний стаж (за 8 років) - 61,12 грн.

Загальний розмір пенсії за віком - 863,02 грн.

Доплата - 85,98 грн.

Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.09.2014 року становить 949,00 грн.

Відповідно до Закону України « Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» від 17.09.2015 № 704-VIII органи Пенсійного фонду України здійснили перерахунок пенсій виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.09.2015 року - 1074 грн. Перерахунку підлягали складові пенсійної виплати, які базуються на розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, мінімальна пенсія за віком, доплата за понаднормативний стаж, підвищення надбавки, доплати. Станом на 01.09.2015 року розмір пенсійної виплати становить 1138,19 грн., в тому числі:

розмір пенсії за віком - 802,36 грн.;

доплата до прожиткового мінімуму (764,00 грн) - 271,64 грн.;

доплата за понаднормативний стаж (за 8 років) - 64,19 грн.;

Згідно з поданою позивачем заявою від 21.09.2016 року здійснено перерахунок пенсійної виплати в зв’язку зі зміною стажу.

Станом на 22.09.2016 року загальний стаж становить 40 років 9 місяців 16 днів.

Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,55013;

розмір пенсії за віком - 843,77 грн.;

доплата до прожиткового мінімуму (1074,00 грн) - 230,23грн.;

доплата за понаднормативний стаж (10 років) - 84,38 грн.

Загальний розмір пенсійної виплати з 01.10.2016 року по теперішній час - 1158,38 грн.

Ст.1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пенсія за вислугою років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком. Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загально передбаченої пенсії не користувався раніше, то право па пенсію за віком виникло вперше (а не відбувся перехід з одного виду пенсії на інший). Дана позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2013 року справа №21-31а13.

За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії (ст. 2 Закону №1788-ХІІ).

У ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей.

Тобто, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави.

Ч.3 ст.45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону N 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону N 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону N 1058-IV вона звернулася вперше. Крім того, після призначення пенсії за вислугою років, позивач продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Отже, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Таким чином, з огляду на викладене, при визначенні розміру пенсії позивачу за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», необхідно враховувати розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. (Роком звернення для призначення пенсії є 2014 рік).

За таких підстав у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішення Валківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо нарахування пенсії позивачу за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік є неправомірним.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Крім того, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Враховуючи, що посада позивача віднесена до посад, передбачених пунктів "е"-"ж" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", сукупний страховий стаж становить більше 30 років для жінок, до цього позивач не отримувала будь-яку пенсію, тому має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, виходячи із нарахованого розміру за вказаним вище рішенням суду.

Відповідно до ч.1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ч.1ст.87 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.87 КАС України встановлює, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, віднесено витрати на правову допомогу.

Згідно ч.1,2 ст.16 КАС України кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.

Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Ч.3 ст.90 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, а саме Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191- VI.

Відповідно до даного закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних чи адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У разі якщо сторона у цивільній чи адміністративній справі звільнена від оплати витрат на правову допомогу, компенсація таких витрат виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, у розмірі, що не перевищує 2,5 відсотка встановленої законом мінімальної заробітної плати в місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З наведених правових норм вбачається, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця у галузі права, які її надають на підставі договору.

Крім того, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, повинні бути пов'язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених законом обставин: у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Таким чином, надання правової допомоги у вигляді правових консультацій, вивчення документів для складення позовної заяви, складення позовної заяви не підлягають компенсації (відшкодуванню) як правова допомога відповідно до ч.1ст.94 КАС України, тому для відшкодування таких витрат з відповідача відсутні правові підстави.

Суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів , які б свідчили про надання послуг адвокатом, оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, які відповідають вище встановленим вимогам, тому відсутні підстави для стягнення витрат та задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст.70,71,160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Визнати дії Валківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо нарахування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується при обчисленні пенсії за 2007 рік та відмови у виплаті грошової допомоги у вигляді 10 місячних пенсій – неправомірними.

Зобов’язати Валківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести нарахування пенсії ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, застосувавши показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 2014 року, здійснити перерахунок, виплату пенсії із дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 08.09.2014 року до 30.09.2017 року, та нарахувати одноразову виплату у розмірі десяти місячних пенсій, виходячи із нарахованого розміру за даним рішенням.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Валківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в сумі 1280 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні – протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя А.П. Токмакова