Ухвала суду № 70152335, 08.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/4382/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Баруліна Т.Є.

Провадження № 22-ц/778/3677 /17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

ОСОБА_2

при секретарі Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2017 року у справі за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 про обмеження у праві виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов’язання, покладені на них судовим рішенням, заінтересовані особи: ОСОБА_4, ПАТ «Банк Форум», -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов’язання, покладені на них судовим рішенням, заінтересовані особи: ОСОБА_4, ПАТ «Банк Форум».

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 18.06.2013 року, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості в сумі 3 552 913 грн. 79 коп., 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

17 грудня 2015 року Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження

Боржником рішення суду у визначений державним виконавцем строк добровільно не виконано, станом на 15.05.2017 року заборгованість боржником не сплачена, від виконання своїх обов'язків згідно виконавчого документу по сплаті суми боргу ухиляється. Крім того, до державного бюджету України не стягнуто виконавчий збір в сумі 355 473,38 грн.

15 лютого 2017 року державним виконавцем здійснено вихід на дільницю за адресою боржника: пров. Либідь, б. 23, с. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область в результаті якого перевірити майновий стан боржника не вдалося у зв'язку з тим, що двері були зачинені. Також державним виконавцем не встановлено транспортний засіб боржника на прилеглій до будинку території. Постановою від 05.01.2016 року транспортний засіб боржника оголошено в розшук. Станом на дату подання заходи щодо розшуку майна виявились без результативними.

Враховуючи вищенаведене просив суд обмежити боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним у повному обсязі зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2017 рокув задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а подання задовольнити в повному обсязі..

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції ,апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 18.06.2013 року, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості в сумі 3 552 913 грн. 79 коп., 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Звернувшись до суду з поданням ,державний виконавець зазначив ,що боржником рішення суду у визначений державним виконавцем строк добровільно не виконано, станом на 15.05.2017 року заборгованість не сплачена, від виконання обов`язків за рішенням суду ухиляється і тому є підстави для обмеження боржника ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним у повному обсязі зобов’язань, згідно виконавчих документів.

Згідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а якщо він має паспорт, то йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань.

Відповідно до ст.18 ч.3 п.19Закону України «Про виконавче провадження» в ред.2016р., виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та її намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

При розгляді подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України, суди мають правильно визначати факт ухилення боржника від виконання рішення суду.

Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Саме на державного виконавця законом покладено обов”язок доведення суду необхідністі обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

В даному випадку державний виконавець фактично самоусунувся від свого процесуального обов’язку, зазначивши у поданні про його розгляд за його відсутності.

Вірним є висновок районного суду ,що сам факт існування боргу і його несплати не є підставою вважати, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов’язань.

За період перебування виконавчого листа на виконанні з 17.12.2015р. державний виконавець здійснив один вихід за місцем проживання боржника, але акт від 15 лютого 2017 року був підписаний тільки виконавцем, підписів свідків чи сусідів в акті не має. Крім того, не був зроблений запит до адресного бюро про місце реєстрацію боржника.

По справі відсутні докази про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, повідомлень про необхідність з’явитись до державного виконавця або вимогу державного виконавця, та які саме дії боржника свідчать про те, що він може виїхати за кордон задля того, щоб уникнути виконання покладених на нього обов’язків.

Доводи апеляційної скарги правового обґрунтування незаконності судової ухвали не містять.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права та скасування або зміни ухвали суду.

Керуючись ст. ст.307,312,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2017 року у цій справі

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: