Рішення № 70150219, 10.11.2017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1011/16-ц

Провадження № 2/352/96/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липівської сільської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, скасування свідоцтва про право на спадщину, усунення від спадкування та визнання права власності на майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту, скасування свідоцтва про право на спадщину, усунення від спадкування та визнання права власності на майно. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 1992 року вона та ОСОБА_3 проживали разом однією сімєю та вели спільне господарство. 22 грудня 2015 року ОСОБА_3 помер. Оскільки шлюб не був зареєстрований, то виникла потреба вирішенні питання стосовно нажитого за час спільного проживання майна і прийняття спадку як спадкоємець 4 черги, про що вчасно подано відповідну заяву до нотаріуса. З цивільним чоловіком вони спільно проживали в будинку, який будували разом та в якому вона та її чоловік були спільно зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1. Покійний чоловік мав дочку, ОСОБА_2, яка виїхала на постійне місце проживання до США в 1999 році. У звязку з цим дочка не надавала допомогу чоловікові, після того як він занедужав і піклування про нього повністю лягло на її плечі. Їй довелося їздити на заробітки за кордон, щоб мати змогу вилікувати чоловіка. Вважає, що ОСОБА_2 слід усунути від права на спадкування, оскільки вона ігнорувала прохання про допомогу свого батька щодо його лікування, не брала участі у матеріальному утриманні батька та догляді за ним як хворою людиною, не цікавилася станом здоров'я та не відвідувала його. Крім того, дочка не надала жодної матеріальної підтримки під час проведення організації поховання та не брала участі у цьому. Після смерті чоловіка 25.12.2015 року, вона в установлений законом строк звернулася в Тисменицьку району державну нотаріальну конторуіз заявою про прийняття спадщини, де нотаріус ї повідомила, що із заявою про прийняття спадщини вже звернулась дочка покійного ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги за законом. Під час розгляду справи їй стало відомо, що остання отримала у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задоволити.

Представник відповідача, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 є дочкою та спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3 та успадкувала спадкове майно в установленому законом порядку та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом. Стверджувала, що покійний батько допоміг дочці в 2004 році виїхати до США і навіть перебував там певний час разом з нею. Зазначила, що можливо ОСОБА_2 матеріально і не допомагала батькові, оскільки він хворів на алкоголізм, проте все ж спілкувалась з ним. А також приїхала на похорон батька.

Представник відповідача, Липівської сільської ради, в судове засідання не з»явився. Від нього надійшла заява, у якій він просив справу розглядати без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та зібрані по ній докази, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що1992 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3, проживали разом однією сімєю та вели спільне господарство. 22 грудня 2015 року ОСОБА_3 помер.

Після смертіОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: будинковолодіння № 7 по вул. Богуна в с. Липівка Тисменицького району Івано-Франківської області. Спадкоємцями першої черги за законом після померлого є його дочка, відповідач по справі ОСОБА_2, а спадкоємцем четвертої черги позивач ОСОБА_1, яка спільно проживала зі спадкодавцем. Позивач зареєстрована в спірному будинку з 24.03.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 подані заяви до про прийняття спадкового майна після смерті спадкодавця. За ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірне майно.

З пояснень вищевказаних свідків встановлено, що покійний ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги, оскільки тяжко хворів, не працював та постійно потребував кошти на утримання. Оскільки позивач проживав з спадкодавцем, то вона і здійснювала його утримання та лікування. Через брак коштів на утримання та лікування ОСОБА_3 позивач їздила на заробітки в Італію. Факт спільного проживання підтверджуєтеся спільною реєстрацією за однією адресою позивача та спадкодавця ОСОБА_3, про що вказано в наданих копіях паспорта, спільною фотографією позивача та покійного біля їхнього спільного будинку, копією квитанцій про переказ коштів з Італії в Україну, довіреністю від ОСОБА_3, наданою позивачу щодо розпорядження усім своїм майном та копією закордонного паспорта позивача з відмітками про перетин кордону.

Таким чином, у звязку з хворобою спадкодавець ОСОБА_3 не працював та був безробітним і потребував сторонньої допомоги. Його дочка, відповідачка ОСОБА_2, маючи змогу та знаючи про хвороби батька, шляхом бездіяльності ухилялась від обовязку його утримувати та надавати будь-яку допомогу.

Як пояснив допитаний свідок, який працює стоматологом, ОСОБА_8, він особисто знаа позивача. Вона попросила полікувати зуби померлого, якого у спілкуванні представила, як свого чоловіка та переказом відправила кошти напряму йому, щоб чоловік не пропив гроші і точно був полікований. Зазначив, що покійний потребував негайного стоматологічного втручання через тяжку хворобу зубів. ОСОБА_3 не зміг би жити без відповідного лікування. Він ОСОБА_3 у 2011 році здійснив лікування та протезування зубів. Про дочку свого пацієнта ніколи не чув, хоча й давно знає їхню сімю.

Як пояснила допитана свідок, сусідка покійного ОСОБА_3, ОСОБА_5, позивача та ОСОБА_3 вона знає відколи вони переїхали жити у село і почали будувати там будинок. Будували його спільно, проте покійний вживав багато алкоголю і ОСОБА_1 їздила на заробітки. Постійно висилала гроші чоловіку та посилки. Також постійно передавали продукти батьки позивача з Хмельниччини. Дочку покійного чоловіка не бачила, тільки чула, що вона була на похороні недовго.

Допитана в суді свідок, сусідка ОСОБА_6 повідомила, що знайома з позивачем з 1992 року, відколи та приїхала з чоловіком в село. На її очах будувався їх будинок. Вважає, що кошти на будинок дала позивач, оскільки продала свою квартиру в Івано-Франківську задля цього будівництва та поїхала заробляти гроші в Італію. Стверджувала, що чоловік повністю жив на гроші позивача. Іноді, саме вона отримувала посилки та гроші з Італії, оскільки чоловік часто був в стані алкогольного спяніння. Дочку покійного чоловіка бачила два рази - ще дуже маленькою та на похороні.

Допитаний свідок, сусід ОСОБА_7, розповів, що виріс на очах позивача та померлого. Часто бував у них, допомагав по-сусідськи, ремонтував у покійного машину. Підтвердив, що чоловік часто вживав алкоголь та потребував допомоги, оскільки не міг сам про себе подбати. Стверджує, що сімя жила та будувала будинок на кошти позивача. Свідок розповів, що особисто передавав чоловіку посилки та гроші від позивача. По проханню спадкодавця телефонував у США до його дочки з проханням допомагати хворому батькові, проте остання відмовилась. За всі роки дочки покійного не бачив.

Суд вважає, що твердження представника ОСОБА_2 про те, що остання допомагала батьку за його життя та брала участь у його похованні , не відповідають дійсності, оскільки на підтвердження цього суду не надано жодного доказу. Хвороба спадкодавця на алкоголізм, не може вважатись поважною причиною для ухилення від обовязку надання допомоги спадкодавцю.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

В судовому порядку можуть бути встановлені факти, які перелічено в ч.1 ст.256 ЦПК України,а також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 встановлено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ст. 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини.

Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України.

Статтями 202, 203 Сімейного кодексу України встановлено обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги, мають тяжкі хвороби, інвалідність або є безпомічними.

За правилами ч. 3 ст. 1224 ЦК не мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані .

Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно ст. 51 Конституції України, до ст.ст. 1224, 1259, 1264 ЦК України, ст.ст. 3, 202, 203, 386, 392 СК України та керуючись ст.ст. 213- 215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сімєю з 2004 року по 25 грудня 2015 року.

Скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: №1206, видане ОСОБА_2 18 жовтня 2016 року державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області ОСОБА_9.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння № 7 по вул. Богуна в с.Липівка Тисменицького району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: Струтинський Р.Р.