Ухвала суду № 70149190, 09.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/540/17 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22ц/774/1874/К/17 суддя: Семенова Н.М.

Категорія - 24 (ІІ) Доповідач: Зубакова В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря:Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Нивотрудівське» Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Нивотрудівське» Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2017 року закрито провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Вважає, що суд невірно встановив, що спір виник з приводу господарських правовідносин, не врахувавши, що він стосується виключно оскарження рішення відповідача щодо відключення його, як споживача послуг, від водомережі та зняття належного йому на праві власності водообладнання, тобто має цивільно-правовий характер. Також зазначив, що суд обмежив його право у доступі до правосуддя, залишивши поза увагою те, що він вже не має статусу субєкта підприємницької діяльності та сплачував послуги за водопостачання, починаючи з 2012 року по 21.09.2015 року не як субєкт такої діяльності.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач ОСОБА_3 підприємство «Нивотрудівське» Дніпропетровської області, посилаючись на необґрунтованість заявлених в ній доводів, просив апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які, кожний окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, керувавсявимогамип.1 ч.1 ст. 205 ЦПК Українита виходив з того, що склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини з яких виник спір мають господарський характер, у звязку з чим справа підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Проте, із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За правилами господарського судочинства, як витікає з аналізу норм ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, господарськими судами розглядаються справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, суди, як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3 Постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, є фізична особа).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та наявних у справі матеріалів, спір виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підприємством «Нивотрудівське» Дніпропетровської області з приводу припинення водопостачання.

Матеріалами справи підтверджено, що відносини між сторонами з приводу надання та отримання послуг з централізованого питного воподопостачання та водовідведення врегульовано на підставі договору № 50 від 01.01.2015 року, укладеним між Нивотрудівським житлово-комунальним господарством Нивотрудівської сільської ради та ПП «Шапліченко» (а.с.39-40).

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, долученого до матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 припинив свою діяльність 03 листопада 2014 року (а.с. 4). Вказані відомості перевірено судом апеляційної інстанції на відповідному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою: https://usr.miniust.qov.ua/ua/freesearch.

Пункт 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України приписує, що господарський суд припиняє провадження у справі у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 14 Постанові «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року орієнтує суди нижчих ланок на таке: оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як субєкта господарювання відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі повязані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобовязаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності (п. 14).

Аналогічні розяснення містяться й в п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року з відповідними змінами.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи те, що на дату подання позову, тобто станом на 24 березня 2017 року (а.с. 2), відповідач ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, наслідком чого є втрата ним статусу субєкта такої діяльності й відповідно процесуального права на участь в судовому процесі в господарському суді як сторони, колегія суддів вважає, що позивач, вірно визначивши підвідомчість справи, подав позовну заяву на розгляд в порядку цивільного судочинства до місцевого суду загальної юрисдикції.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про непідвідомчість справи суду здійснено ним без врахування положень вищезазначених процесуальних норм та фактичних обставин справи, та є таким, що порушує право позивача на судовий захист.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого її розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, ч. 1 п. 3 ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: