Ухвала суду № 70149144, 09.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/3924/17 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1895/К/17 суддя Чайкін І.Б.

Категорія - 26 ( І ) Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря - Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргоювідповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі -ПАТ «Кривбасзалізорудком») про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на виникнення професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в шкідливих умовах. Висновком МСЕК від 13 квітня 2017 року позивачу первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності ( 40% - радикулопатія, 10% - ХОЗЛ) та визнано інвалідом третьої групи з 3 квітня 2017 року з наступним переглядом 01 травня 2018 року.

Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він тривалий час переносить фізичний біль у грудях, задишку, загальну слабкість. Просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у звязку з ушкодженням здоровя на виробництві у сумі 96000,00 грн., без урахування утримання податку з доходу фізичних осіб.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2017 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізорудком» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 28000 грн. без урахування утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізорудком» на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізорудком» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову посилаючись на недоведеність позивачем обставин справи, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Зокрема відповідач зазначає, що судом неналежно було досліджено довідку МСЕК, яка надає позивачу право на отримання одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, що виплачуються відділенням дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваннях України. Також позивач не надав належного підтвердження додаткових витрат на лікування та необґрунтовано звинуватив ПАТ «Кривбасзалізорудком» в позбавлені його можливості утримувати доньку. Суд не прийняв до уваги, що при укладанні трудового договору, позивач був ознайомлений з умовами праці на виробництві, про що засвідчив власним підписом. Окрім того, вважає, що розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізорудком» ОСОБА_5, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представникапозивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3, працюючи впродовж 21 року 1 місяця ( з 05 грудня 1995 року по 18 листопада 2016 року) на різних посадах на ПАТ «Кривбасзалізорудком» в умовах підвищення гранично допустимого рівня шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, отримав професійне захворювання з відповідними діагнозами: 1) радикулопатія попериково крижова L5, S1 з помірним порушенням біомеханіки хребта, больовим і мязово тонічним синдромами, легким парезом мязів згиначів лівої стопи; 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої ст..(пиловий бронхіт першої ст. емфізема легень першої ст..) група «А». Легенева недостатність першого ст.(а.с. 9-13)

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 10 лютого 2017 року встановлено, що причиною професійного захворювання позивача є робота впродовж тривалого часу в умовах перевищення гранично допустимого рівня шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу: маса вантажу, що піднімається та переміщується вручну 50 кг при допустимій 30 кг; періодичне перебування в незручній позі 40,7 % зміни при допустимому 25 %; концентрація пилу з вмістом вільного кристалічного діоксиду кремнію від 10% до 70 % в повітрі робочої зони 3,9 мг/м? при гранично допустимій 2,0 мг/м? згідно СанПіН 4617-88 «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны»(а.с. 11,12).

Висновком МСЕК від 13 квітня 2017 року позивачу первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності ( 40%- радикулопатія, 10% - ХОЗЛ) та визнано інвалідом третьої групи з 3 квітня 2017 року з наступним переглядом 01 травня 2018 року (а.с.14).

18 листопада 2016 року позивача було звільнено із займаної посади згідно зі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.

Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обовязків і повязане з виробництвом, і наявності у звязку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

При цьому, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обовязку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку .

Як убачається з акту розслідування професійного захворювання від 10 лютого 2017 року (а.с. 9-13), причиною професійного захворювання позивача є робота впродовж тривалого часу в умовах перевищення гранично допустимого рівня шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу: маса вантажу, що піднімається та переміщується вручну 50 кг при допустимій 30 кг; періодичне перебування в незручній позі 40,7 % зміни при допустимому 25 %; концентрація пилу з вмістом вільного кристалічного діоксиду кремнію від 10% до 70 % в повітрі робочої зони 3,9 мг/м? при гранично допустимій 2,0 мг/м? згідно СанПіН 4617-88 «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны»(а.с. 11,12). Тобто, роботодавець (ПАТ «Кривбасзалізрудком») допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ПАТ «Кривбасзалізрудком», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.

Колегією суддів відхиляються доводи відповідача про те, що позивач не довів належними доказами факту понесення додаткових витрат на лікування,оскільки медичними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено, що через задишку, кашель, важкість у грудній клітині, загальну слабкість, швидку втому, позич потребує регулярного стаціонарного лікування з приводу професійного захворювання.

Крім того, фізичний стан, самопочуття позивача з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороб. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, тобто позивач вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя та витрачати додаткові кошти на лікування.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Отже, судом вірно встановлено порушення ПАТ «Кривбасзалізрудком» норм трудового законодавства, що призвело до виникнення у позивача професійного захворювання, а тому саме на роботодавця покладається обовязок з відшкодування завданої моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», в частині невірного визначення судом розміру моральної шкоди, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: