Вирок № 70142995, 31.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9807/17

1кп/755/819/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мельника Д.І.,

захисника Легенького М.А.,

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32016060000000034 від 24.05.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

в с т а н о в и в :

Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, 26.06.2017 між прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мельником Д.І. який на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України наділений повноваженнями у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_3 за участю захисника Легенького М.А. було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.

Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.

Обвинувачена, в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначила, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.

Так, прокурор та захисник, кожен окремо, в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 205-1 КК України визнаючи, шляхом укладення останньої, доведеним, що ОСОБА_3, в лютому 2017, в денний час доби, перебуваючи у місті Києві, поблизу Дарницької площі, на майданчику ресторану МакДональдс, який розташований за адресою: м. Київ проспект Гагаріна 2 А, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що її дії будуть мати злочинний характер, з метою отримання грошової винагороди в розмірі 500 гривень, вступила в злочинну змову з невстановленою слідством особою, дії якої були направлені на досягнення злочинного умислу, а саме: внесення в документи, які подаються для проведення реєстрації юридичної особи, а саме: ТОВ «Комбізнес ЛТД» (код ЄДРПОУ 41129798) завідомо неправдивих відомостей та з подальшим використанням статутних та реєстраційних даних з метою ведення незаконної фінансово-господарської діяльності.

В свою чергу, ОСОБА_3, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надала копію паспорту НОМЕР_2 виданого Деснянським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 07.03.2015 року, копію реєстраційного номера облікової карти податків НОМЕР_1, невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила Протокол №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Комбізнес ЛТД» від 06.02.2017 та на підставі модельного статуту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1182 ОСОБА_3 зазначена, як єдиний співзасновник Товариства.

В подальшому, в невстановлений слідством час, поблизу Дарницької площі, на майданчику ресторану МакДональдс, який розташований за адресою: м. Київ проспект Гагаріна 2 А, за попередньою змовою з невстановленим слідством особою, ОСОБА_3 підписала Протокол №1, в який були внесені неправдиві відомості, щодо наміру здійснення господарської діяльності, а саме: у п. 5 зазначено, що утворено статутний капітал товариства у розмірі 100 грн., з яких 50%, тобто 50 грн. ніби-то належить ОСОБА_3, які фактично ОСОБА_3 до статутного капіталу Товариства не вносила;

На час підписання Протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Комбізнес ЛТД» від 06.02.2017, ОСОБА_3 розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Комбізнес ЛТД», оскільки ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи, домовились про те, що співзасновником буде ОСОБА_3 і вона в подальшому до діяльності ТОВ «Комбізнес ЛТД» не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Комбізнес ЛТД» будуть займатись інші особи.

Таким чином, ОСОБА_3, вчинила всі необхідні дії щодо державної реєстрації суб'єкта господарської діяльності та відповідно, стала співзасновником юридичної особи ТОВ «Комбізнес ЛТД» шляхом подачі державному реєстратору документів, в яких містилися завідомо неправдиві відомості та які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Так, після проведення державної реєстрації, ОСОБА_3, отримала фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Комбізнес ЛТД», але не мала наміру на його використання, оскільки зареєструвала вказане підприємство на прохання невстановленої особи та за грошову винагороду підписала документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації ТОВ «Комбізнес ЛТД».

Водночас, ОСОБА_3 діючи як співзасновник ТОВ «Комбізнес ЛТД» у відповідності до ст. 67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», будучи уповноваженою виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, виступила співзасновником ТОВ «Комбізнес ЛТД» згідно реєстраційних документів.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, оскільки вона вчинила внесення в документи завідомо неправдивих відомостей, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

При цьому, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої судом не встановлено.

Безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченої, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.

Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.

Таким чином, судом, у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 376, 468-469, 472, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26.06.2017 між прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мельником Д.І. який на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України наділений повноваженнями у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_3

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред"явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п'ятсот тисяч) гривень на користь держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити сторонам.

С у д д я : О.В. Бірса