Ухвала суду № 70141597, 06.11.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6318/17 Номер провадження 11-сс/786/539/17Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Рябішина А.О.

суддів: Герасименко В.М., Гонтар А.А.,

з секретарем Журою Н.Л.,

з участю прокурора Яроцького Р.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 жовтня 2017 року,-

у с т а н о в и л а:

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області про продовження строку тримання під вартою задоволено, продовжено відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця , гр. України , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого

строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 год.20 хв. 14 грудня 2017 року;

у задоволенні клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу відмовлено.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя взяв до уваги тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також те, що по кримінальному провадженню необхідне проведення ряду процесуальних дій та прийняття ряду процесуальних рішень.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 жовтня 2017 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави або домашнього арешту в нічний час доби із застосуванням електронного засобу контролю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що продовжуючи строк запобіжного заходу, слідчий суддя не мотивував своє рішення належним чином та допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і порушення норм кримінально-процесуального закону.

Апелянт зазначає, що слідчий суддя не наводить нових фактів, що обгрунтовували б його подальше тримання під вартою. Під час судового засідання слідчий та прокурор не довели обґрунтованість підозри, існування хоча б одного ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш мякого запобіжного заходу.

ОСОБА_2 стверджує, що слідчий суддя не прийняв до уваги, що він раніше не судимий, не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, навчається у вищому навчальному закладі, доглядає діда та бабу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді , доводи підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника щодо обставин , викладених в апеляційній скарзі, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставин і просили про її задоволення , доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді , вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до таких висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12017170170000378 від 10 серпня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296, ст.118, ч.2 ст.15, п.7 ч.2 ст. 115 КК України.

14.09.2017 року о 17 год. 43 хв. ОСОБА_2 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

15.09.2017 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27.09.2017 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 год.20 хв. 14.10.2017 року включно.

06.10.2017 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні заступником прокурора Полтавської області продовжено до чотирьох місяців, а саме до 16.12.2017 року.

09.10.2017 року старший слідчий СУ ГУНП в Полтавській області підполковник поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 на 60 діб в межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування вказаного клопотання, зазначено про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України. Крім того, під час досудового розслідування при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які станом на момент звернення до слідчого судді з даним клопотанням не зменшились. Крім того, на даний час існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки для його закінчення необхідно провести ряд слідчих дій та процесуальних заходів.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11 жовтня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 до 16 годин 20 хвилин 14 грудня 2017 року. Вказаною ухвалою , також , відмовлено у задоволенні клопотання захисника про зміну міри запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України , що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи суворість можливого покарання, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином , не зменшились.

Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою. При цьому, для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена заступником прокурора Полтавської області Плескачем О. при винесенні процесуального рішення - постанови про продовження строку досудового розслідування та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.

Разом з цим, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 , з урахуванням обставин вчинення злочину, дані про особу підозрюваного та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані слідчі дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_2 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного,а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.

Доводи захисника про не врахування слідчим суддею при постановленні рішення характерезуючих даних про особу підозрюваного не заслуговують на увагу, оскільки слідчим суддею всебічно та обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин визначених законодавством прийнято оскаржуване рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 жовтня 2017 року щодо нього без змін;

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

__ ______ __

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6