
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 541/2460/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2825/17Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2017 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Лобова О.А., Мартєва С.Ю.,
секретар: Колодюк О.П.,
за участю ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 квітня 2017 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Гоголя на території Великосороченської сільради Миргородського району, розміром 4,80 умовних кадастрових гектарів, після смерті 17 жовтня 2004 року ОСОБА_5
В обґрунтування позовних вимог вказував, що після смерті його батька ОСОБА_5 відкрилась спадщина на земельну частку (пай), яка належала його померлій 24 січня 1999 року бабі ОСОБА_6 Вказував, що його батько після смерті своєї матері ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину, проте не здійснив її юридичного оформлення.
Вважає, що прийняв спадщину після смерті батька, оскільки постійно проживав із ним на час його смерті.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 17 жовтня 2004 року, що складається із права на отримання земельної частки (паю) на території Великосороченської сільради Миргородського району площею 4,80 умовних кадастрових гектарів, право на яку мала ОСОБА_6, яка померла 24 січня 1999 року, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім.. Гоголя на підставі сертифікату серії ПЛ № 0055324, реєстраційний номер 834 від 28 травня 1998 року.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_3, яка не брала участі у справі, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 Вказувала, що оскаржуваним рішенням вирішено питання щодо її прав та інтересів як спадкоємця за правилом спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 Вказувала, що судом першої інстанції не встановлено коло спадкоємців ОСОБА_6, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні
Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_6 та сином ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.6).
Згідно книги реєстрації сертифікат на право на частку (пай), що видавалася Миргородською РДА на ім‘я ОСОБА_6 був зареєстрований на частку (пай) розміром 4,80 умовних кадастрових га, серія ПЛ №0055324 реєстраційний номер №834 від 28.05.1998 року, що підтверджується довідкою виданою Управлінням Держгеокадастру у Миргородському районі Полтавської області від 15.03.2016 року (а.с.8).
За життя ОСОБА_6, 14 березні 1997 року, між нею та Аграрним орендно приватним підприємством «Великосорочинське» було укладено договір оренди земельного та майнового паю (а.с. 59).
24 січня 1999 року ОСОБА_6 померла в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с. 9 ), внаслідок чого відкрилася спадщина.
15 грудня 2000 року до договору оренди земельного та майнового паю був підписаний додаток із ОСОБА_5 з відміткою спадщина. Сам договір з ОСОБА_5 не укладався (а.с. 58, 60).
17 жовтня 2004 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (а.с. 5 ), внаслідок чого відкрилася спадщина.
На момент смерті ОСОБА_5 разом з ним проживав його син позивач ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Великосорочинської сільської ради № 05-05/328 від 07.05.2015 року (а.с.6, 47 на звороті) і до даного часу продовжує користуватися домоволодінням.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину по закону від 26 квітня 2015 року виданого Державним нотаріусом Першої Миргородської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 1-860, позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після ОСОБА_5, яка складаєтьсяя із житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться по вул. Радянській, 34 у с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області (а.с.48).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 після смерті матері ОСОБА_6 прийняв спадщину, а тому відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в редакції від 1963 року є таким, що прийняв спадщину у тому числі і право на отримання земельної частку (паю) в розмірі 4,8 умовних кадастрових гектара, право на отримання якої мала ОСОБА_6, яка померла 24 січня 1999 року.
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком місцевого суду.
Судом першої інстанції не було належним чином з‘ясовано обставини справи, а саме не встановлено наявності у ОСОБА_6 інших спадкоємців, окрім ОСОБА_5
Так, згідно наданих ОСОБА_3 доказів, ОСОБА_6 за життя 07 липня 1998 року склала заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Великосорочинської сільради Миргородського району Полтавської області (а.с. 90). Відповідно до вказаного заповіту, ОСОБА_6 заповіла усе наявне у неї майно та усе те, що належатиме їй на день смерті та на що вона за законом матиме право у рівних частках ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Лист сільського голови Великосорочинської сільської ради, в якому повідомлено про те, що заповіт ОСОБА_6 у книзі обліку відсутній, що був наданий позивачем, не може вважатися достовірним доказом того, що за життя ОСОБА_6П, не складала заповіт, копія якого була надана суду апелянтом.
Враховуючи, що судом достовірно встановлено, що на час смерті ОСОБА_6 мала право на земельну частку (пай) розміром 4,80 умовних кадастрових гектарів, то це право увійшло до складу спадщини.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР в редакції від 1963 року Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Таким чином, висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_5А, набув право на земельну частку (пай) розміром 4,80 умовних кадастрових гектарів внаслідок спадкування за законом – суперечить чинному на час відкриття спадщини законодавству та дійсним обставинам справи.
Згідно наданих апелянтом доказів, ОСОБА_3 є донькою померлої 30 травня 2013 року ОСОБА_7, яка за життя не встигла юридично оформити спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6
Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Таким чином, ОСОБА_3 є спадкоємцем померлої 24 січня 1999 року ОСОБА_6, яка не була залучена до справи.
Відповідно до роз’яснень, наданих у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, Миргородська районна державна адміністрації Полтавської області та Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області права позивача в розумінні ст. 3 ч.1 ЦПК України не порушила, в той час як наявний інший спадкоємець, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 квітня 2017 року – скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: --//-- ОСОБА_1
Судді: --//-- ОСОБА_8
--//-- ОСОБА_9
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1
Судове рішення № 70141561, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 07.11.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 541/2460/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: