Постанова № 70138394, 08.11.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2314/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріата про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, яким просив:

1) визнати протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 889 від 22 вересня 2010 року, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні;

2) зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснити доплату у сумі 6 216,83 гривень належної йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби з урахуванням усіх складових його грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої вищевказаною Постановою Уряду.

В обґрунтування заявлених вимог автором позову зазначено наступне. Проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді заступника начальника відділу територіальної оборони Житомирського обласного військового комісаріату. У березні 2017 року звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я. Під час обчислення розміру грошової допомоги при звільненні відповідачем до складу такого грошового забезпечення, з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, не була включена щомісячна додаткова грошова винагорода. На звернення до відповідача з проханням у зв'язку з цим здійснити перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні у травні 2017 року отримав відмову, яку вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Поданими до суду письмовими запереченнями (а.с.24-27) представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, адже, як вказує, спірна додаткова винагорода не може вважатись тією складовою грошового забезпечення, з якої обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, так як вона не є постійною та має несистематичний характер, а тому не може бути включена до складу вищевказаного грошового забезпечення.

У відповідності до положень п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа розглянута в поряду скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у ній, адже, суд вважає, за наслідками повідомлених позивачем обставин та розгляду поданих відповідачем заперечень суд дійшов висновку про можливість ухвалення законного судового рішення.

Дослідив матеріали справи, судом встановлені наступні її фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Наказом командувача військ оперативного командування "ПІВНІЧ" № 22 від 2 березня 2017 року позивача за станом здоров'я звільнено з військової служби у запас (а.с.12). Згідно наказу військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату № 74 від 31 березня 2017 року (а.с.13), серед іншого, позивача виключено зі списків особового складу даного військового комісаріату та вирішено виплатити останньому, зокрема, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров'я в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період з 18 березня 2014 року по 31 березня 2017 року.

Згідно довідки № 2454, виданої відповідачем 10 травня 2017 року (а.с.10), нарахування позивачеві грошової допомоги при звільнені з військової служби здійснено з наступного розрахунку:

оклад за військовим званням (125,00 гривень);

посадовий оклад (1 072,00 гривень);

відсоткова надбавка за вислугу років 25% (299,25 гривень);

надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% (748,13 гривень);

надбавка за роботу з таємними документами 15% (160,80 гривень);

премія 420% (4 502,40 гривні).

Згідно довідки, виданої відповідачем 10 травня 2017 року за № 2454 (а.с.9), на час звільнення розмір отримуваної ним щомісячної додаткової грошової допомоги склав 4 144,54 гривні.

Позивач має статус учасника бойових (а.с.8), а також являється інвалідом війни третьої групи (а.с.18).

Правовідносини, що склались між сторонами у даній справі, регулюються наступними положеннями норм матеріального закону та підзаконних актів.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України № № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року (далі Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до речення першого ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 1 постанови КМУ № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року кореспондується, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби мають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 постанови № 889).

Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року (далі Інструкція) (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) виплата винагороди військовослужбовцям з 1 січня 2014 року здійснюється у розмірі 60% місячного грошового забезпечення.

За пунктом 5 Інструкції така винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, адже, як декларується вищевказаними нормами як закону так і підзаконних актів, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою КМУ № 889 та Інструкцією, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, постанови №889, Інструкції, які регулюють підстави, порядок та умови виплати щомісячної одноразової грошової допомоги, були висловлені раніше колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 15 жовтня 2013 року, 4 листопада 2014 року, 16 червня 2015 року (справи №№ 21-368а13, 21-473а14, 21-621а14).

Твердження позивача про необхідність застосування іншої правової позиції ВСУ у даному випадку, зокрема, висловлену у постанові по справі № 21-2942а15, є юридично неспроможними, оскільки у вказаній справі предметом судового розгляду було визнання протиправними дій щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 889, при обчисленні пенсії, а не одноразової грошової допомоги при звільненні, а відтак названі правовідносини мають різну юридичну природу.

Враховуючи відмову у задоволенні позову подальшому розподілу за правилами ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, ст.ст. 7-12, ст.ст. 70-71, ст. 160-163, ст. 183-2 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду вступає в законну силу після спливу строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.О. Грубіян