Вирок № 70136198, 09.11.2017, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2534/17

Провадження № 1-кп/653/342/17

ВИРОК

іменем України

09 листопада 2017 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Митрохіної К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12017230140001045 від 21 червня 2017 року з угодою про примирення за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, уродженця м. Свердловськ, Російської Федерації та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, освіта вища, не працюючого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Максудова Е.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 20 червня 2017 року біля 15.30 годин, заходячись за адресою: АДРЕСА_2, біля магазину ФОП «ОСОБА_3», переслідуючи раптово виниклий прямий умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить ОСОБА_2, а саме велосипед «Аїст», після чого, не маючи законного права на розпорядження майном потерпілої, звернув майно, отримане шляхом крадіжки, на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 900 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час підготовчого судового засідання між потерпілою та обвинуваченим була укладена угода про примирення згідно вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, у вигляді позбавлення волі на строк 1 один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки, згідно п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину, розкаявся, потерпіла ОСОБА_2 претензій матеріального або морального характеру до нього не має. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно п. 1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпіла ОСОБА_2 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Так, відповідно до п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи те, що вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до ч.2 ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, кримінальне правопорушення скоїв у віці 71 рік, тобто є особою, яка на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» досягнула пенсійного віку, у зв'язку із чим ОСОБА_1 підпадає під дію п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

За таких обставин, суд вважає, що заява обвинуваченого підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 звільненню від призначеного покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи стягнути з обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 09 листопада 2017 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017230140001045 від 21 червня 2017 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. У відповідності до п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання на підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2022-МТ від 05 липня 2017 року в сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 74 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: УК у Геніч. р-ні/Геніч. р-н/24060300, банк отримувача ГУ ДКСУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ 37934859, МФО 852010, рахунок отримувача: 31116115700112, класифікація доходів бюджету 24060300 «інші надходження».

Речовий доказ: велосипед «Аїст», який переданий на відповідальне зберігання до рішення суду потерпілій ОСОБА_2 - вважати повернутим потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова