Рішення № 70135941, 09.11.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/3037/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1541/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення прав на частку в спірному майні,-

В С Т А Н О В И Л А :

21 липня 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності 41/50 частини та 9/50 частини відповідно, належить житловий будинок, загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м. з господарськими спорудами, за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Інтернатна, буд.49. Він позбавлений можливості розпоряджатись своєю власністю, так як в спірному будинку мешкає відповідач із ОСОБА_4 Спільне користування будинком є неможливим, частка відповідача є незначною, та її не можна виділити в натурі.

Просить припинити право власності ОСОБА_3С, на 9/50 частин у вказаному житловому будинку; визнати на ним право власності на 9/50 частин домоволодіння зі сплатою ОСОБА_3 їх вартості.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому вказують на те, що позбавлення права на частку в домоволодінні завдасть істотної шкоди їх інтересам, так як іншого житла на праві власності чи в користуванні вони не мають, а позивач, в свою чергу, не має наміру проживати в спірному будинку. Зазначають, що судом на власний розсуд визначено розмір компенсації, оскільки експертом не визначалась вартість належної позивачу частини домоволодіння. Вважають також, що експертом зроблені невірний розрахунок вартості спірного домоволодіння.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представника відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 , третю особу ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, представника позивача адвоката ОСОБА_8, яка заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що частка відповідача в спірному домоволодіння та її вартість є незначною, тому припинення права власності на неї не завдасть істотної шкоди її інтересам. Між співвласниками виникли неприязні відносин, що унеможливлює спільне користування даним нерухомим майном.

Проте погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову не можна, так як суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, площею 29,7 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м., який розташований за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Інтернатна, буд. 49, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 41/50 частини та ОСОБА_3 9/50 частини (а. с. 4-6).

Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг Конотопської міської ради від 03 жовтня 2016 року, в будинку №49 по вул. Інтернатній в м. Конотоп Сумської області зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 40).

Відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №953/22, складного 21 лютого 2017 року (а. с. 73-84), реальна вартість житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Інтернатна, буд. 49, на час проведення експертизи складає 100 400 грн. 00 коп. Вид вартості дорівнює ринковій. Поділ даного житлового будинку в натурі відповідно до розміру часток належних співвласникам ОСОБА_6 - 41/50 частини та ОСОБА_3 9/50 частини, з можливістю окремого використання власниками існуючих прибудинкових споруд, неможливий.

У відповідності до приписів ст. 41 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону «Про ратифікацію Конвенції про захист людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів «2, 4, 7 та 11 до Конвенції» встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 березня 2011 року «Справа «ОСОБА_9 проти України» зазначив, що «Суд нагадує, що втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне».

В пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5 розяснено, що не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової або іншої матеріальної компенсації за частку у спільній власності за наявності умов, передбачених пунктами 1 4 частини першої та частини другої статті 365 ЦК, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.

Статтею 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом зазначеної норми, для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та його сімї.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі №6-81цс11 та від 02 червня 2014 року у справі №6-68цс14, та згідно положень ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 29 січня 2014 року, домоволодіння №49 по вул. Інтернатій в м. Конотоп Сумської області складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 16,1 кв.м., господарських будівель та споруд: літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Д», погріб «пг», огорожа.

Отже, на належну ОСОБА_3 9/50 частину в спірному майні припадає близько 5,3 кв.м. загальної площі, з них житлової 2,9 кв.м. Дана частка є незначною і її неможливо виділити в натурі.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що іншого житла на праві власності чи в користуванні у відповідача ОСОБА_3 та у членів її сімї ОСОБА_5 та ОСОБА_4 немає (а.с. 30-34).

Як уже зазначалось, у спірному житловому будинку зареєстровані, проживають та несуть витрати на його утримання саме ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Вказаного позивачами спростовано не було.

Слід зазначити також, що сума компенсації за частку в спірному житловому будинку є незначною та будь-якого іншого житла за 18 072 грн. 00 коп. у м. Конотоп відповідач придбати не зможе.

Таким чином, враховуючи те, що будинок №49 по вул. Інтернатій в м. Конотоп Сумської області є єдиним житлом відповідача та членів її сімї та є постійним місцем її проживання, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що припинення права власності ОСОБА_3 на дане нерухоме майно не завдасть істотної шкоди її інтересам. Правових підстав для позбавлення відповідача права на частку у спільному майні колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, у відповідності до положень п. 3) та 4) ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п. 2,; 309 ч. 1 п 3, 4; 313-314; 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2017 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про припинення прав на частку в спірному майні - відмовити.

Повернути ОСОБА_6 внесені ним на депозитний рахунок 18 072 гривні 00 копійок на оплату вартості частки в спірному майні, за квитанцією №7 від 19 квітня 2017 року, рахунок 37310081008869, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: ТУ ДСА України в Сумській області, код отримувача: 26270240, через ПАТ «Державний ощадний банк України».

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -