Ухвала суду № 70133904, 10.10.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16749/17

Номер провадження:1-кс/521/4722/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гарський О.В., з секретарем Левченко А.Г., за участю прокурора Хоменко К.В., захисника-адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за № 12017160470003800 від 16.09.2017 року, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, спільно проживаючого з ОСОБА_3, маючого середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, неофіційно працюючого охоронцем, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимого 24.03.2016 року Київським районним судом за ч. 1 ст. 118 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 2 роки, підозрюваного у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання слідчого вбачається, що 15.09.2017 року приблизно о 15 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні магазину «Таврія-В» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рекордна 23, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, визначив обєктом свого злочинного посягання продукти харчування, що належать магазину «Таврія-В» (код ЄРДПОУ - 19202597).

Далі, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для оточуючих, діючи з корисливих мотивів, таємно, протиправно, перебуваючи у торгівельному відділі молочних продуктів, почав складати у поліетиленовий пакет продукти харчування а саме: вершкове масло торгівельної марки «Славія» , 200 г. в кількості 8 штук вартістю 31 гривня 38 копійок кожна.

В подальшому, намагаючись залишити приміщення супермаркету з викраденим, ОСОБА_2 попрямував до касової зони, при цьому під час руху, почав складати вищезазначене майно до сумки, яка знаходилась при ньому, пройшовши мимо каси для розрахунку, не розрахувавшись за вищевказану продукцію, направився до виходу з магазину, не будучи при цьому зупиненим касиром, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести злочині дії до кінця не зміг, з причин, які не залежали від волі ОСОБА_2, а саме біля виходу з магазину його зупинили співробітники охорони торгівельного центру. Тобто, злочин не доведено до кінця

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у спробі викрасти чуже майно, що належить магазину «Таврія-В», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рекордна 23, намагався спричинити майнову шкоду на загальну суму 251 гривня 04 копійки.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

За даним фактом Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області почато досудове розслідування, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2017 року внесені відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення за № 12017160470003800.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, мотивуючи клопотання тим, що останній маючи не зняту та не погашену судимість скоїв злочин середньої тяжкості, а також у звязку з тим, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу до підозрюваного ОСОБА_2

Захисник-адвокат в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважав, що ризиків передбачених ст. 177 КПК України не має. Просив обрати більш мякий запобіжний захід у відношенні підозрюваного ОСОБА_2

Підозрюваний підтримав думку адвоката та також просив не обирати йому найбільш суворий запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора та адвоката, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України. В судовому засіданні він визнав обставини скоєних кримінальних правопорушень. На думку слідчого судді існують певні ризики передбачені ст. 177 КПК України, однак вказані ризики не дають слідчому судді достатніх підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Вказані у клопотанні ризики на думку слідчого судді не доведені і не представлені в судовому засіданні належними доказами.

Так прокурором в судовому засіданні не надано доказів того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинить новий злочин. Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 не переховувався від органу досудового розслідування. Затриманий був одразу після вчинення злочину. Окрім того, один злочин не доведений ним до кінця з підстав що не залежали від його волі. Під час затримання, одразу ж повідомив співробітникам поліції всі обставини за яких таємно викрав майно.

З пояснень підозрюваного також вбачається, що злочин вчинив лише з однією метою забезпечити себе ліками від тяжких захворювань. Вказані продукти харчування, він обмінював на ліки, оскільки згідно з прогнозами лікарів йому залишилось жити не більше двох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганням спробам вчинити певні дії, що можуть будь яким чином перешкодити кримінальному провадженню, тобто існування певних ризиків для виконання завдань кримінального провадження.

Однак тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_2 необхідно обрати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною підозрюваному залишати житло у певний період доби, а також з покладенням на підозрюваного певних процесуальних обовязків, який на думку слідчого судді буде достатній для належної поведінки підозрюваного.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, а також наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватим (за вказане кримінальне правопорушення передбачене покарання у вигляді арешту, обмеження волі або позбавлення волі на строк до пяти років), вік та стан здоровя (підозрюваний страждає рядом хронічних тяжких захворювань, серед яких гепатит С та вірусний цироз печінки, активний процес стадії декомпенсації) (наявність захворювань підтверджено медичною документацією), міцність соціальних звязків в місці постійного проживання підозрюваного ОСОБА_2 (останній зареєстрована в Одеській області, однак постійно, тривалий час проживає в м. Одесі, разом зі своєю родиною), майновий стан підозрюваного (намагається постійно працювати на легальних роботах для забезпечення себе та своєї родини засобами для існування), судимість.

Слідчий суддя при застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту враховує судимість підозрюваного Київським районним судом м. Одеси 24.03.2016 року, однак вважає, що до вирішення вказаного кримінального провадження по суті, особа здатна без шкоди для суспільства та приватних інтересів знаходитись на волі. Обставини викладені підозрюваним щодо обставин правопорушення, поведінка підозрюваного під час затримання та у залі судового засідання, щирість під час дачі показів, його особистість, а також тяжкі захворювання підозрюваного свідчать про необхідність застосування до останнього запобіжного заходу більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде відповідати як вимогам Європейської Конвенції з прав людини (Практиці Європейського суду з прав людини) так і завданням кримінального провадження. Так, у своєму Рішенні у справі Ноймайстер проти Австрії ЄСПЛ зазначає, що обмеження строку запобіжного увязнення тісно повязане з презумпцією невинуватості таке позбавлення свободи не повинно перетворитися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.

У рішенні ЄСПЛ у справі Москаленко проти України № 50264/08 від 17.04.2014 року, п. 36 Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Пункт 37 вказаного Рішення зазначає, щодо ризику того, що заявник переховуватиметься від слідства і суду та примушуватиме свідків давати неправдиві показання Суд зазначає, що у своїх рішеннях про тримання заявника під вартою чи продовження тримання під вартою, органи державної влади не вказали жодних конкретних причин, на підставі яких вони дійшли такого висновку.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду підозрюваного, та враховуючи викладені в ухвалі обставини, слідчий суддя вважає, що підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу не має. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі повторного скоєння злочину на думку слідчого судді є не допустимим.

Керуючись ст. ст. 132, 178, 183, 194, 196 КПК України, Слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволені клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, погодженого с прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною підозрюваному залишати житло за адресою м. Одеса, вул. М. Огренича ?, кв. 6 у певний період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

Розяснити підозрюваному його обовязок, щодо заборони залишати вказане житло у період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки строком на 60 (шістдесят) днів, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

2)не відлучатись із населеного пункту /м. Одеса/, в якому вона проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

Розяснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього обовязків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за поведінкою підозрюваного /обвинуваченого/, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 10.10.2017 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 08.12.2017 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: О.В. Гарський