Ухвала суду № 70132919, 09.11.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9883/17

н\п 2-з/490/169/2017

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі – Шевельовій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду даним позовом до відповідача, третьої особи, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №61 від 16.01.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених у строк відповідно до умов кредитного договору грошових коштів у розмірі 60213,10 грн.

Одночасно з пред*явленням позову до суду позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 61 від 16.01.2017 р., оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливе виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу Українизабезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якому просить визнати виконавчий напис від 16.01.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 61 та посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 12.05.2010 року на загальну суму 60 213,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Постановою начальника відділу Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження (ВП №54703914) по виконанню зазначеного виконавчого напису.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження від 08.11.2017 року, що міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, за заявою боржника ОСОБА_1, виконавче провадження №54703914 передано до Центрального ВДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Зважаючи на те, що позивачем в судовому порядку оскаржується виконавчий напис нотаріуса № 61 від 16.01.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, а невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, може утруднити виконання рішення суду, а тому слід задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151,152,153,294 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу, а саме: виконавчого напису нотаріуса № 61 від 16.01.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 12.05.2010 року на загальну суму 60213,10 грн. (ВП №54703914).

Ухвалу про забезпечення позову направити для виконання до Центрального ВДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Н.П. Черенкова