Постанова № 70129908, 06.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р. Справа№ 910/11818/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від позивача - Ярмола А.Ю. за довіреністю № 89/03-ЦРБ-17 від 19.01.2017 р.,

Толкачова М.В. за довіреністю № 371-УМ-17 від 27.07.2017 р.;

від відповідача 1 - Сучков О.С. за довіреністю № б/н від 07.08.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сільпо-Фуд»

на ухвалу господарського суду м.Києва від 27.09.2017р.

у справі №910/11818/17 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом ТОВ «Сільпо-Фуд»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ.ВІ.ЕЙ.ЕМ»

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фіскальна служба України

про визнання патентів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 27.09.2017р. у справі №910/11818/17 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Сільпо-Фуд» від 04.08.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ТОВ «Сільпо-Фуд» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду м.Києва від 27.09.2017р. скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ «Сільпо-Фуд» від 04.08.2017р. про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити, а саме: до моменту набрання законної сили рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/11055/17 заборонити Державній фіскальній службі України вносити до реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, інформацію про патенти ТОВ «СІ.ВІ.ЕЙ.ЕМ»: патенти на корисні моделі №116357 «Ящик для зберігання та транспортування бананів», №116358 «Короб для зберігання та транспортування бананів», №116359 «Коробка для зберігання та транспортування бананів», №116360 «Ємність для зберігання та транспортування бананів», №116361 «Контейнер для зберігання та транспортування бананів», №116362 «Тара для зберігання та транспортування бананів», №116363 «Упаковка для зберігання та транспортування бананів», №116364 «Паковання для зберігання та транспортування бананів»; патенти на промислові зразки №33866 «Картонний ящик з пакетом для бананів», №34404 «Картонний ящик з пакетом для бананів», №34405 «Картонний ящик з пакетом для бананів».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.11.2017р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «СІ.ВІ.ЕЙ.ЕМ» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Сільпо-Фуд», а ухвалу господарського суду м.Києва від 27.09.2017р. по справі №910/11818/17 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ТОВ «Сільпо-Фуд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «СІ.ВІ.ЕЙ.ЕМ» про визнання патентів недійсними.

Ухвалою місцевого суду від 21.07.2017р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.08.2017р.

04.08.2017р. від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 30.08.2017р. було залучено до участі у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у якості іншого відповідача та відкладено розгляд справи на 27.09.2017р.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як правильно було вказано місцевим судом, заявник повинен був обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову").

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9).

У поданій заяві про вжиття заходів до забезпечення позову заявник просив суд першої інстанції до набрання законної сили рішення господарського суду м. Києва у справі №910/11055/17 заборонити Державній фіскальній службі України вносити до реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, інформацію про патенти ТОВ «СІ.ВІ.ЕЙ.ЕМ»: патенти на корисні моделі №116357 «Ящик для зберігання та транспортування бананів», №116358 «Короб для зберігання та транспортування бананів», №116359 «Коробка для зберігання та транспортування бананів», №116360 «Ємність для зберігання та транспортування бананів», №116361 «Контейнер для зберігання та транспортування бананів», №116362 «Тара для зберігання та транспортування бананів», №116363 «Упаковка для зберігання та транспортування бананів», №116364 «Паковання для зберігання та транспортування бананів»; патенти на промислові зразки №33866 «Картонний ящик з пакетом для бананів», №34404 «Картонний ящик з пакетом для бананів», №34405 «Картонний ящик з пакетом для бананів».

Обґрунтовуючи свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач посилався на те, що внесення спірних патентів відповідача-1 до реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, призведе до порушення прав позивача, який імпортує товари (банани) на митну територію України в таких же коробках, що і захищені патентами відповідача-1 на корисні моделі № 116357, 116358, 116359, 116360, 116361, 116362, 116363, 116364 і на промислові зразки № 33866, 34404, 34405.

Вказане, на думку позивача, призведе до утруднення виконання рішення у даній справі.

За результатом дослідження матеріалів даної справи та заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, апеляційний суд встановив, що позивачем не було надано доказів на підтвердження наявності будь-яких намірів ТОВ «СІ.ВІ.ЕЙ.ЕМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на внесення до реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, інформації про патенти на корисні моделі № 116357, 116358, 116359, 116360, 116361, 116362, 116363, 116364 і на промислові зразки № 33866, 34404, 34405.

Більш того, позивачем не було доведено взаємозв'язку між обраним способом забезпечення позову і можливістю утруднення виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог.

Так, виходячи з підстав і предмету позову, у даній справі вирішується спір про чинність патентів України на корисні моделі № 116357, 116358, 116359, 116360, 116361, 116362, 116363, 116364 і на промислові зразки № 33866, 34404, 34405, а не їх використання.

Заходи до забезпечення позову мають на меті забезпечення реального виконання рішення суду, проте, позивачем не обґрунтовано, яким чином заборона на внесення інформації про оспорювані патенти до реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, спроможна забезпечити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову і визнання таких патентів недійсними.

Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Сільпо-Фуд» від 04.08.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, посилання ТОВ «Сільпо-Фуд» у апеляційній скарзі та у заяві від 04.08.2017р. про вжиття заходів про забезпечення позову до набуття чинності рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/11055/17 ніяким чином не стосується предмету спору справи №910/11818/17.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Сільпо-Фуд» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 27.09.2017р. у справі №910/11818/17 - без змін.

Справу №910/11818/17 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко