Постанова № 70129847, 08.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2017 року Справа № 904/7250/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Вечірко І.О.

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов№1085 від 12.04.2017р.,

представник віповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.09.2017р. у справі №904/7250/17

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення 681 171 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017р. у справі №904/7250/17 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради 617 678 грн. 95 коп. основного боргу, 27 159 грн. 75 коп. пені, 2 640 грн. 82 коп. 3% річних, 12 104 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 9 893 грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову .

Посилається на те, що він, відповідач, не приймав участь в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції у зв’язку з об’єктивною неможливістю участі представника відповідача у судовому засіданні, не мав змоги скористатися своїми правами, які передбачені ст.22 ГПК України, у зв’язку з чим не відбулось дослідження всіх обставин справи, не було надано їм належної оцінки, що призвело до винесення неправильного та необ’єктивного рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 20.11.2013р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 050720 (далі - договір).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

Обидві сторони зобов'язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (п. 1.2. договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 діб); гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1. договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: додержуватися кількості споживання-теплової енергії за кожним параметром в обсягам які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості і відсутності акта звіряння розрахунків на початок опалювального сезону споживач до мереж тепло постачання підключений не буде (п. 3.2.1. та п. 3.2.2. договору).

Обов'язки енергопостачальної організації: забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п. 4.2.1. договору).

Згідно правил користування тепловою енергією, споживачі зобов'язується встановити прилади обліку теплової енергії (п. 5.1. договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться по приладам обліку, встановленим на опалення та гвп пр. Петровського, 3 гуртожиток ПАТ “Дніпроважмаш” розрахунковим способом (п. 5.2. договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4. договору).

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, до 28 числа поточного місяця (п. 5.5. договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України (п. 6.1. договору).

Тариф для розрахунків по цьому договору складає: Теплова енергія - 1Гкал 268,74 грн. (п. 6.2. договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 7.1. договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п. 7.2. договору).

Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду за який він сплачує (п. 7.3. договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4. договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до "20" листопада 2016 року (п. 11.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (11.4. договору).

Сторони підписали та скріпили печатками додаток № 1 до договору “Обсяги постачання теплової енергії споживачу” (а.с. 12-13), додаток № 2 “Схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача” (а.с. 14).

Між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (нова енергопостачальна організація), Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпровської міської ради (енергопостачальна організація) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (споживач) укладено додаткову угоду до договору (а.с. 16) (далі - угода), відповідно до п. 1.1. якої, у зв'язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов'язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 р. № 28/12 “Про надання дозволу на передачу з балансу КП “Дніпропетровські міські теплові мережі” на баланс КП “Теплоенерго” об'єктів і мереж теплопостачання”, наказу КП “Дніпропетровські міські теплові мережі” від 05.09.2016р. № 320 “Про передачу об'єктів і мереж теплопостачання на баланс КП “Теплоенерго”, актів приймання-передачі об'єктів, статей 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, домовилися внести такі зміни до основного договору:

У порядку та на умовах визначених цією угодою, енергопостачальна організація передає новій енергопостачальній організації, а нова енергопостачальна організація набуває прав і обов'язків, належних енергопостачальній організації за основним договором, укладеним із споживачем і стає стороною за основним договором (п. 1.1.1. угоди).

У зв'язку із передачею об'єктів і мереж теплопостачання на баланс новій енергопостачальній організації та надання ним послуг теплопостачання споживачу, останній приймає на себе зобов'язання по виконанню основного договору (п. 1.1.2. угоди).

Споживач не заперечує щодо зміни енергопостачальної організації на нову енергопостачальну організацію в основному договорі і укладаючи угоду, надає згоду на виконання своїх зобов'язань та відповідальності за основним договором перед новою енергопостачальною організацією, а нова енергопостачальна організація надає згоду на виконання своїх зобов'язань та відповідальності за основним договором перед споживачем (п. 1.1.3. угоди).

Права, зобов'язання та відповідальність за основним договором переходять до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації до набрання чинності цієї угоди (п. 1.1.4. угоди).

Права, зобов'язання та відповідальність за основним договором переходять до споживача перед новою енергопостачальною організацією в тому обсязі, в якому вони належали споживачу до набрання чинності цієї угоди (п. 1.1.5. угоди).

З моменту укладення цієї угоди, енергопостачальна організація втрачає всі права та вимоги, що передбачені основним договором, якщо споживач не має заборгованості, або має кредиторську. При наявності дебіторської заборгованості, енергопостачальна організація має право скористатись правами за основним договором (п. 1.1.6. угоди).

Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 09.06.2016р. № 928 “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення КП “Теплоенерго”, затверджено тариф на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається КП “Теплоенерго”. - теплова енергія 1 Гкал - 1121,74 грн. (без ПДВ), 1346,09 грн. з ПДВ (п. 2.1. угоди).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію вартістю 617678,95грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками, виставленими до сплати відповідачу (а.с. 34-39, 40-45).

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлену теплову енергію не сплатив, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 617678,95грн., що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати отриманого природного газу виконані несвоєчасно, позивач, окрім основного боргу, звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 40 114 грн. 40 коп. - пені, 4 296 грн. 69 коп. - 3% річних, 19 081 грн. 06 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі 617678,95грн. надано не було, а тому висновки господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості в розмірі 617678,95грн. за поставлену теплову енергію ґрунтуються на наданих до матеріалів справи доказах та є законними і обгрунтованими.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем було надано розрахунок 3% річних у розмірі 4 296 грн. 69 коп. за загальний період з 16.10.2016р. по 01.04.2017р., інфляційні втрати у розмірі 19 081 грн. 06 коп. за загальний період з 16.10.2016р. по 01.04.2017р. та пені в сумі 40 114 грн. 40 коп.

Позивачем у розрахунку використано невірні початкові дати періодів нарахування, у зв’язку із чим господарським судом було перераховано розмір заявлених до стягнення пені та 3% річних у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 27159 грн. 75 коп. та 3% річних в сумі 2 640 грн. 82 коп.

Колегія суддів, перевіривши вказані нарахування, визнала їх таким, що відповідають вимогам закону, а тому прийшла до висновку про правомірність задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 27159 грн. 75 коп. та 3% річних в сумі 2 640 грн. 82 коп.

Також господарським судом правильно встановлено, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем не було враховано приписи абз. 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р., відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Господарським судом було перераховано інфляційні втрати з урахуванням вимог вищезазначеної Постанови № 14 від 17.12.2013р., внаслідок чого обгрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат частково, в сумі 12104,72грн.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що він, відповідач, не приймав участь в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції у зв’язку з об’єктивною неможливістю участі представника відповідача у судовому засіданні, не мав змоги скористатися своїми правами, які передбачені ст.22 ГПК України, у зв’язку з чим не відбулось дослідження всіх обставин справи, не було надано їм належної оцінки, що призвело до винесення неправильного та необ’єктивного рішення, не приймаються апеляційним судом до уваги, виходячи з наступного.

Пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені у клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з цим, згідно частини 3 пункту 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчать повідомлення про отримання відповідачем ухвал про призначення справи до розгляду (а.с.55,64), матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, апеляційний суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача ніяким чином не перешкоджала прийняттю рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.09.2017р. у справі №904/7250/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.О. Вечірко

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 09.11.2017року.