Рішення № 70129184, 08.11.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2017 року Справа № 913/791/17

Провадження №31/913/791/17

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 417 000 грн. 48 коп.

Суддя Марченко Ю.І.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув;

від відповідача представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку звернулося до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в сумі 417 000 грн. 48 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058, положення Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування, Інструкцію про порядок обчислення і сплату страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 №21-1, відповідно до яких відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обовязкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення. Оскільки відповідач не ліквідований, він не звільняється від обовязків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.10.2017 було порушено провадження по справі №913/791/17 та призначено до розгляду на 24.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.10.2017 розгляд справи було відкладено на 08.11.2017.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

03 листопада 2017 від позивача до канцелярії Господарського суду Луганської області надійшло клопотання №18034/07-19 від 01.11.2017 з додатковими доказами, за яким позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі та повторно повідомлено, що станом на теперішній час заборгованість відповідачем сплачена не була, підписаний акт звірки на адресу управління не надходив.

Судом клопотання позивача задоволено, відповідні документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового конверту (а.с. 85, а.с. 111).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, відповідачем не заявлялось клопотань про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги розглядаються в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Луганський ливарно механічний завод», як юридична особа перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, за яким у останнього утворилася заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.03.2017 по 30.09.2017 у сумі 417 000 грн. 48 коп., з якої:

- за квітень 2017 року - 71 414 грн. 80 коп.;

- за травень 2017 року - 99 171 грн. 18 коп.;

- за червень 2017 року - 53 628 грн. 20 коп.;

- за липень 2017 року - 67 022 грн. 65 коп.;

- за серпень 2017 року - 77 027 грн. 43 коп.;

- за вересень 2017 року - 62 955 грн. 62 коп.

За березень 2017 року відповідач має переплату в сумі 14 219 грн. 40 коп.

Доказів погашення заборгованості або часткової оплати сум, заявлених до стягнення, відповідач суду не подав.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.01.2017 порушено справу №913/1378/16 про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

28.09.2017 позивач заявою №15670/07-21 про визнання поточних грошових вимог кредитора повідомив арбітражного керуючого про утворену заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.03.2017 по 30.09.2017 в сумі 417 000 грн. 48 коп. та просить визнати поточні грошові вимоги кредитора.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до положень п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)", справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК), та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

На даний час справа №913/1378/16 про банкрутство ПАТ Луганський ливарно-механічний завод знаходиться в провадженні Господарського суду Луганської області.

Таким чином, на час розгляду справи про банкрутство відповідача даний спір підвідомчий Господарському суду Луганської області.

Грошові вимоги позивача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та є поточними, тому підлягають розгляду окремо в позовному провадженні.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 №400 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1 ст. 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Колишнім працівникам відповідача була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 N 1788-XII, в обґрунтування чого позивач надав відповідний перелік.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постанова правління Пенсійного фонду України 9.12.2003 N 21-1 встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.4. Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (згідно з додатками до Інструкції №6 та № 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (п.6.5. Інструкції № 21-1).

Згідно з Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, п. 2 ч. 2 Прикінцевих положень, окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6.9 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції № 21-1).

Суд перевіривши дані, наявні у доданих позивачем до матеріалів справи розрахунку суми заборгованості, картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 платника ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", направлених відповідачу розрахунках №11341/33-03 від 27.12.2016, №7648/02-1 від 29.12.2016, №№52-03/29, 7655-03 від 30.12.2016, №09/06-29/03 від 03.01.2017, №№155/02, 146-03/26 від 04.01.2017, №№94/01-01, 196/03-28, 579/12, 739/10 від 05.01.2017, №№115/4мсвч-01 від 06.01.2017, №№1208/09/18, 318/04-18, 177/03-21 від 10.01.2017, №524/03-0 від 11.01.2017, №№296/04, 317/0471, 208/03-08, 492/03-01 від 12.01.2017, №№1846/12, 778/30-03/12, 177/03-38, 459/06, 2046 від 13.01.2017, №407/05, 353/03 від 16.01.2017, №№1426/12, 90/05/4 від 17.01.2017, №№536/04-20, 691/14-03, 680/14-03 від 18.01.2017, №725 від 19.01.2017, №273-03/29 від 01.02.2017, №№2114-03/26, 1798/09/11 від 06.02.2017, №700/03-08 від 07.02.2017, №7966/10 від 10.02.2017, №1993/04-20/31 від 11.02.2017, №4059/12 від 13.02.2017, №442 від 01.03.2017, №353/06-29/03 від 02.03.2017, №2153 від 06.03.2017, №6719/12 від 20.03.2017, №14/04-38 від 05.04.2017, №417 від 06.04.2017, №42 від 07.04.2017, №2382/0421 від 14.04.2017, №235 від 03.05.2017, №140/06-29/15 від 05.05.2017, №№428/04-38, 6128/11/18 від 10.05.2017, №1463/7404 від 11.05.2017, №№535/04-08, 1170/08 від 13.05.2017, №20/04 від 15.05.2017, №3165/04-21 від 17.05.2017, №8337/09/18 від 01.06.2017, №745/04-32 від 07.06.2017, №2844/71/04 від 12.06.2017, №7111/03-51 від 04.07.2017, №№1072/04-32, 9959/09/18 від 05.07.2017, №874 від 01.08.2017, №3483/07 від 04.08.2017, №1388/04-32 від 08.08.2017, №1087 від 01.09.2017.

Крім того, судом встановлено, що вказані рахунки отримані відповідачем, що підтверджується відповідними повідомленнями про отримання поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. (зворотній бік а.с. 22, а.с. 33, а.с. 55, а.с. 66).

Відповідачем своєчасно не було перераховано до Пенсійного фонду України суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, внаслідок чого у позивача утворилася заборгованість, наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Доказів, які б підтверджували факт сплати існуючої заборгованості, відповідачем до суду надано не було.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин суд доходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в сумі 417 000 грн. 48 коп.

На підставі ч.1 п.18 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір в сумі 6 255 грн. 01 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно механічний завод» (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.7 «А», код ЄДР 00292824) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченко, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДР 21792459) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в сумі 417 000 грн. 48 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно механічний завод» (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.7 «А», код ЄДР 00292824) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 26255795) витрати зі сплати судового збору в сумі 6 255 грн. 01 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.11.2017 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.11.2017

Суддя Ю.І. Марченко