Справа № 2-5170/09/0523
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Донецьк
вул.Собінова,147
12 листопада 2009 року
Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді – Епель О.В.,
при секретарі - Батуркіной С.І.,
за участю представника позивача ДП «Донецьке АТП 11426» ВАТ «Донецьавтотранс» -ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Донецьке АТП 11426» відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс» до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу нерухомого майна нікчемним та визнання права власності на об’єкти нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ДП «Донецьке АТП 11426» ВАТ «Донецькавтотранс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу нерухомого майна нікчемним та визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, мотивуючи тим, що 3 серпня 2009 року між ним та відповідачем було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлю оператора АЗС, літ. И-1, площею 22,40 кв.м., цех з виробництва крил о/м, літ. К-1, площею 129,60 кв.м., майстерню з ремонту автомобілів літ. С-1, площею – 274,90 кв.м., криту стоянку на 3 автомобіля, літ. Л-1, площею 72,90 кв.м., будівлю складу літ. П-1, площею 229,40 кв.м., будівлю складу, літ. Ф-1, площею 23,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Ціолковського,9. Згідно домовленості між сторонами повну вартість такого майна у 130 000 грн. ОСОБА_2 мав сплатити позивачу після нотаріального посвідчення договору, а підприємство, отримавши кошти, мало було передати у власність ОСОБА_2 об»єкти вказаного у договорі нерухомого майна. Як завдаток ОСОБА_2 передав позивачу кошти у розмірі 5000 грн., однак даний завдаток було повернуто йому на наступний же день. Отже, договір купівлі-продажу об»єктів нерухомого майна нотаріально посвідчений не був , не відбулося а ні його повне, а ні часткове виконання, тому такий договір відповідно до ст.220 ЦК України є нікчемним. Разом з тим, будівництво перелічених вище об»єктів було проведено без розробки відповідної проектної документації, але здійснювалось за кошти та силами підприємства позивача у зв»язку з терміновою необхідністю поліпшення ефективності транспортного обслуговування господарського комплексу та населення області. Таке будівництво здійснювалось на земельній ділянці, яка відповідно до договору від 30.03.2007 року, укладеному між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради надано у платне користування для ремонту та технічного обслуговування легкових автомобілів та других транспортних засобів. БТІ м.Донецька проведено технічну інвентаризацію новостворених об»єктів нерухомого майна та виготовлено щодо них технічну документацію, а відповідно до висновку експертного обстеження спеціаліста будівельно-технічної спеціалізації вищевказані об»єкти нерухомості відповідають вимогам нормативних правил. Просив договір купівлі-продажу нерухомого майна визнати нікчемним та визнати за ним право власності на спірні об»єкти нерухомого майна.
В судовому засіданні представник позивача ДП «Донецьке АТП 11426» ВАТ «Донецьавтотранс»- ОСОБА_3, яка діяла на підставі перевірних судом повноважень (довіреності), позовні вимоги підтримала повністю, надала суду пояснення, які аналогічні викладеним у позовній заяві і на обґрунтування позовних вимог посилалася на статтю 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Просила позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявлені вимоги визнав повністю та пояснив, що дійсно 3 серпня 2009 року між ним як покупцем за договором та дочірнім підприємством «Донецьке АТП 11426» відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс» як продавцем за договором було укладено договір купівлі – продажу спірного нерухомого майна. Згідно з досягнутою між сторонами зазначеного вище договору домовленості, повну вартість об'єктів нерухомості, що є предметом договору, він повинен був сплатити ДП «Донецьке АТП 11426» ВАТ «Донецькавтотранс» після нотаріального посвідчення договору, а останнє, у свою чергу, отримавши кошти за договором, повинно було передати йому у власність об’єкти нерухомого майна. Як завдаток він передав підприємству кошти у розмірі 5000 грн. Однак, наступного дня він повідомив керівництву підприємству, що в нього змінилися обставини і він не зможе вчасно знайти визначену у договорі суму для оплати придбаного ним майна. Тоді керівництво підприємства повернуло йому суму завдатку, вказавши, що укладений договір є нікчемним і не буде посвідчуватися нотаріально. Однак, вважаючи свої права порушеними, а договір купівлі-продажу майна укладеним та дійсним, він звернувся до суду і просив визнати такий договір дійсним. Вже ході розгляду справи в суді він зрозумів свою помилку і відсутність в нього достатніх правових підстав для звернення до суду, тому відмовився від свого заявленого раніше позову до підприємства. За таких обставин він повністю визнав позов, заявлений до нього, а також визнав всі фактичні обставини, які вказані позивачем в позовній заяві та його представником в суді.
Вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дістається висновку, що позов Дочірнього підприємства «Донецьке АТП 11426» відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс» до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу нерухомого майна нікчемним та визнання права власності на об’єкти нерухомого майна підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно вимог ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідчем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2009 року між ОСОБА_2 (Покупцем) та ДП «Донецьке АТП 11426» ВАТ «Донецькавтотранс» (Продавцем) було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу спірного майна, згідно з яким Продавець продав, а Покупець купив об’єкти нерухомого майна, а саме: будівлю оператора АЗС, літ. И-1, площею 22,40 кв.м., цех з виробництва крил о/м, літ. К-1, площею 129,60 кв.м., майстерню з ремонту автомобілів літ. С-1, площею – 274,90 кв.м., криту стоянку на 3 автомобіля, літ. Л-1, площею 72,90 кв.м., будівлю складу літ. П-1, площею 229,40 кв.м., будівлю складу, літ. Ф-1, площею 23,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Ціолковського,9.
Згідно з досягнутою між сторонами зазначеного вище договору домовленості, повну вартість об'єктів купівлі-продажу, що є предметом спору, - 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень 00 копійок ОСОБА_2 повинен був сплатити ДП «Донецьке АТП 11426» ВАТ «Донецькавтотранс» після нотаріального посвідчення договору, а останнє, в свою чергу, отримавши кошти за договором, повинно було передати у власність ОСОБА_2 об’єкти вказаного вище нерухомого майна. Як завдаток Покупець передав Продавцю кошти у розмірі 5000 грн. Однак, ОСОБА_2 відмовився від виконання всіх умов договору, а підприємство 04.08.2009 р. повернуло йому повну суму внесеного ним завдатку.
Такі обставини сторонами у справі не оспорювались, а тому у відповідності до положень ст.61 ЦПК України додаткового доказування не потребують та приймаються судом до уваги.
Суд також приймає до уваги, що договірними зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками цивільних відносин при укладенні цивільно-правових договорів, на підставі яких зобов'язана сторона повинна зробити визначені дії на користь другої сторони або утриматись від визначеної дії, а управомочена сторона має право очікувати від зобов'язаної сторони належного та своєчасного виконання зобов'язань відповідно до умов договору. Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками цивільно-правових відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а друга сторона (кредитор) має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір являється укладеним, якщо сторонами в належній формі досягнуто згоди по всім істотним умовам договору.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмові формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 3 серпня 2009 р., що є предметом спору, не було нотаріально посвідчено, не відбулося його ні повне, ні часткове виконання.
Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
В даному випадку, суд не може застосувати до виниклих між сторонами правовідносин сторін ч. 2 ст. 220 ЦК України, відповідно до якої у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, оскільки за укладеним між сторонами договором не було ні повного, ні часткового його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, акта прийому – передачі від 24 травня 1999 року відкрите акціонерне товариство «Донецькавтотранс» передало в користування позивачу на праві повного господарського відання нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Ціолковського, 9.
Для здійснення господарської діяльності, передбаченої діючим Статутом позивача, в період, з 1999 – 2000 років позивач сам та за власні кошти в зв'язку з виробничою необхідністю та з метою покращення господарської діяльності, за вказаною вище адресою здійснив будівництво об’єктів нерухомого майна – будівлі оператору АЗС, літ. И-1, площею 22,40 кв.м., цеху з виробництва крил о/м, літ. К-1, площею 129,60 кв.м., майстерні з ремонту автомобілів літ. С-1, площею – 274,90 кв.м., критої стоянки на 3 автомобіля, літ. Л-1, площею 72,90 кв.м., будівлі складу літ. П-1, площею 229,40 кв.м., будівлі складу, літ. Ф-1, площею 23,0 кв.м.
Однак, будівництво перелічених вище об’єктів проведено було без розробки відповідної проектної документації, оскільки здійснювалось силами позивача у зв'язку з терміновою необхідністю поліпшення ефективності транспортного обслуговуванням господарського комплексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
В зв'язку з відсутністю у позивача проектно-кошторисної документації на будівництво та акта державної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, суд дійшов висновку, що вказані об'єкти нерухомого майна є самочинним будівництвом.
Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
30 березня 2007 року між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради укладено договір користування № 6/209 від 30.03.2007 року земельної ділянки, відповідно до якого Виконком надав земельну ділянку загальною площею 20963,3 кв.м., а користувач – позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ремонту та технічного обслуговування легкових автомобілів та других транспортних засобів. Строк договору користування – до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.
БТІ м. Донецька проведено технічну інвентаризацію новостворених об'єктів нерухомого майна, що належать позивачу за зустрічним позовом та виготовлено технічну документацію.
Відповідно до висновку експертного обстеження спеціаліста будівельно-технічної спеціалізації № 13/23/09/09 від 23 вересня 2009 року вищезазначені об’єкти нерухомості відповідають вимогам нормативним правилам та придатні для подальшої експлуатації за призначенням.
З матеріалів справи також вбачається, що розташування та призначення самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна не порушують безпеки довкілля та не суперечить суспільним інтересам. Заперечень проти розташування таких спірних об'єктів будівництва зі сторони інших осіб не подано.
Таким чином, новостворені об'єкти, які завершені будівництвом на вимогу позивача можуть бути визнані за ним на праві власності.
Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 328, 331, 358, 375, 376, 392, 509, 638, 657 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 10, 11, 60, 79-81, 88, 113, 114, 118-120, 123, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов дочірнього підприємства «Донецьке АТП 11426» відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс» до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі нерухомого майна нікчемним та визнання права власності на об’єкти нерухомого майна - задовольнити в повному обсязі.
Визнати договір купівлі – продажу нерухомого майна від 3 серпня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та дочірнім підприємством «Донецьке АТП 11426» відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс» нікчемним.
Визнати за дочірнім підприємством «Донецьке АТП 11426» відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс» (ЄДРПОУ 30500475) право власності на нерухоме майно - будівлю оператора АЗС, літ. И-1, площею 22,40 кв.м., цех з виробництва крил о/м, літ. К-1, площею 129,60 кв.м., майстерню з ремонту автомобілів літ. С-1, площею – 274,90 кв.м., криту стоянку на 3 автомобіля, літ. Л-1, площею 72,90 кв.м., будівлю складу літ. П-1, площею 229,40 кв.м., будівлю складу, літ. Ф-1, площею 23,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Ціолковського, 9.
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через даний суд, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з поданням її копій у порядку встановленою ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ:
Судове рішення № 7012846, Київський районний суд м. Донецька було прийнято 12.11.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-5170/09/0523. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: