Ухвала суду № 70126126, 09.11.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 428/11842/16-ц

Провадження № 22ц/782/651/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Гаврилюка В.К., Луганської В.М.,

за участю секретаря Подрябінкіна Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 липня 2017 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таун Сервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.07.2017 року позовні вимоги ТОВ «Таун Сервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення були задоволені.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Таун Сервіс» заборгованість за надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2014 року по 31.10.2016 року в розмірі 9423 грн. 08 коп. та на відшкодування судових витрат - 1378 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване ним рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Таун Сервіс» відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач з липня 1997 року є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.58-59).

За вказаною адресою ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає з 12 серпня 1997 року (а.с.22, 33).

Зазначені обставини у повній мірі підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

У відповідності до укладеного 01.09.2009 року між ТОВ «ТАУН СЕРВІС» («Виконавець») та ОСОБА_2 («Споживач») Договору № 3156 про надання населенню послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (надалі – Договір) «Виконавець» зобов’язується своєчасно надавати «Споживачеві» у квартирі АДРЕСА_2 послуги належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, правил та цього договору, а «Споживач» зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 3.2. вищевказаного Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться Споживачем не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Також п.1.3-1.5 Договору зафіксовано, що у зазначеній квартирі мешкає 4 особи, а обсяг витрат холодної води визначається за нормами водоспоживання (а.с.14-15).

Вказаний Договір нікчемним не є, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що в судовому засіданні клопотання про призначення судових почеркознавчих експертиз на предмет дослідження підпису «Споживача» у договорі не заявлялися. Разом із тим, у відповідності до положень ч.4 ст.10 ЦПК України, суд роз’яснював особам, які приймають участь у розгляді справи, їх права та обов’язки та попереджував про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 .Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення

Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до п. З ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за Нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно із пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

Відповідно до п.п. 1 п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п.п. 1 п. 30 Правил, споживач зобов’язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Встановлено, що ТОВ «ТАУН СЕРВІС» відповідачеві послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення у 2014-2016 роках надавались у повному обсязі, ОСОБА_2 фактично користувався послугою та, в порушення вимог чинного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері надання комунальних послуг, свої зобов’язання по проведенню оплати спожитих комунальних послуг належним чином не виконував, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2014 року по 31.10.2016 року у розмірі 9423 грн. 08 коп.

Жодних належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин відповідач суду не надав.

При цьому колегія суддів вважає розрахунок заборгованості, наданий позивачем, обгрунтованим та достовірним, оскільки він відповідає обставинам справи, складений згідно вимог норм права, зазначених вище, та підтверджується наявними у справі доказами (а.с.4, 10-19, 33, 59, 127-140, 147, 162-164).

Посилання апелянта на відсутність договірних відносин між сторонами у справі є безпідставним, оскільки, по-перше, в матеріалах справи міститься копія Договору № 3156 від 01.09.2009 року про надання населенню послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, який в силу діючого законодавства України на цей час є чинним, а, по-друге, навіть відсутність договору на надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13., від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 5 жовтня 2016 року № 6-1995цс16, яка, у відповідності до положень ч.1 ст.360-7 ЦПК України, повинна враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.

Встановлено, що судові витрати при ухвалені оскаржуваного рішення розподілені судом першої інстанції у повній відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: