
Справа № 415/3399/17
Провадження № 1-КС/415/506/17
УХВАЛА
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
15.06.17 місто Лисичанськ
Слідчий суддя Лисичанського міського суду Фастовець В.М., за участю секретаря Гуртової К.О., прокурора Полякова Д.В., слідчого Матвієвського Д.С., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП України в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12017130240001118 від 02 червня 2017 року, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. Генерала ОСОБА_4АДРЕСА_1, який має загальну середню освіту, одружений,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В клопотанні зазначено, що 1 червня 2017 року, в період часу з 08.00 до 12.00 години, ОСОБА_1, знаходячись за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Лесничего, 61, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, використовуючи ключ до замку, який він знайшов за вказаною адресою, проник до розташованого у дворі зазначеного будинку гаражу, де незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 55 000 гривень (згідно довідки про вартість ТОВ «Стандарт оцінка плюс» від 13.06.2017), який належав ОСОБА_5
15 червня 2017 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, слідчого, які підтримали клопотання та навели підстави для його задоволення, підозрюваного, який заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, дослідивши письмові матеріали клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 незаконного заволодіння транспортним засобом підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-свідченнями потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що 30.08.2012 в м. Первомайську він придбав автомобіль НОМЕР_2, червоного кольору, 1996 року випуску у свого знайомого ОСОБА_7, без складання договору купівлі-продажу, на його ім'я останній оформив довіреність.
Також до придбання автомобіля він оформив ліцензію на заняття послугами автоперевезень, тобто послугами таксі. Так в 2015 році він разом з дружиною переїхав жити в м Лисичанськ, де продовжив заняття підприємницькою діяльністю на вказаному автомобілі, з фірмою таксі «Лідер». Після чого він познайомився з хлопцем ОСОБА_8, який також працює таксистом в цій же фірмі, став підтримувати з ним приятельські взаємини. Де він мешкає йому невідомо, знає що його мати звуть Лариса, вона мешкає за адресою: м Лисичанськ, вул. В. Сосюри, ??291, перший під'їзд, квартиру уточнити не може. 31.05.2017 приблизно о 18.30 годині ОСОБА_8 прийшов до нього в гості і попросив переночувати, після чого вони з ним розпили спиртне, його дружина перебувала також у будинку, після чого приблизно після 00.00 годин вони лягли спати. Прокинувшись вранці наступного дня, приблизно о 08.00 годині ОСОБА_8 в процесі розмови попросив його дати йому належний ОСОБА_6 автомобіль для поїздки в м Сватове, а саме відвезти його клієнтів, на що він згоди не дав, при цьому взяв ключ від гаража і попрямував в спальну кімнату, де
ліг відпочивати, ОСОБА_8 пішов за ним і знову став просити автомобіль, після чого через деякий час ОСОБА_6 заснув, як саме не пам'ятає. Прокинувся приблизно о 19.00 годині, дружина була вдома, а ОСОБА_8 не було. Запитавши у дружини де ОСОБА_8, вона відповіла, що він пішов. 02.06.2017 року прокинувшись вранці від дружини йому стало відомо, що ОСОБА_8 ще 01.06.2017 року вранці, коли він спав вийшов з дому, вона перебувала на кухні, після чого ОСОБА_8 сказав їй, що нібито ОСОБА_6 дозволив йому взяти автомобіль, при цьому у ОСОБА_8 в руках були ключі від гаража і від машини, також якісь документи, після чого він відкрив гараж і поїхав, сказавши, що приїде приблизно о 22.00 годин. Вказаний автомобіль був придбаний ОСОБА_6 в 2012 році за ціною 4000 доларів США, пошкоджень на кузові не було, перебував у справному стані, в баку було приблизно 30 літрів бензину, на вікнах було тонування, в багажнику знаходилося запасне колесо, на задніх пасажирських дверях були наклейки у вигляді емблем таксі жовтого кольору;
-свідченнями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що 31 червня 20170 року до них додому прийшов знайомий її чоловіка на імя ОСОБА_1, вони вдвох стали розпивати спиртне, та залишився ночувати у них вдома, наступного дня, приблизно о 12.00 годин ОСОБА_1 прокинувшись, в той час, коли вона перебувала вдома, вийшов до кухні, в руках у нього були ключі від автомобіля, який належить її чоловіку та ключі від гаража, після чого сказав їй, що її чоловік ОСОБА_6 дозволив йому взяти автомобіль, вона в свою чергу направилась до спальні, щоб запитати у чоловіка чи дійсно він дозволив взяти ОСОБА_1 автомобіль, але не зробила цього, тому що її чоловік спав, коли вона вийшла на вулицю, то побачила, як ОСОБА_1 відчинив гаражні ворота, сів в автомобіль та поїхав;
-свідченнями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 1 червня 2017 року, приблизно о 16 годин 00 хвилин, він перебував вдома, йому на мобільний телефон зателефонував невідомий та запитав чи не придбає він у нього автомобіль ВАЗ 21099, він погодився та запропонував йому приїхати до нього, назвавши адресу, після чого до нього додому підїхав автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору, з якого вийшли двоє невідомих йому хлопців, вийшовши з автомобіля один з них запитав у нього, за яку суму він придбає автомобіль, він відповів, що за 500 долларів США, на запитання ОСОБА_10 кому належить автомобіль, один з хлопців відповів, що йому, але в технічний паспорт він не вписаний, користується разом ним протягом останніх двох років, після чого ОСОБА_10 перевірив зовнішній вид автомобіля, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, та запросив вказаного хлопця до себе додому, щоб розплатитися з ним, після чого вказаний хлопець написав відповідну розписку, в якій підтвердив те, що він продає вказаний автомобіль та вказав показав свій паспорт, згідно якого анкетні дані хлопця ОСОБА_1 ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та технічний паспорт на вказаний автомобіль, також при відібранні розписки були присутні троє знайомих ОСОБА_10, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які підтвердили факт продажу автомобіля, поставивши свої підписи на вищевказаній розписці;
-свідченнями свідка ОСОБА_14, який підтвердив факт продажу вищевказаного автомобіля ОСОБА_1 ОСОБА_10 01.06.2017 року, пояснивши, що він дійсно був присутній при складанні ОСОБА_1 розписки;
-свідченнями свідка ОСОБА_13, який підтвердив факт продажу вищевказаного автомобіля ОСОБА_1 ОСОБА_10 01.06.2017 року, пояснивши, що він дійсно був присутній при складанні ОСОБА_1 розписки;
-свідченнями свідка ОСОБА_15, який є знайомим ОСОБА_1 та пояснив, що 01.06.2017 року до нього на автомобілі ВАЗ 21099 червоного кольору, приїхав його знайомий ОСОБА_1, та попросив допомоги продати його, він запитав у ОСОБА_1, чи дійсно він належить йому, той відповів, що користується ним протягом останніх двох років, ОСОБА_15 погодився та вони вдвох в мережі інтернет знайшли повідомлення про покупку вітчизняних автомобілів та зателефонували за вказаним в ньому номером телефону, після чого домовились про продаж вищевказаного автомобіля, для цього направились в м. Сєвєродонецьк, де ОСОБА_1 продав його невідомому за 500 доларів США, перед тим, як продати автомобіль ОСОБА_1 продав ОСОБА_15 з нього автомобільний навігатор та чотири колеса, які вони вдвох зняли з автомобіля за допомогою домкрату, про те, що вказаний автомобіль не належав ОСОБА_1 ОСОБА_15 не знав;
- оглядом місця події від 02.012017 року, в ході якого у ОСОБА_10 за його добровільною згодою було вилучено автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова ХТА210990V1962402;
-довідкою, згідно якої вартість автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова ХТА210990V1962402, яким заволодів ОСОБА_16, складає 55 000 гривен
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з проникненням у приміщення, ОСОБА_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобіганням спробам ОСОБА_1
М.М. переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, те, що він за місцем реєстрації не мешкає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків.
Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП України в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати 60 днів з моменту обрання, тобто з 15.06.2017 по 13.08.2017 включно.
Дана ухвала діє до 13.08.2017 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують підозрюваного ОСОБА_1, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обовязків 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає 64 (шістдесят чотири тисячі) гривень (одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381343).
У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обовязки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора залежно від стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися з міста Лисичанська без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
4) докладати зусиль до пошуку роботи.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області протягом пяти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В.М.Фастовець
Судове рішення № 70125171, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 15.06.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/3399/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: