Вирок № 70124943, 08.11.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

08.11.2017

єун. №389/1048/17

провадження № 1-кп/389/111/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Юхименко Н.В.

при секретарі - Зеленській Т.В.

за участю:

прокурора - Шевченка Д.О.

потерпілої - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілої - ОСОБА_3

обвинуваченого -ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам"янка кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120160000414 від 06.03.2017, стосовно

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ч.1 ст.263-1, ч.1 ст.263, ч.1 ст.129 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв: незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу; погрози вбивством за наявності реальних підстав у потерпілих побоюватися здійснення цих погроз, за наступних обставин.

ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, придбану ним за невстановлених обставин та у невстановлений час, а саме обріз мисливської рушниці та шістнадцять мисливських патронів зберігав за місцем свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5.

У подальшому, маючи умисел на незаконне носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, 06.03.2017 приблизно о 05.30 год., взявши обріз мисливської рушниці та шістнадцять мисливських патронів, ОСОБА_4 поїхав на належному йому автомобілі ВАЗ 231210, д.р.н. ВА 5147 ВВ, із будинку за місцем свого мешкання за адресою вул.Соломії Крушельницької,70, м.Знамянка Кіровоградської області, до магазину «Едельвейс», розташованого за адресою вул.Привокзальна,5-В, м.Знамянка Кіровоградської області, де в той час знаходилася ОСОБА_1

Того ж дня, приблизно о 06.00 год. ОСОБА_4, приїхавши автомобілем до магазину «Едельвейс», розташованого за адресою вул.Привокзальна,5-В, м.Знамянка Кіровоградської області, переніс обріз мисливської рушниці із належного йому автомобіля ВАЗ 231210, д.р.н. ВА 5147 ВВ, до приміщення магазину, тим самим вчинивши незаконне носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

06.03.2017 в період часу з 07.00 год. до 08.37 год. співробітниками Знамянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в ході проведення огляду місця події приміщення магазину «Едельвейс», розташованого за адресою вул.Привокзальна,5-В, м.Знамянка Кіровоградської області, було виявлено та вилучено вищевказаний обріз, який, згідно висновку балістичної експертизи № 83 від 20.03.2017, являється гладкоствольною вогнепальною зброєю, обрізом двоствольної мисливської рушниці моделі «Б» 16 калібру, переробленої саморобним способом шляхом укорочення стволів до залишкової довжини 293 мм та укорочення ложі, який ОСОБА_4 незаконно зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.

Крім того, 05.03.2017 в денний час доби (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 знаходився за місцем мешкання за адресою вул.Соломії Крушельницької,70, м.Знамянка Кіровоградської області. Перебуваючи за вказаною адресою у ОСОБА_4 раптово виник умисел на здійснення погрози вбивством на адресу своєї колишньої дружини ОСОБА_1 Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_4, бажаючи викликати у ОСОБА_1 реальне побоювання за своє життя, для підтвердження реальності погроз, які мав намір їй висловити, 06.03.2017 приблизно о 05.30 год., поклавши до належного йому автомобілю ВАЗ 231210, д.р.н. ВА 5147 ВВ, придбаний ним раніше за вищевказаних обставин обріз мисливської двоствольної мисливської рушниці, а також патрони до нього, чотири шини від автомобільних коліс та дві пластикові пляшки із бензином, приблизно о 06.00 год. на вказаному автомобілі приїхав до магазину «Едельвейс», розташованого за адресою вул.Привокзальна,5-В, м.Знамянка Кіровоградської області, оскільки достовірно знав, що ОСОБА_1 знаходиться в приміщенні даного магазину.

Приїхавши до вказаного магазину, ОСОБА_4 переніс заготовлені ним раніше шини від автомобільних коліс та дві пляшки із бензином всередину магазину, висловивши при цьому ОСОБА_1 погрози підпалити магазин. Крім того, ОСОБА_4, для підтвердження реальності погроз, витягнувши з-під куртки, в яку він був одягнений, придбаний ним раніше за вищевказаних обставин обріз двоствольної мисливської рушниці, неодноразово направляв його ствол на ОСОБА_1 та висловлював погрози позбавити її життя, після чого здійснив з обріза один постріл у напрямку ОСОБА_6 Вказані погрози вбивством ОСОБА_1, з урахуванням агресивної поведінки ОСОБА_4, конкретної обстановки, у тому числі відсутності у магазині сторонніх осіб та здійснення у її бік пострілу, сприймала як реальні, унаслідок чого у неї були реальні підстави побоюватися здійснення ОСОБА_4 цієї погрози.

Крім того, 06.03.2017 приблизно о 06.12 год. ОСОБА_4 знаходився за вищевказаних обставин в приміщенні магазину «Едельвейс», розташованому за адресою вул.Привокзальна,5-В, м.Знамянка Кіровоградської області, де в той час також знаходився працівник охорони ПП «Явір 2005» ОСОБА_2, який прибув до магазину після спрацювання кнопки тривожної сигналізації, яку натиснула ОСОБА_1 Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_4 раптово виник умисел здійснення погрози вбивством на адресу працівника охорони ПП «Явір 2005» ОСОБА_2 Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_4, бажаючи викликати у ОСОБА_2 реальне побоювання за своє життя, тримаючи в руках придбаний ним раніше за вищевказаних обставин обріз двоствольної мисливської рушниці та демонструючи його ОСОБА_2, висловлював погрози позбавити його життя. В підтвердження реальності висловлених ним погроз ОСОБА_4 спорядив обріз рушниці мисливським патроном та направив ствол обрізу на ОСОБА_2, при цьому продовжуючи висловлювати погрози позбавити його життя. Вказані погрози вбивством ОСОБА_2, з урахуванням агресивної поведінки ОСОБА_4, конкретної обстановки, сприймав як реальні, унаслідок чого у нього були реальні підстави побоюватися здійснення ОСОБА_4 цієї погрози.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєних кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив, що з 1986 року він займався вирощуванням квітів та продавав їх, був приватним підприємцем. Тоді ж купив павільон та відкрив магазин з продажу квітів. Оскільки сильно захворів і майже рік не міг рухатись, підприємництво оформив на дружину. Згодом він дізнався, що дружина йому зраджує. Тоді ж дружина сказала йому, що все майно, в тому числі будинок, машина і магазин належить їй. З цього почалися конфлікти. Одного разу його хотіли побити, про що він писав заяву в поліцію. Також показав, що старі покришки порпосив у нього купити його товариш, тому він їх зв'язав, упакував для того, щоб передати маршруткою в м. Кропивницький. Пляшки із паливом належали ОСОБА_1, тому він вирішив їх їй повернути. Щодо рушниці, то він знайшов її в гаражі і не знає де вона у нього взялася вдома. Вважає, що її підкинула потерпіла. Тому в цей ранок він вирішив завезти своїй колишній дружині та повернути і цю рушницю. Так, 06.03.2017 року біля 6 ранку, по дорозі на автовокзал, він вирішив зупинитися біля магазину «Едельвейс», щоб поспілкуватись із своєю колишньою дружиною та повернути їй рушницю та пляшки із паливом. Оскільки він боявся, шо шини можуть викрасти з автомобіля, заніс їх в магазин разом з пляшками. Коли він зайшов в магазин, ОСОБА_1 почала ображати та принижувати його. Тоді він забрав у неї мобільний телефон, щоб вона не зателефонувала синові. Закрив двері магазину, щоб потерпіла не вибігала на вулицю та не кричала, як вона робила завжди. Направивши рушницю спочатку дулом до себе він став казати потерпілій, чому вона над ним знущається. Потім побачив, що дружина натиснула тривожну кнопку. Він стояв з обрізом рушниці вже дулом від себе, як відчув, що йому на спину хтось плигнув і почали заламувати руку. Про те, що це працівники охорони, він не знав. В цей момент відбувся випадковий постріл. Про те, що обріз рушниці заряджений, він не знав. Потім він перезарядив обріз та запропонував дружині застрелити його. Коли з'ясувалося, що в магазині прибули саме працівники охорони, він спокійно розмовляв з ними, потім погодився розрядити обріз і віддав його їм. Не визнає себе винним, оскільки обріз не виготовлював, не зберігав, знайшов обріз з патронами і вважає, що це колишня дружина підкинула йому, щоб його посадили. Вбивством нікому не погрожував, хотів лише поговорити через несправедливість, яку потерпіла вчиняє стосовно нього. В судових дабатах та останньому слові заявив, що згоден, що вчинив неправильно, однак на це у нього були причини, просить суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що обвинувачений це її колишній чоловік і на даний час у них відбувається поділ майна, на грунті чого протягом кількох останніх років виникають постійні сварки. 06.03.2017 року зранку вона відчинила магазин і перебувала в ньому сама. Раптом до магазину зайшов її колишній чоловік обвинувачений по справі. В руках він тримав гумові покришки та пляшки з бензином. На її запитання що він хоче зробити, пообіцяв що вона все зараз побачить. Після цього витягнувши з-під куртки обріз рушниці, націлив на неї та предявив вимогу віддати йому ключі від магазину та мобільний телефон. Побоюючись за своє життя, вона йому все віддала. Потім він зачинивши одні вхідні двері, пішов зачиняти інший вхід, а вона тим часом натиснула тривожну кнопку. Приблизно через 3-5 хвилин до магазину підїхали працівники охорони. Побачивши це, обвинувачений направив на неї обріз рушниці та сказав, що він її зараз вбє. В цей час до приміщення магазину забіг охоронець і вона відчула постріл. Дроб з обрізу потрапила у підлогу в її напрямку. Охоронці деякий час розмовляли з обвинуваченим, вмовляючи його здати зброю. Після тривалих вмовлянь він погодився. Згодом приїхали працівники поліції і затримали ОСОБА_4 Також показала, що всі дії обвинуваченого свідчили про серйозність його намірів скоїти злочин і вона сприймала погрозу вбивством та знищення майна як реальну. Також впевнена, що він готувався до злочину, оскільки він знав, що вона відкриє магазин так рано напередодні свята 8 Березня. Просить суворо покарати ОСОБА_4

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що він працює водієм служби охорони. 06.03.2017 року о 06.10 год. від диспетчера служби охорони надійшло повідомлення про спрацювання тривожної сигналізації магазину «Едельвейс». Коли вони за викликом приїхали на місце та зайшли до магазину, то побачили сварку між власницею магазину та її чоловіком. Відразу ж він почув постріл. Після цього обвинувачений повернувся до нього, тримаючи в руках обріз рушниці, яку перезарядив та направив на нього, наказавши не підходити. В цей час ОСОБА_7, який є його напарником, викликав працівників поліції. До прибуття поліції він з ОСОБА_7 роззброїли обвинуваченого та потім віддали їм обріз рушниці та патрони. Крім того показав, що в той час, коли обвинувачений націлив на нього заряджений обріз рушниці та деякий час тримав його в такому положенні, він сприймав загрозу своєму здоровю та життю, як реальну.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він працює охоронцем. Близько 06.00 години ранку 06.03.2017 року, коли він разом з ОСОБА_2 перебував на зміні, диспетчер служби охорони отримав виклик в магазин "Едельвейс". Приїхавши до магазину, ОСОБА_2 перший забіг до магазину, а він зачинивши машину, зайшов слідом і почув якийсь хлопок. Як він зрозумів це був постріл з рушниці. В магазині він побачив обвинуваченого, який однією рукою тримав потерпілу ОСОБА_1 за шию, а в іншій руці у нього був обріз рушниці. Обвинувачений наказав їм не підходити, оскільки він не хоче більше стріляти. Вони через де якийсь час умовили ОСОБА_4 віддати рушницю та викликали працівників поліції. Також показав, що з розповіді обвинуваченого він зрозумів, що останній та потерпіла раніше перебували у шлюбі, і зараз між ними виник конфлікт. Вони з'ясовували стосунки. Крім того показав, що в магазині бачив покришки та каністру. Обвинувачений казав, що все там спалить.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що він давно знайомий з обвинуваченим та потерпілою. Знає, як будувався магазин. Вважав, що підприємництво оформлено на обвинуваченого, а потім з'сувалося що на потерпілу. Раніше у обвинуваченого та потерпілої була дружня сім'я. Звідки у ОСОБА_4 взялася рушниця, він не знає. Взагалі, обвинувачений не агресивна людина.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що він разом з обвинуваченим займалися бізнесом. ОСОБА_4 розводив рози, будував теплицю, збудував магазин. Раніше вони дружили сім'ями і поганого він нічого не може сказати про обвинуваченого. Зараз обвинувачений та потерпіла в розводі і стосунки між ними погані. Колишня дружина відібрала у обвинуваченого бізнес, чим позбавила його джерел доходу та існування. На даний час у ОСОБА_4 не має за що жити і тому він, разом з іншими людьми допомогали йому продуктами харчування.

Крім того, вина ОСОБА_4 доведена:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.5), відповідно до якого ОСОБА_1 повідомила про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Протоколом огляду місця події (т.1 а.с.10-12), відповідно до якого обєктом огляду є територія біля магазину та сам магазин "Едельвейс", де виявлено мішок з 4 шинами та пляшки об'ємом 2 та 6 літрів із речовиною, схожою на паливо; також автомобіль марки «Нива» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ПП "Явір-2005" та в якому виявлено предмет, схожий на ствол від рушниці та 15 патронів.

Протоколом огляду місця події (т.1 а.с.24), відповідно до якого обєктом огляду є територія поряд з домоволодінням за адресою: вул.Соломії Крушельницької,70 м.Знамянка Кіровоградської області; в ході огляду ОСОБА_4 добровільно видав обрізаний ствол від рушниці.

Висновком експерта №83 від 20.03.2017 року (т.1 а.с.39-47), згідно якого предмет, схожий на обріз рушниці, вилучений 06.03.2017 року в ході огляду місця події за адресою: Кіровоградська область, м.Знамянка, вул.Привокзальна,5-в, є гладкоствольною вогнепальною зброєю, двоствольної мисливської рушниці моделі «Б», 16-го калібру, №76961, 1955 р.в., промислового виготовлення, виробництва Тульського збройового заводу (СРСР), переробленої саморобним способом шляхом укорочення стволів до залишкової довжини 293 мм та укорочення ложі.

Висновком експерта №74 від 05.04.2017 року (т.1 а.с.56-58), згідно якого предмет, схожий на стволи рушниці, вилучений 06.03.2017 року в ході огляду місця події за адресою: Кіровоградська область, м.Знамянка, вул.Крупської,70, вогнепальною зброєю не являється, а є частинами горизонтально спарених стволів від мисливської двоствольної рушниці, ймовірно моделей «БМ», або «Б», 16-го калібру.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.74), відповідно до якого ОСОБА_2 повідомив про вчинення щодо нього кримінального правопорушення.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.85), відповідно до якого ОСОБА_1 повідомила про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Речовими доказами - дисками із записом з камер відеоспостережень в магазині "Едельвейс" ( т.1 а.с. 30). Вказані диски були проглянуті в судовому засіданні, з яких видно, як саме ОСОБА_4 скоював правопорушення, в тому числі, шо він заносив до магазину шини та пляшки, закривав магазин, направляв рушницю на обох потерпілих, здійснив постріл, після чого перезарядив обріз.

Згідно вимог ч. 1ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази та аналізуючи їх зміст, суд приходить до наступних висновків. Аналізуючи показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, зокрема щодо погроз з боку обвинуваченого їх життю, свідка ОСОБА_7, суд вважає їх щирими, узгодженими між собою, логічними та послідовними. За результатами аналізу письмових доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні, суд вважає більшість їх належними і допустимими й такими, що в сукупності з показаннями потерпілих, свідка підтверджують вину ОСОБА_4

Суд критично відноситься до доводів обвинуваченого про те, що він знайшов обріз та хотів його повернути потерпілій, оскільки вважав, що вона йому його підкинула. Сам факт того, що ОСОБА_4 приїхав о 6 годині до магазину, знаючи, що його колишня дружина відчинить магазин так рано, заздалегідь приготувавши обріз рушниці, шини та пляшки свідчить про те, що він спланував скоєння злочину. Тому доводи обвинуваченого про те, що він хотів передати шини знайомому в м. Кропивницький та випадково зайшов в магазин, взявши їх с собою, тому що побоювався їх викраження, нелогічні, сам ОСОБА_4 так і не зміг пояснити, кому, на якому автобусі він хотів передати ці шини. Пояснення обвинуваченого про те, шо постріл він здійснив випадково, не спростовує його вину за ст. 129 КК України, а лише підтверджує її, оскільки свідчить про те, що обріз був заряджений, підготовлений для пострілу. Фактично сам ОСОБА_4 не оспорює обставини обвинувачення, однак вважає, що мав право так діяти, оскільки зазнав числених образ з боку колишньої дружини. Тому твердження захисника про те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся не знайшли свого підтвердження та не визнаються судом як пом'якшуюча покарання обставина.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.129 КК України за ознаками: незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу; погрози вбивством за наявності реальних підстав у потерпілих побоюватися здійснення цих погроз, - доведена, а його дії кваліфіковані правильно.

Разом з тим, в матеріалах справи серед доказів мається протокол проведення слідчого експерименту (т.1 а.с.72-73), в ході якого підозрюваний ОСОБА_4 в присутності понятих показав та розповів як та при яких обставинах він вчинив кримінальне правопорушення. Однак за змістом протоколу, в ході проведення слідчого експерименту застосовувалась відеозйомка, та всі результати зафікосвані на диску. Відповідно до ч. 1 ст. 104 КПК України хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. В даному випадку сам протокол слідчого експерименту не містить будь-яких даних про хід і результат його проведення, а тому даний доказ отриманий в порушення вимог КПК України, і відповідно ст. 86 КПК України є недопустимим та суд на нього не посилається. Той факт, що ОСОБА_4 видав при огляді свого місця проживання обрізану частину ствола рушниці не свідчить, що саме він цей свол обрізав. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тому суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає виправданню за ч. 1 ст. 263-1 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд керується вимогамист.65 КК України, згідно з якоюособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації.

В даному випадку суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, але фактично в скоєному не розкаявся, потерпіла наполягає на його суворому покаранні.

Обставин, які помякшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_4, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які як пом'якшують так і обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства та не знаходячи підстав для застосування до обвинуваченого положення ст.ст.69, 75 КК України.

Разом з тим, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Оскільки ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров'я, раніше не судимий, позитивно характеризується,суд вважає, що він заслуговує на призначення йому мінімального покарання, пердбаченого ч.1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

Оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, з"являвся до суду, суд вважає можливим не обирати відносно нього запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, який суд вважає за необхідне задовольнити частково, а саме в задоволенні стягнення моральної шкоди відмовити. Так, ОСОБА_1 в своїй позовній заяві зазначила, що перебуває в стані душевного страждання та страху за своє життя через тривалі неприязні відносини зі своїм чоловіком, які виникли на грунті поділу майна. Однак ні в позові, ні в судовому засіданні вона не довела, що саме події 06.03.2017 року призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків, вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, будь-яким чином змінили її звичний уклад тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368,373 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.129 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ч.1 ст.129 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

за ч. 1 ст. 263-1 КК України - виправдати.

Згідно ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили не обирати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави в особі Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, місце знаходження якого є вулиця Вокзальна будинок 58 місто Кропивницький 25006; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ) 25575003; код отримувача (Код ЄДРПОУ) 38011312, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, код банку отримувача (МФО) 823016, рахунок отримувача 31117115700010, код класифікації доходів бюджету 24060300, - витрати на проведення судових експертиз в сумі 1759 (одна тисяча сімсот пятдесят девять) гривень 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Речові докази по справі, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.29-30), зберігати в матеріалах провадження.

Речові докази по справі - гільза з капсулем та пиж-контейнер від мисливського патрону 16-го калібру, обріз мисливської двоствольної рушниця моделі «Б» 16-го калібру, 15 мисливських патронів 16-го калібру, частина горизонтально спарених стволів від мисливської двоствольної рушниці 16-го калібру, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї при Знамянському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (т.1 а.с.48-50, а.с.59-60), - знищити.

Речові докази по справі - чотири шини від автомобільних коліс та дві пластикові пляшки із бензином, які знаходяться на зберіганні в кімнати зберігання речових доказів при Знамянському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (т.1 а.с.32), - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Знамянський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_10