Рішення № 70122407, 02.11.2017, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 213/2426/16-ц

Номер провадження 2/213/229/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Мазуренко В.В., за участю: секретаря судового засідання: Гусарової О.С., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як орган приватизації, ОСОБА_3 який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, треті особи: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, Об,єднання співвласників багатоквартирного будинку «27-го Партз,їзду-7», Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, про визнання частково недійсним рішення про приватизацію та свідоцтва про право власності, включення позивача до кола осіб на приватизацію, -

ВСТАНОВИВ

До суду надійшов вказаний позов, відповідно до якого позивач просить визнати частково недійсним рішення про приватизацію та свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 27 Партз,їзду, 7/136, включивши позивача в коло осіб на приватизацію, оскільки на момент приватизації позивач був зареєстрований у вказаній квартирі та відмову від приватизації не надавав.

Позивач в судове засідання не з,явився.

Представник позивача позов підтримала, пояснила, що позивача зареєстрували у вказаній квартирі його дідусь та бабуся, пізніше пояснювала, що його зареєструвала у вказаній квартирі тітка. Зазначила, що позивач раніше участі у приватизації не брав, та оскільки є зареєстрованим у спірній квартирі на даний час, та був там зареєстрований на момент приватизації, - має право на участь у приватизації. Не заперечувала, що позивач не проживав у цій квартирі.

Відповідач просив відмовити у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити у позові, пояснив, що позивач жодного дня не проживав у квартирі, факт реєстрації позивача сумнівний, оскільки у картках відсутня інформація щодо його реєстрації, та відсутня інформація яким чином він був там зареєстрований. Звертав увагу, що позивач не є членом сім,ї наймача та постійно не проживав у спірній квартирі, не сплачував комунальні платежі, не здійснював поточний ремонт.

Представник виконкому, просила відмовити у позові, надала письмові заперечення (а.с.201) відповідно до якого приватизація квартири була проведена на законних підставах, була надана довідка згідно якої в квартирі було зареєстровано 2 особи, позивач не зареєстрований, наймач написала відмову від участі у приватизації, та квартира була приватизована на малолітню. Зазначила, що право на приватизацію мають члени сім,ї наймача які постійно проживають, позивач не є членом сім,ї наймача та не проживав у квартирі. Просила відмовити у позові.

Представник третьої особи ОСББ пояснила, що нею видавалась довідка при приватизації спірної квартири, що в ній зареєстровано 2 особи, відомостей про те, що позивач там зареєстрований не було, відповідно до карток позивач там не зареєстрований. Пояснила, що можливо позивач був тимчасово зареєстрований, в такому випадку паспортист автоматично виписує таку особу. Пояснила, що картка реєстрації позивача у спірній квартирі відсутня, відсутня інформація яким чином він був виписаний з квартири 114 в цьому будинку та за чиєю заявою був зареєстрований у квартиру 136. Просила відмовити у позові.

Представник управління благоустрою надав заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.55).

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_6, яка пояснила, що з ОСОБА_5 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. 27 Партз,їзду), згідно всіх довідок, що вона збирала при приватизації квартири – відсутні відомості про реєстрацію в квартирі позивача, незрозуміло хто та яким чином його зареєстрував в квартирі, як його неповнолітнього виписали з 114 квартири. Зазначила, що позивач не є членом сім,ї наймача та не проживав в квартирі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, свідка, суд дійшов наступного.

Відповідно до свідоцтва на право власності на житло №6 від 04.02.2016р. квартира АДРЕСА_1 (вул. 27 Партз,їзду) передана у власність ОСОБА_5 (а.с.46,154-155 т1), на підставі Рішення виконкому №34 від 20.01.2016р., відповідно до якого звернення наймача ОСОБА_6 було задоволено та вирішено передати вказану квартиру малолітній ОСОБА_5 у власність (а.с.47 т1).

З матеріалів документів, які надавались для приватизації спірної квартири видно: наймач ОСОБА_6 подавала заяву про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_2 (вул. 27 Партз,їзду) – ОСОБА_5 (а.с.129 т1); було надано довідку про склад сім,ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення, де вказано наймач ОСОБА_6 та вказана ОСОБА_5 (а.с.75 т1), було зроблено розрахунок вартості надлишкової площі (а.с.76 т1), довідку видану уповноваженому наймачу ОСОБА_6, що вквартирі 136 зареєстровані ОСОБА_6 наймач, та ОСОБА_5 (а.с.77 т1), інформація щодо зареєстрованих знятих з реєстрації, наявність боргів, наймача, площі квартири АДРЕСА_3 (вул. 27 Партз,їзду) (а.с.78 т1), рішення виконкому №406 від 21.12.2011р. про встановлення опіки малолітній ОСОБА_5 – опікун ОСОБА_7 (а.с.79-80 т1), рішення виконкому №335 від 18.11.2015р. про дозвіл на приватизацію на ім.,я ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3 (вул. 27 Партз,їзду) (а.с.81 т1), копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 (а.с.82 т1), копія паспорта опікуна ОСОБА_5 – ОСОБА_3 (а.с.83 т1), довідка, що ОСОБА_6 по вул. Недєліна, 28/60 приймала участь у приватизації (а.с.84 т1), заява ОСОБА_6 про не включення її в приватизацію у зв,язку з тим, що вже брала участь у приватизації (а.с.85,86,87 т1), копія паспорта ОСОБА_6 (а.с.88-91 т1). З вказаного видно, що ОСОБА_6 на момент приватизації є наймачем квартири 136 по вул. Станкова (попередня назва вул. 27 Партз,їзду).

Представником відповідача надано копії судових наказів про стягнення заборгованості за комунальні платежі по квартирі АДРЕСА_4 (27 Партз,їзду), з яких видно, що заборгованість стягувалась з ОСОБА_8, та що повнолітніх осіб, окрім неї за вказаною адресою не зареєстровано (а.с.157-176 т1), також було оглянуто оригінали цих судових наказів, та самі справи з додатками, а саме 2н-1553/11, 2н-904/11, 2н-1384/2010, 2н-4034/2010, з дослідженого також видно, що участі в оплаті за комунальні платежі позивач не приймав по квартирі №136, та згідно довідок в цих справах – не був там зареєстрований в цей період.

Позивач в грудні 2016р. звертався до Виконкому Інгулецької районної ради з питання включення його в приватизацію квартири 136 по вул. Станкова (вул. 27 Партз,їзду), буд.7, та отримав відповідь, щодо неможливості, та рекомендовано звернутись до суду (а.с.30 т1).

Згідно карток реєстрації осіб, за адресою: вул. Станкова (вул. 27 Партз,їзду), 7/136 зареєстровані: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, 2003р.н. Згідно інформації з Автоматизованої системи Реєстр територіальних громад також має реєстрацію ОСОБА_4 (а.с.72, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146 т1). З вказаних копій карток про реєстрацію, щодо ОСОБА_9 наявний запис лише щодо квартири №114, ще будучи неповнолітнім. Суд приймає до уваги, що відсутня інформація щодо того, яким чином за вказаною адресою було зареєстровано позивача, крім того суд звертає увагу, що з цього приводу позиція представника позивача протягом розгляду справи мінялась, оскільки спочатку вказувала, що його зареєструвала сім,я – тобто дідусь та бабуся, та вказувала, що вони мали право згідно обміну житлових приміщень; в кінці судового слідства зазначила, що його зареєструвала померла тітка; в той час як представник третьої особи ОСББ вказувала, що в них відсутні взагалі дані щодо його реєстрації; - вказане в сукупності ставить під сумнів правомірність такої реєстрації позивача.

Відповідно до копії паспорту позивача він зареєстрований з 24.02.2009р. за адресою: м. Кривий Ріг вул. Станкова (вул. 27 Партз,їзду), 7/136 (а.с.7 т1). Згідно довідки адресного бюро ОСОБА_4 зареєстрований по вул. Станкова (27 Партз,їзду), 7/136 з 20.02.2009р. (а.с.147 т1). Суд приймає до уваги, що дійсно існують суперечності в даті реєстрації позивача, оскільки в довідці та паспорті вказані різні дати.

Відповідно до акту від 10.04.2017р. ОСОБА_4 в квартирі за адресою вул. Станкова, 7/136 (вул. 27 Партз,їзду) ніколи не проживав (а.с.121 т1). На момент смерті ОСОБА_8, померла 10.05.2015р. проживала та була зареєстрована в квартирі за адресою вул. Станкова, 7/136 (вул. 27 Партз,їзду), разом з нею проживала та була зареєстрована ОСОБА_6 (а.с.122 т1).

З копії Договору дарування квартири від 11.12.2004р. ОСОБА_10, ОСОБА_11 подарували ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_5 (27 Партз,їзду) (а.с.198,199 т1). Суду не надано доказів родинних стосунків позивача із сторонами цього договору, оскільки їх прізвища різняться по відношенню до прізвища позивача та його родичів, рішень, щодо встановлення факту родинних відносин або належності правовстановлюючих документів надано не було (а.с.15-21 т2). Суд зазначає, що належних доказів того, що позивач не приймав участі у приватизації не надавались.

Щодо наданих копій заяв на обмін житлової площі, що стосується обміну квартир 114 та 136 в будинку 7 по вул. Станкова (вул. 27 Партз,їзду) (а.с.1-11 т2), суд зазначає, що сторони по даній справі повідомили, що обмін квартир 114 та 136 у буд. 7 по вул. Станкова (27 Партз,їзду) фактично не був здійснений, батько позивача ОСОБА_13 не реєструвався у квартирі 136 та не проживав там, зареєстрованими та проживали в 136 квартирі в будинку 7 по вул. Станкова (вул. 27 Партз,їзду) дядько позивача з дружиною – сестрою наймача на момент приватизації – ОСОБА_6 З досліджених доказів у справі, видно що на момент приватизації спірної квартири наймачем квартири 136 вказана ОСОБА_6, до членів сім,ї якої позивач не відноситься.

Правові основи приватизації житла, як одного із засобів набуття його у власність, визначені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до ст.1 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду (приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон), п.п. 5, 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56, наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації. Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Статтею 65-1 Житлового кодексу УРСР передбачено, що наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Згідно із ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Відповідно до ст. 5 ЗУ "про приватизацію державного житлового фонду", при приватизації до членів сім'ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем. Позивач постійно не проживав в квартирі наймача, тому не може відноситись до членів сім,ї наймача з підстав ст.. 5 вказаного закону.

Враховуючи вищенаведене, право на приватизацію житла мають члени сім'ї наймача, які постійно проживають з ним у цьому помешканні, або за якими зберігається право на дане житло у разі їх тимчасової відсутності. Позивач не проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2 (вул. 27 Партз,їзду), разом із наймачем не проживав та не вів спільне господарство, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Також позивачем не доведено, що він тимчасово був відсутній у спірній квартирі, у зв'язку з чим за ним збереглося право на проживання у даному помешканні. Не доведено, що позивач є членом сім,ї наймача.

Враховуючи вказане позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу понесені відповідачем. Відповідачем надано договір на правову допомогу, квитанція, акт виконаних робіт на суму 7500 грн. Суд вважає дану суму не обґрунтованою та не підтвердженою. Вказано одна консультація 0,35 годин – 1, вказано 4 години у судових засіданнях, хоча згідно журналів судового засідання – 3 години; складання заперечення вказано -1,2 годин, але матеріали справи не містять заперечення даного представника та його довірителя; також вказано складання клопотань про витребування доказів 1,2 годин. Таким чином сума витрат правової допомоги, що підлягає відшкодуванню 3088грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16,21, 321, 392 ЦК України, ст. 5 ЗУ "про приватизацію державного житлового фонду", ст..ст 9,64,65-1 ЖК України, ст.ст. 10, 130, 213,215, 224-226 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як орган приватизації, ОСОБА_3 який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, треті особи: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, Об,єднання співвласників багатоквартирного будинку «27-го Партз,їзду-7», Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, про визнання частково недійсним рішення про приватизацію та свідоцтва про право власності, включення позивача до кола осіб на приватизацію.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, судові витрати з правової допомоги в сумі 3088грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу, протягом десяти днів з дня його проголошення. Дата складання повного тексту рішення – 07.11.2017р.

Суддя: В.В.Мазуренко