Рішення № 70121802, 05.10.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2646/17

(2/199/1624/17)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г..

секретарі Свириденку І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу, посилаючись на те, що 12 жовтня 2011 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» в особі Дніпропетровського регіонального відділення ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС», було укладено договір Банківського вкладу №131/32, відповідно до умов якого, позивач розміщує грошові кошти у сумі 130000,00 грн., а відповідач зобовязується повернути розміщений вклад та відсотки за ним.

30 січня 2012 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» було укладено Договір банківського вкладу №18/32-в, відповідно до умов якого позивач розміщує 19000,00 доларів США, а відповідач зобовязується повернути розміщений вклад та відсотки за ним.

Постановою Правління Національного банку України від 20.04.2012 року №168 в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» призначено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців, з 23.04.2012 року до 23.10.2012 року, а в серпні 2012 року Постановою НБУ №357 від 23 серпня 2012 року НБУ ухвалено рішення про відкликання банківської ліцензії й призначення ліквідатора в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС».

Таким чином, позивачем було подано відповідну вимогу, щодо виплати вкладів та відсотків за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так станом на 28.08.2012 року, належна до виплати сума, за договором банківського вкладу №131/32 склала 138759,77 грн., з яких сума вкладу 130000,00 грн. та нараховані відсотки 8759,72 грн. за договором № 18/32-в склала 19624,64 доларів США, з яких сума вкладу 19000,00 грн.; нараховані відсотки 624,64 доларів США, що відповідно до правил ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за офіційним курсом НБУ склало 156859,75 грн., тобто загальна сума становить 295619,52 грн. Граничною сумою виплати за сукупним вкладом є 200000,00 грн., яка і була компенсована на рахунок позивача відповідачем. Залишок складає 95619,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року, позовні вимоги до НБУ про скасування рішення відповідача були задоволені та визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 23 серпня 2012 року №357 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ АКБ «БАЗИС». Дана постанова була оскаржена до судів вищої інстанції, одна була залишена без змін.

Позивачу не була компенсована сума у розмірі 95619,52 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів, однак позивачу було відмовлено у прийнятті та реєстрації відповідної вимоги.

Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь суму внеску в розмірі 95619,52 грн.; проценти за користування внеском у розмірі 39075,63 грн.; 3% річних у розмірі 1713,29 грн.; моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав заяву про слухання справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, надавши заперечення на позов.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2011 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» в особі Дніпропетровського регіонального відділення ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС», було укладено договір Банківського вкладу №131/32, відповідно до умов якого, позивач розміщує грошові кошти у сумі 130000,00 грн., а відповідач зобовязується повернути розміщений вклад та відсотки за ним.

30 січня 2012 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» було укладено Договір банківського вкладу №18/32-в, відповідно до умов якого позивач розміщує 19000,00 доларів США, а відповідач зобовязується повернути розміщений вклад та відсотки за ним.

Постановою Правління Національного банку України від 20.04.2012 року №168 в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» призначено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців, з 23.04.2012 року до 23.10.2012 року, а в серпні 2012 року Постановою НБУ №357 від 23 серпня 2012 року НБУ ухвалено рішення про відкликання банківської ліцензії й призначення ліквідатора в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС».

Таким чином, позивачем було подано відповідну вимогу, щодо виплати вкладів та відсотків за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так станом на 28.08.2012 року, належна до виплати сума, за договором банківського вкладу №131/32 склала 138759,77 грн., з яких сума вкладу 130000,00 грн. та нараховані відсотки 8759,72 грн. за договором № 18/32-в склала 19624,64 доларів США, з яких сума вкладу 19000,00 грн.; нараховані відсотки 624,64 доларів США, що відповідно до правил ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за офіційним курсом НБУ склало 156859,75 грн., тобто загальна сума становить 295619,52 грн. Граничною сумою виплати за сукупним вкладом є 200000,00 грн., яка і була компенсована на рахунок позивача відповідачем. Залишок складає 95619,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року, позовні вимоги до НБУ про скасування рішення відповідача були задоволені та визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 23 серпня 2012 року №357 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ АКБ «БАЗИС». Дана постанова була оскаржена до судів вищої інстанції, одна була залишена без змін.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» в особі Дніпропетровського регіонального відділення ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу та проценти за договором банківського вкладу №18-32-в від 30 січня 2012 року в розмірі 13014,32 доларів США, 3% річних у розмірі 9265,58 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2016 року заява ПАТ «АКБ «Базис» про перегляд вищезазначеного заочного рішення була залишена без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 січня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Базис» в особі Дніпропетровського регіонального відділення ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Базис» на користь ОСОБА_1 суми банківського вкладу та проценти за договором банківського вкладу №18-32-в від 30 січня 2012 року в розмірі 13014,32 долларів США, суми 3% річних в розмірі 9265,58 грн. та в частині стягнення в дохід держави судовий збір в розмірі 6890 грн. скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог в цій частині - відмовити.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25 січня 2017 року Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року залишено без змін.

24 жовтня 2012 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивачу виплачено суму відшкодування, яка складає 200 000,00 грн.

При цьому, на цю дату курс долара США також складав 7,993 грн./дол. США.

Отже, до виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивачу коштів в сумі 200000 грн. увійшли кошти за договором №18/32-в від 30 січня 2012 року в сумі 19624,64 доларів США, або 156859,75 грн. (за курсом НБУ на дату виплати) та частина вкладу за договором №131/32 від 12 жовтня 2011 року.

Таким чином сума у розмірі - 95619,52 грн. була акцептована ліквідатором відповідача, про що позивач була повідомлена банком 18 вересня 2012 року.

Відповідно до п.20.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затв. Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. №492 після прийняття рішення про відкликання в банку банківської ліцензії і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку. Повідомлення про закриття рахунків клієнтів ліквідатор банку надсилає до відповідних органів державної податкової служби у порядку, встановленому ДПС України.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановленихдоговором.

Згідно із ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

За правилами ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: у четверту чергу - вимоги вкладників - фізичних осіб, які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; у сьому чергу - вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; у восьму чергу - інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами 200 тис. грн., встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму внеску в розмірі 95619,52 грн.; проценти за користування внеском у розмірі 39075,63 грн.; 3% річних у розмірі 1713,29 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її права і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., оскільки в порушення вимог ст.60 ЦПК України позивачем не були доведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає за необхідне відмовити в повному обсязі в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000 грн., з урахуванням того, що вона не могла зазнати моральної шкоди лише через те, що відповідач не належним чином виконував умови договору. Інших обставин, які б підтверджували спричинення моральної шкоди, позивачем не зазначено.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1364, 08 грн.

Керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 212-215,218,222, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» (ЄДРПОУ 19358916) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 95619,52 грн.; проценти за користування внеском у розмірі 39075,63 грн.; 3% річних у розмірі 1713,29 грн., а всього 136 408 грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» (ЄДРПОУ 19358916) на користь держави судовий збір у розмірі 1364, 08 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Відповідач, який не зявився у судове засідання, може подати до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Г. Скрипник