Рішення № 70119819, 07.11.2017, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3837/17

Провадження № 2/577/1467/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

при секретарі Мирошниченко Ю.В.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Конотопі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Військовій академії (м.Одеса) денної форми навчання, у звязку з чим потребує матеріальної допомоги. Проте, добровільно відповідач допомоги не надає хоча має таку можливість, оскільки офіційно працює і отримує дохід у виді заробітної плати.

Представник позивача за дорученням Конотопського МЦ БВПД адвокат ОСОБА_1 підтримала вимоги фактично пославшись на обставини викладені вище.

Відповідач ОСОБА_3 не заперечуючи необхідності надання матеріальної допомоги сину ОСОБА_5, просить зменшити її розмір до 1/8 частини. Зазначив, що у нього на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, а також дружина, яка знаходиться у відпусці по догляду за новородженою дитиною до досягнення трьох років, проте заробітна плата дуже мала і її не вистачає навіть на утримання родини.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився, зі слів матері перебуває на навчаннях внаслідок чого не може відправити поштою заяву про розгляд справи без нього. Наведену обставину слід визнати поважною, а тому, з урахуванням відсутності заперечень у сторін, суд вважає можливим розглянути справу без участі вказаної особи.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши представлені докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Згідно з правозастосовними орієнтирами постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п.20) - обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За приписом ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що батьками повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7,14). У відповідача ОСОБА_3 мається можливість надавати таку допомогу, тому як він працездатна особа, отримує стабільний дохід у виді заробітної плати за місцем офіційної роботи (а.с.26,27). Необхідності сплати аліментів не заперечує і сам відповідач наголосивши про можливість сплати лише у розмірі 1/8 частини заробітку.

Визначаючи розмір аліментів суд бере до уваги те, що у відповідача на утриманні знаходиться малолітня дитина народжена від повторного шлюбу (а.с.23,25), а обов'язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатись, покладений на обох батьків.

Щодо посилання відповідача на проживання разом з ним ще однієї неповнолітньої дитини батьком якої він не є (а.с.24) та перебування дружини у відпусці по догляду за новородженою дитиною, то суд зазначає, що обов»язок по утриманню неповнолітньої дитини впершу чергу покладений на її батьків, а перебування дружини у відпусці по догляду за дитиною необхідно підтверджувати певними доказами, які суду не представлені.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що розмір аліментів повинен становити 1/6 частину доходу відповідача.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача у прибуток держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись: ст.ст. 182, 198-200 СК України, ст.ст.10, 57-60, 88, 212-214 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 14.09.2017 року до закінчення навчання, тобто до 26.07.2020 року.

На підставі статті 367 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 426 грн. 50 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄРДПОУ 37993783, банк отримувач Головне управління Державної Казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення, а для ОСОБА_4 з дня отримання копії.

Суддя Кравченко В. О.