Постанова № 70118342, 01.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10886/17

Провадження № 2-а/522/1619/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді: Бойчука А.Ю.

при секретарі Іскрич В.В.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

14.06.2017 року позивач звернулася до Приморського районного суду м Одеси з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, згідно якої просила:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси і Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку пенсії неправомірними.

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок ОСОБА_1, пенсії по інвалідності 2 групи, починаючи з 1 вересня 2015 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 939 від 11 листопада 2015 року; з 1 травня 2016 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-1130-16 від 03 серпня 2016 року; з 1 грудня 2016 року відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-1025 від 16.02.2017 року, виходячи із заробітної плати працюючого судді відповідного рангу без обмеження максимальним розміром.

При цьому посилаючись на те, що з 23 листопада 1995 року позивач працювала на посаді судді Кіровського районного суду м. Донецька. Постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 року № 2596- У1 звільнена з посади судді за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків. З 20.12.2010 року позивачу призначена пенсія по інвалідності 2 групи згідно Закону України «Про державну службу».

З вересня 2014 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси, як тимчасовий переселенець з м. Донецька і отримує пенсію по інвалідності 2 групи, як суддя у відставці, на у мовах передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 від 16.12.1993 року в розмірі 13641,60 гривень.

Позивач зверталася до відповідача щодо перерахунку їй пенсії унаслідок підвищення зарплати працюючих суддів, проте перерахунок не зроблений.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016 року по справі № 522/11583/16-а позовні вимоги було задоволено та визнано бездіяльність неправомірною, відповідача було зобов’язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 1 вересня 2015 року, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік», виходячи із заробітної плати працюючого судді відповідного рангу відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області № 939 від 11 листопада 2015 року. Суд зобов’язав здійснити перерахунок і з 1 травня 2016 року, але без вказівки, відповідно до якої саме довідки ТУ ДСА, оскільки на момент подання позову її ще не було.

Листом № 517/С-11 від 30.09.2016 року, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повідомило, що позивачу проведено перерахунок пенсії із заробітку 19292 гривні у розмірі 80%, розрахунковий розмір пенсії склав 15433,60 гривень до виплати розмір пенсії дорівнює 10740 гривень. Враховуючи, що до виконання постанови суду розмір пенсії був більшим ніж після виконання постанови суду управлінням залишено більший розмір 13641,60 гривень і подальшому виплачують розмір пенсії в тому ж самому розмірі, що і до постанови суду.

На особистому прийомі начальник управління повідомила позивача, що пенсію позивачу обмежили максимальним розміром – 10 прожитковими мінімумами.

Листом від 01.03.2017 року № 207/С-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило , що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016 року виконано, але при перерахунку пенсії здійснено обмеження пенсії максимальним розміром 10740 гривень.

ОСОБА_1 вважає дії відповідачів неправомірними, оскільки вони протирічать закону і Рішенням Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання про недопустимість обмеження пенсій або щомісячного грошового утримання суддів і встановлення граничної межі для таких виплат, у зв’язку з чим була змушена звернутися до суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2017 року було замінено відповідача по справі управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на його правонаступника – Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині зобов’язання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2 групи, починаючи з 1 вересня 2015 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 939 від 11 листопада 2015 року; з 1 травня 2016 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-1130-16 від 03 серпня 2016 року, виходячи із заробітної плати працюючого судді відповідного рангу без обмеження максимальним розміром по 14.12.2016 року.

Позивач у судове засідання не з’явилася надала суду заяву згідно якої просила розглядати адміністративну справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі у судове засідання не з’явилася, надала суду клопотання, згідно якого просила розглядати справу за її відсутністю, просила в позові відмовити з підстав передбачених у запереченнях.

Представник ГУПФ України в Одеській області до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно до наказу голови Кіровського районного суду м. Донецька від 01.12.2010 року № 61-к та на підставі постанови Верховної Ради України від 07.10.2010 року № 2596-VI ОСОБА_1 звільнено з посади судді Кіровського районного суд м. Донецька у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків з 01 грудня 2010 року.

Відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 05.09.2013 року № 2а-258/238/2013 року, залишеної в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 року № К/800/62274/13, управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька здійснило позивачу перерахунок пенсії, виходячи із розрахунку заробітної плати працюючого судді відповідного рангу і стало виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром з 03.06.2013 року.

З вересня 2014 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси, як тимчасовий переселенець з м. Донецька і отримує пенсію по інвалідності 2 групи, як суддя у відставці, на у мовах передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 від 16.12.1993 року в розмірі 13641,60 гривень.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2016 року, визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності 2 групи державного службовця, починаючи з 01 вересня 2015 року та з 01 травня 2016 року, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого положенням Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», виходячи із заробітної плати працюючого судді відповідного рангу відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області № 939 від 11 листопада 2015 року, з урахуванням раніше виплачених сум й звернуто постанову суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.

Відповідно до положень ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати працюючим державним службовцям, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-1025 від 16.02.2017 року, сума заробітної плати судді Кіровського районного суду м. Донецька станом на 01 грудня 2016 року становить - 16000,00 гривень й доплата за вислугу років 40% - 6400,00 гривень, а разом 22400,00 гривень. Окрім цього на всі виплати, вказані у зазначеній довідці, нараховуються страхові виплати.

Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії дійсно відбулося підвищення розміру заробітної плати працюючим суддям. Отже, у позивача виникло право на перерахунок отримуваної нею пенсії державного службовця.

Листом № 517/С-11 від 30.09.2016 року, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повідомило, що позивачу проведено перерахунок пенсії із заробітку 19292 гривні у розмірі 80%, розрахунковий розмір пенсії склав 15433,60 гривень до виплати розмір пенсії дорівнює 10740 гривень. Враховуючи, що до виконання постанови суду розмір пенсії був більшим ніж після виконання постанови суду управлінням залишено більший розмір 13641,60 гривень і подальшому виплачують розмір пенсії в тому ж самому розмірі, що і до постанови суду.

Листом від 01.03.2017 року № 207/С-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило , що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016 року виконано, але при перерахунку пенсії здійснено обмеження пенсії максимальним розміром 10740 гривень.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3.06.2013 р.: «Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід* ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання) та надання їм в майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дар підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи звуження досягнутого рівня без відповідної компенсації. Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв’язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими ... статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п.6.4). Як зазначається в Рекомендації Кабінету Міністрів ради Європи державам-членам щодо суддів від 17 листопада 2010 року № (2010)12 «мають існувати гарантії виплат у зв’язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці».

В тексті зазначеного Рішення Конституційного Суду йдеться мова про пенсії і щомісячне грошове утримання суддів (а не лише про щомісячне довічне грошове утримання), висновок зроблений такий : «Конституційний Суд вважає, що положення третього речення ч.5 ст. 138 Закону 2453, ст.2 Закону 3668 стосовно встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів суперечать ч. 1 ст. 126 Конституції України».

Суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за умовами Закону України «Про державну службу», яким передбачений порядок, процедура призначення пенсії по інвалідності і цей Закон є процесуальним в даному випадку, але вона залишається суддею у відставці, має статус судді і, як наслідок, на неї розповсюджується Закон України «Про судоустрій і статус суддів», який є нормою матеріального права, а також всі норми Конституції України щодо гарантій незалежності суддів. Тому дії відповідачів щодо відмови в виплаті пенсії позивачці без обмеження максимального розміру є незаконними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини – це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини – це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність величину, інтенсивність, ступінь прояву та виражені у певних одиницях.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод – це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників прав і свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не надав доказів правомірності відмови у перерахунку пенсії позивача, який має право на перерахунок призначеної йому пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог й перерахунку призначеної пенсії, починаючи з 29 грудня 2015 року.

Керуючись: ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити

Визнати дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі і Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку пенсії неправомірними.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок ОСОБА_1, пенсії по інвалідності 2 групи, починаючи з 1 грудня 2016 року відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-1025 від 16.02.2017 року, виходячи із заробітної плати працюючого судді відповідного рангу без обмеження максимальним розміром.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні мають право оскаржити постанову протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

Суддя: А. Ю. Бойчук