Ухвала суду № 70115157, 01.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 листопада 2017 року м. Київ К/800/35910/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року

у справі № 826/26893/15

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 подала цю касаційну скаргу, з матеріалів якої вбачається, що в порушення частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до неї не додано документ про сплату судового збору. У разі, якщо особа звільнена від сплати судового збору, до касаційної скарги повинна додаватися копія документу, який би засвідчував цей факт.

Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому він просить суд звільнитим її від його сплати та врахувати майновий стан, а також ту обставину, що він позбавлений можливості сплатити судовий збір з огляду на перебування на території, яка не контролюється українською владою та не працюють банківські установи, пошта.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З норми наведеної статті вбачається, що для зменшення розміру судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, суд повинен врахувати майновий стан сторони.

Однак, скаржником належних та допустимих доказів про незадовільний майновий стан не надано.

Разом з тим, посилання позивача на неможливість сплати ним судового збору через відсутність відповідних установ (банки, пошта), які б працювали на території проведення антитерористичної операції, також не є достатньою підставою для звільнення його від вказаного обов'язку, з огляду на те, що позивач відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) 14 квітня 2017 року № 222 ог, не позбавлений можливості виїхати на територію України, де не проводиться антитерористична операція та працюють банківські установи, пошта для сплати ним судового збору.

Отже, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки доводи, викладені в ньому, не дають підстав вважати, що позивач не має можливості сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI із змінами і доповненнями, внесеними законами України, за подання до суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи наведену обставину та положення частин третьої та четвертої статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись частиною першою статті 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом 15 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед