Постанова № 70114409, 08.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9683/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі №819/976/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

16.06.2017р. позивач звернулася до суду з позовом в якому просить зобовязати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України м.Тернополі подання про повернення ОСОБА_1 збору на обовязкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 6004,00 грн. сплаченого відповідно до квитанції № 83 від 21.02.2017.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позов задоволено. Зобовязати Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення позивачці збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6004,00 грн.

Стягнути з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки сплачений нею судовий збір в сумі 640,00 грн.

Пенсійний орган оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог посилається на те, що пенсійний орган не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла позивачкою вперше.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ Компанія з управління активами Національний резерв було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений нотаріусом ОСОБА_2, згідно якого позивачем придбано квартиру № 87, що розташована в будинку № 83г по проспекту С. Бандери, в місті Тернополі.

21.02.2017 року позивачем було сплачено 6004,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією № 83.

Листом від 31.05.2017 року № 9914/07 Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовлено в поверненні вище вказаного збору, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби, виходячи з наступного:

У відповідності до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 400/97-ВР) платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (Порядок №1740) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом першої та апеляційної інстанції досліджено докази у підтвердження придбання зазначеного нерухомого майна позивачем вперше.

Позивачка хоча і зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, проте власником даної квартири є ОСОБА_3, мати позивачки. У будинковій книзі для прописки громадян, проживаючих за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, власником квартири зазначена ОСОБА_3.

Таким чином, позивачка придбала житло вперше.

У відповідності до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Частиною 2 статті 72 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV закріплено правило, згідно з яким кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються відповідно до частини першої статті 73 цього Закону на виплату пенсій, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, повязаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду України.

Колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції, що відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити факт придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення такого порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову ч.2 згаданої статті.

Разом з тим, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права стягнувши на користь позивача судовий збір з бюджетних асигнувань відповідача, хоча такий повинен бути стягнений з державного бюджету, оскільки пенсійні органи звільнені від сплати судового збору, а тому в цій частині постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.160, 195 - 197, п.1, 3 ч.1 ст.198, ст.200, п.4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі №819/976/17 скасувати в частині стягнення судових витрат та прийняти в цій частині нову.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,0 (шістсот сорок) грн.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6