Ухвала суду № 70114396, 06.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М..,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю позивача: ОСОБА_1,

представників:

від позивача: ОСОБА_2,

від апелянтів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ФГ "Гордійчук Ігор Григорович" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі № 809/739/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа: Фермерське господарство "Гордійчук Ігор Григорович " про визнання неправомірним наказу №9-485/15-15-СГ від 07.08.2015,-

В С Т А Н О В И В:

В травні.2017р. ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській, третя особа на стороні відповідача– ФГ “Гордійчук Ігор Григорович“ про визнання недійсними наказу “Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки” №9-485/15-15-СГ від 07.08.2015, договору оренди від 11.08.2015р. укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ОСОБА_5 та скасування реєстрації договору оренди №10791289 від 13.08.2015р.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в частині визнання договору оренди від 11.08.2015р. недійсним та скасування реєстрації договору оренди №10791289 від 13.08.2015р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №9-485/15-15-СГ від 07.08.2015р. "Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки".

Не погодившись з даною постановою суду Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ФГ "Гордійчук Ігор Григорович" подано апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апелянт- Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з’ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апелянт- ФГ «Гордійчук Ігор Григорович» в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що даний спір є цивільно-правовим та повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Представник апелянта- Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник апелянта- ФГ “Гордійчук Ігор Григорович“ в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі, оскільки даний спір не є публічно-правовим.

Позивач та його представник, в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг заперечили, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Грушківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області та Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі її в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства площею 5,5000 га терміном на 21 рік.

Грушківською сільською радою Тлумацького району Івано-Франківської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_5Г, погоджено надання дозволу Головним управлінням Держземагенства в Івано-Франківській області на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 5,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Грушка, Грушківської сільської ради Тлумацького району, (ОСОБА_2 від 02.06.2015 №2-24/119 (а.с.41).

В подальшому наказом Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області від 22.06.2015 №9-439/15-15-СГ надано дозвіл ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення згаданої земельної ділянки площею 5,5000 га (землі державної власності сільськогосподарського призначення).

В подальшому ПП “ГеоУкрПроект” виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в користування на умовах оренди терміном на 21 рік ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства.

Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області наказом від 07.08.2015 за №9-485/15-1-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства (01.02) за межами населеного пункту с. Грушка, Грушківської сільської ради Тлумацького району, та надано в оренду дану земельну ділянку площею 5,5000 га (кадастровий номер 2625682500:09:005:0040) для ведення фермерського господарства строком на 21 рік.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначив, що відповідач оскаржуваним наказом від 07.08.2015 затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,5000 га (вид угіддя – пасовище) в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту с. Грушка Тлумацького району. Однак, як згодом стало відомо позивачу, ОСОБА_5 на відведеній земельній ділянці здійснює будівництво свинокомплексу потужністю 4,95 тисяч голів, що підтверджується зареєстрованою декларацією про початок виконання будівельних робіт. Планова свиноферма в с. Грушка буде знаходитися на відстані 1-1,3 км від будинку позивача, що становитиме загрозу порушення гарантованого статтею 50 Конституції України права на безпечне життя та здоров'я довкілля, оскільки зазвичай свинокомплекси від 4 до 12 тисяч голів викидають біля 7,47-186,47 т забруднюючих речовин на рік, включаючи речовини, що створюють специфічний запах.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач з порушенням законодавства, затвердив проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки в оренду площею 5,5000 га.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статей 22, 31, 93, 124 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами 2 та 3 статті 134 Земельного кодексу України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Також стаття 123 згаданого Кодексу врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України “Про фермерське господарство” №973-ІV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону).

Як вірно зазначено судом першої інстанції статтею 7 Закону України “Про фермерське господарство” визначено порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України “Про фермерське господарство” для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (абзац 1).

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2).

Частинами 2 та 4 цієї статті передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Згідно частини 4 статті 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 186-1 даного Кодексу передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,5000 га (кадастровий номер 2625682500:09:005:0040), що знаходиться за межами населеного пункту с. Грушка, Грушківської сільської ради Тлумацького району, а в подальшому затверджено проект та надано в оренду згадану земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка площею 5,5000 га виділена із земель запасу Грушківської сільської ради та належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення, вид угіддя – пасовище, що підтверджується викопіюванням з кадастрової карти Грушківської сільської ради та експлікацією земельних угідь.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що третя особа в порушення вимог частини 1 статті 7 Закону України “Про фермерське господарство” не зверталася до Тлумацької районної державної адміністрації із заявою про надання в оренду земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту с. Грушка, Грушківської сільської ради Тлумацького району, з метою ведення фермерського господарства.

Підпунктами 13, 14 пункту 3 положення про Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №13 із змінами від 16.06.2015 №121, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Івано-Франківської області; вносить в установленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин (а.с.127-139).

З наведених норм слідує, що відповідач повноважний розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення та вносити пропозиції щодо розпорядження такими землями, але в установленому порядку та в межах, визначених Земельним кодексом України. Як вже зазначалось при наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства згідно з статтею 7 Закону України “Про фермерське господарство”, які при наданні згаданої земельної ділянки третій особі дотримані не були.

Так, однією з умов, необхідних для отримання громадянами в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства, стаття 7 Закону України “Про фермерське господарство” визначає досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доданий до заяви про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства диплом про закінчення ОСОБА_5 Тлумацького сільськогосподарського технікуму за спеціальністю “Бухгалтерський облік і аудит”, не є належним документом у розумінні абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про фермерське господарство”, оскільки здобута ОСОБА_5 спеціальність “Бухгалтерський обік і аудит” не підтверджує підготовку його як фахівця і кваліфікованого працівника для роботи у сільському господарстві.

Окрім цього як вбачається з змісту висновку Відділу Держземагенства у Тлумацькому районі від 27.07.2015 №1091/22/44 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки слідує, що виділена ОСОБА_5 земельна ділянка площею 5,5000 га належить до земель сільськогосподарського призначення, в тому числі сільськогосподарські угіддя – 5,5000 га, з них пасовище – 5,5000.

ОСОБА_5, обгрунтовуючи розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності, зазначив, що основними напрямками діяльності фермерського господарства буде вирощування зернових, технічних та інших сільськогосподарських культур для отримання певних прибутків від вирощування сільськогосподарських культур, за рахунок яких в подальшому будуть здійснюватися агротехнічні заходи щодо обробітку 200,00 га ріллі, для закупівлі високоякісного посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, поліпшення технологій виробництва сільськогосподарської продукції, також планується будівництво та сільськогосподарських будівель та споруд для зберігання сільськогосподарської техніки, різних сортів зерни, а також вирощування свиней (а.с.52-53).

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (частина 1).

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (частина 2).

Пунктом "а" частини 3 цієї статті землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу (абзац 2).

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, на орендованій земельній ділянці, яка належить до сільськогосподарських земель, зокрема, сільськогосподарські угіддя – пасовище, третя особа здійснює будівництво вигодівельного свинокомплексу на 4,95 тис голів, тоді як при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки містобудівна документація була відсутня. Третьою особою в порушення вимог частини 2 статті 186-1 Земельного кодексу України не було долучено до проекту землеустрою погодження структурного підрозділу Тлумацької районної адміністрації у сфері містобудування на архітектури.

Крім цього наказом Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області від 22.06.2015 №9-439/15-15-СГ про надання ОСОБА_5 дозволу на розроблення документації із землеустрою зобов’язано ОСОБА_5 при поданні проекту на затвердження подати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до інформації Відділу Держгеокадастру у Тлумацькому районі витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2625682500:09:005:0040 площею 5,5000 га, що знаходиться за межами населеного пункту с. Грушка, Грушківської сільської ради Тлумацького району, не видавався.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем оскаржуваний наказ від 07.08.2015 видано за відсутності витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку згаданої земельної ділянки, тоді як пунктом 3 даного наказу встановлено річний розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 6 відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційно суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем в порушення вимог статті 7 Закону України “Про фермерське господарство”, яка є спеціальною по відношенню до статті 123 Земельного кодексу України, затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки в оренду площею 5,5000 га (кадастровий номер 2625682500:09:005:0040), що знаходиться за межами населеного пункту с. Грушка, Грушківської сільської ради Тлумацького району, для ведення фермерського господарства, а тому оскаржуваний наказ від 07.08.2015 №9-485/15-15-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки” підставно скасовано судом першої інстанції.

Посилання апелянта ФГ «ОСОБА_5Г.» що даний спір не є публічно-правовим є безпідставним, оскільки в даному випадку відповідач приймаючи оскаржуваний наказ виконував владно-управлінські фінкції.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_6 апелянтів не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року апеляційний суд не вбачає.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ФГ "Гордійчук Ігор Григорович" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі № 809/739/17 – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текстухвали складено 09.11.2017р.