Ухвала суду № 70114281, 08.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2017р. з питань заміни сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2017р. відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 813/3733/13-а, виданого 04.06.2013р. Львівським окружним адміністративним судом, з Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на ОСОБА_1 об’єднану державну податкову інспекцію /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ ДФС у Львівській обл. (а.с.47-48).

Вказану ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1 об’єднане управління /ОУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України м.Львова (що є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова відповідно до постанови КМ України № 988 від 21.12.2016р. «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» - а.с.42-43), який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити заяву про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.69-72).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що з 01.10.2013р. Міністерство доходів і зборів України розпочало адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) по причині набрання чинності Законами України № 404-VII від 04.07.2013р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із проведенням адміністративної реформи» та № 406-VII від 04.07.2013р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із проведенням адміністративної реформи». Наведеними актами повноваження щодо стягнення сум ЄВ передані до компетенції податкових органів.

При цьому, позивач завершив визначені законом заходи із адміністрування ЄВ, боржника-платника ЄВ передав до ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл. через що наявні передбачені ст.264 КАС України підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга в межах заявлених вимог не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. у справі № 813/3733/13-а задоволено позов Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю /ОСОБА_2/ «Діком ЛТД» заборгованість зі сплати ЄВ в розмірі 5948 грн. 26 коп. (а.с.27-29).

Постанова суду сторонами в апеляційному порядку не оскаржена і набрала законної сили.

04.06.2013р. судом видано виконавчий лист у справі № 813/3733/13-а про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова заборгованості зі сплати ЄВ в розмірі 5948 грн. 26 коп., боржником у якому вказано ОСОБА_2 «Діком ЛТД» (а.с.40).

15.01.2016р. державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження виконавчого провадження № 49813020 із примусового виконання зазначеного виконавчого документа (а.с.41).

09.08.2017р. позивач ОСОБА_1 ОУПФ України м.Львова звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити стягувача ОСОБА_1 ОУПФ України м.Львова на ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл. (а.с.36-39).

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що за заявником ОСОБА_1 ОУПФ України м.Львова зберігаються повноваження із адміністрування ЄВ в частині завершення розпочатих процедур згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із проведенням адміністративної реформи», у зв’язку з чим останній не втратив статусу стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 813/3733/13-а від 04.06.2013р.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Із змісту наведеної норми слідує, що заміна сторони виконавчого провадження є можливою лише у випадку вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, при цьому під час розгляду вказаного питання підлягають дослідженню докази, які підтверджують факт вибуття сторони виконавчого провадження, а також підстави для правонаступництва відповідної особи.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку ЄВ, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України № 2464-VI від 08.07.2010р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Законом України № 406-VII від 04.07.2013р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» внесені зміни до Закону України № 2464-VI від 08.07.2010р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Цими змінами передбачено, що:

органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи (п.3-1 ч.1 ст.1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010р.);

процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом; органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування (ч.3 Прикінцевих положень № 406-VII від 04.07.2013р.);

суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах. Копії виписок про надходження таких коштів, надані органами Пенсійного фонду України відповідним органам доходів і зборів, є підставою для здійснення ними обліку в картках особових рахунків платників єдиного внеску (ч.5 Прикінцевих положень № 406-VII від 04.07.2013р.).

Поняття «адміністрування» визначено у Податковому кодексу /ПК/ України.

Згідно з пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що з 11.08.2013р. (момент набрання чинності Законом України № 404-VII від 04.07.2013р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із проведенням адміністративної реформи») повноваження по адмініструванню ЄВ перейшли до органів доходів і зборів.

Разом з тим, законом покладено на пенсійні органи обов’язок по завершенню всіх наявних процедур щодо адміністрування ЄВ, в тому числі по їх примусовому стягненню, яке здійснюється органами державної виконавчої служби. При цьому, законодавцем передбачено порядок перерахування органам доходів і зборів сум ЄВ, які надійшли до пенсійних органів, з метою їх обліку та зарахування в картках особових рахунків платників ЄВ.

За таких обставин ОСОБА_1 ОУПФ України м.Львова в силу приписів Закону України № 406-VII від 04.07.2013р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» завершує процедури стягнення з відповідача ОСОБА_2 «Діком ЛТД» суми заборгованості з ЄВ, що свідчить про відсутність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неможливість застосування у розглядуваному випадку приписів ст.264 КАС України та щодо відсутності обставин для проведення заміни сторони виконавчого провадження.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність винесеної ухвали суду не впливають та висновків суду не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2017р. з питань заміни сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 813/3733/13-а залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.