Постанова № 70113647, 09.11.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1727/17

09 листопада 2017 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 3275,51 грн., з них: по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 2519,62 грн. та по військовому збору в сумі 755,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій самостійно задекларував до сплати податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 2519,62 грн. та військовий збір у розмірі 755,89 грн., проте до бюджету не перерахував. Податковим органом вживались заходи для його стягнення, однак податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 3275,51 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, подавши через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи без його участі, у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав викладених в адміністративному позові, просить задовольнити. (а.с.26)

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 13.10.2017 року та копія ухвали про відкладення розгляду справи від 25.10.2017 року надсилались відповідачу рекомендованими листами із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що міститься в картотеці реєстраційного обліку відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області (а.с.25), проте такі поштові відправлення повернулося до суду із відміткою оператора поштового звязку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.20).

Відповідно до правил частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відповідно до статті 162 Податкового кодексу України (далі ПК України) є платником податку на доходи фізичних осіб як фізична особа резидент, що отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до довідки, виданої Головним управління ДФС у Тернопільській області від (а.с.8), за ОСОБА_1 станом на 29.09.2017 року рахується податковий борг у розмірі 3275,51 грн., з яких по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 2519,62 грн. та по військовому збору в сумі 755,89 грн., що також підтверджується розрахунком суми боргу.(а.с.9)

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та по військовому збору виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, яка була подана до податкового органу 19.02.2016 року, термін сплати 31.07.2016 року.(а.с.18)

Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не були сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми "Ф" від 22.08.2016 року № 61967-19 (а.с.10), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків.

Податковий борг по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та по військкому збору, відображено в інтегрованій картці платника податків.(а.с.30-32) Станом на день розгляду справи у суді заборгованість не сплачена. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПК України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 179.1, 179.7 статті 179 ПК України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу; фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Як встановлено судом, податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації. Суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 57.1 статті 57, пунктом 179.7 статті 179 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, при цьому позивач у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 3275,51 грн.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 47313, Тернопільська область, Збаразький район, селище міського типу Вишнівець, вулиця Кременецька, будинок 57, ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг в сумі 3275 (три тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень 51 (п'ятдесят одна) копійка, з них:

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 2519 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 62 (шістдесят дві) копійки на розрахунковий рахунок № 33114341700717, код банку одержувача 37753768, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, призначення платежу 11010500;

по військовому збору в сумі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 89 (вісімдесят дев'ять) копійок на розрахунковий рахунок № 31110063700198, код банку одержувача 37753768, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, призначення платежу 11011000.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяМартиць О.І.

копія вірна

СуддяМартиць О.І.