Постанова № 70113623, 08.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2017 року 16:50 № 826/12851/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 10.10.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - позивач/УПФУ) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Текстемп" (далі по тексту - відповідач/ПАТ "Текстемп") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з квітня по вересень 2017 року у розмірі 15 810,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за ПАТ "Текстемп" обліковується заборгованість із відшкодування коштів на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2 за період з квітня по вересень 2017 року у розмірі 15 810,99 грн. і станом на момент розгляду справи дана заборгованість не погашена.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, у яких зазначив, що спірна заборгованість нарахована УПФУ за доставку та виплату пільгових пенсій таким особам, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Водночас, як стверджує відповідач, заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 сплачена підприємством у повному обсязі відповідно до доданих до заперечень платіжних доручень. Стосовно ж заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, то відповідач зазначає, що його обов'язок по такому відшкодуванню закінчився після досягнення вказаної особою пенсійного віку (24.04.2015 року), а тому у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії вказаній особі.

Відтак, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та у їх задоволенні просить відмовити.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Протягом квітня-вересня 2017 року позивачем направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Списку №2, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з повідомленням, що останньому необхідно перерахувати до ПФ зазначену у повідомленнях суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, призначених на пільгових умовах.

Згідно вказаних розрахунків, загальну сума заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень-вересень 2017 року по ОСОБА_2 склала 6 909,16 грн., а по ОСОБА_1 - 8 681,78 грн. Загалом за розрахунками сума заборгованості складає 15 810,99 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою ПФУ № 21-1 від 19.12.2003.

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, як вже зазначено вище, частина спірної заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій виникла у зв'язку із здійсненням УПФУ пенсійних виплат громадянці ОСОБА_1.

У той же час під час розгляду даної справи з'ясовано, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016 року у справі №826/2643/16, яка набрала законної сили 05.10.2016 року на підставі ч. 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовлено УПФУ у стягненні з ПАТ "Текстемп" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянці ОСОБА_1.

Зокрема, у вказаному рішенні судом встановлено, що пенсія за віком на пільгових умовах призначена ОСОБА_1 25 квітня 2010 року по досягненню нею 50 років.

Вказується, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції станом на час призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Як прийшов до висновку суд у вказаній справі, позивач не мав права збільшувати відповідачу строк на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1, оскільки вона вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а тому на неї не розповсюджується дія цього Закону.

Відтак, судом у вищевказаній постанові встановлено, що УПФУ було безпідставно нараховано ПАТ "Текстемп" суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, оскільки обов'язок по відшкодуванню таких витрат у підприємства закінчився після досягнення вказаної особою пенсійного віку у 55 років (24.04.2015 року).

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положеннями частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови суду в адміністративних справах, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №826/2643/16, яка набрала законної сили, обставини безпідставності нарахування ПАТ "Текстемп" суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вказаній особі, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Що ж стосується вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Так, згідно доданих до позову розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій щомісячна сума витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2 у квітні - липні 2017 р. складає 1 125,77 грн., у серпні - вересні 2017 р. - 1 203,04 грн. Загалом - 6 909,16 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував суму витрат по ОСОБА_2 платіжними дорученнями: № 1800 від 05.05.2017 p.-за квітень 2017 р. - 1125,77 грн.; № 1801 від 05.05.2017 p.-за травень 2017 р. - 1125,77 грн.; № 86 від 07.06.2017 р. - за червень 2017 р. - 1125,77 грн.; № 264 від 19.07.2017 р. - за липень 2017 р. - 1125,77 грн.; №396 від 18.08.2017р. - за серпень 2017 р. - 1125,77 грн.; №453 від 06.09.2017 р. - за вересень 2017 p.- 1280,31 грн. Загальна сума витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_2, перерахована за спірний період, становить 6 909,16 грн., що відповідає сумі в розрахунках позивача.

В кожному платіжному дорученні вказано призначення платежу: пільгова пенсія ОСОБА_2, місяць, за який відшкодовувались витрати на виплату і доставку пенсій ОСОБА_2

Згідно витягу з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01 квітня 2017 року по 19 жовтня 2017 року станом на вересень 2017 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 27 199,26 грн. При цьому наявні відомості про сплату відповідачем 6 909,16 грн. у квітні - вересні 2017 року фактичних витрат по ОСОБА_2

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 02.06.2015 року №21-166а15, згідно якого право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Таким чином, незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди, на момент вирішення справи по суті у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 по ОСОБА_2, нарахованої у квітні - вересні 2017 року, а тому позовні вимоги у цій частині також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного у сукупності, враховуючи при цьому постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016 року у справі №826/2643/16, яка набрала законної сили, суд констатує, що позивачем в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 71 КАС України, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а отже у суду не має правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд не вбачає обставин неможливості розгляду даної справи в порядку скороченого провадження, на чому наполягав відповідач у своїй заяві.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін