Ухвала суду № 70113519, 07.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 листопада 2017 року м. Київ № 2а-3361/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами

за позовомПриватного підприємства "Дубекспо" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року Приватне підприємство «Дубекспо» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ Голосіївського району м. Києва щодо встановлення завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в акті перевірки 164/1-07-20-36203336 від 15.02.2012 та прийняття на підставі даного акта відповідного податкового повідомлення-рішення від 28.02.2012 № 00000490720/0, а також визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 28.02.2012 № 00000490720/0 прийняте на підставі акту перевірки 164/1-07-20-36203336 від 15.02.2012, яким було встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 296021,00 грн. та штрафні санкції у сумі 74005,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року, залишеними без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2015 року, адміністративний позов Приватного підприємства «Дубекспо» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 № 00000490720/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва. У решті позовних вимог відмовлено.

31.10.2016 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві звернулося до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.08.2012 по справі № 2а-3361/12/2670 і прийняти нову постанову, якою відмовити ПП «Дубекспо» у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ст.246 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.11.2016 заяву ПП «Дубекспо» про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами залишено без руху.

13.12.2016 ДПІ на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.11.2016 надано платіжне доручення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.12.2016 відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 2а-3361/12/2670.

Заявник і позивач подали спільне клопотання про розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без їх участі.

Також позивачем подано клопотання щодо компенсації судових витрат.

Враховуючи клопотання сторін про розгляд даної заяви за їх відсутності та приписи ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про подальший розгляд поданої заяви в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи й надавши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Зі змісту даних норм Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є, по-перше, їх наявність на час вирішення адміністративної справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, по-третє, обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як встановлено судом зі змісту заяви ДПІ, в якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначає позивач у своїй заяві, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позовні вимоги ПП "Дубекспо" до ДПІ задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 № 00000490720/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва. У решті позовних вимог відмовлено.

Заявник вказує, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Дубекспо", за результатами якої складено акт № 164/1-07-20-36203336 від 15.02.2012.

Актом перевірки досліджувалось, а відповідно, за поясненням ДПІ, встановлені порушення податкового законодавства, в тому числі за наслідками господарських операцій з ТОВ "Охторг".

В свою чергу, вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 20.03.2013 у справі № 752/1332/13-к встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону, протягом 2009-2010 року, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, зареєстрував суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), а саме : ПП "Охторог" з метою незаконної діяльності.

Тобто, за твердженням заявника, вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 20.03.2013 у справі № 752/1332/13-к є істотною для справи обставиною для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.08.2012 за нововиявленими обставинами.

Враховуючи твердження заявника, суд зазначає, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне за собою виникнення або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставинами обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставин, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010 у справі №К-45458/09, "істотність" обставини означає те, що якби суд міг її врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Проаналізувавши усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення, оскільки зазначені заявником обставини, як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються, адже, судове рішення на яке посилається позивач, як на новояиявлену обставину, було прийняте судом після ухвалення постанови, яку заявник просить переглянути.

Тобто обставини, на які посилається заявник, є такими, що виникли чи змінились тільки після ухвалення судового рішення , а тому не могли бути враховані судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по даній справі, внаслідок чого є новими обставинами, а не нововиявленими.

Як зазначено в листі Верховного Суду України "Про практику перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства" (http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/478338dcf9710ebbc22577af004276c8?OpenDocument): "Судам необхідно звернути увагу, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду".

Аналогічними чином, в Розділі І Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 № 7 зазначено, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Однією з необхідних та загальних ознак нововиявлених обставин є існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Таким чином, обставини, що повідомлені заявником, не відповідають п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, та не є нововиявленими.

Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.11.1999 наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів". "Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі" (справа "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003).

Згідно з ч. 1 ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

За таких обставин суд вважає, що заяву необхідно залишити без задоволення.

Стосовно клопотання позивача щодо компенсації судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Частина друга цієї статті передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вказаних норм випливає, що компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку. Тому для компенсації втраченого заробітку суду слід надати докази, які підтверджують середньомісячний заробіток сторони.

Якщо сторона, на користь якої постановлено рішення не працює і не має самостійного доходу, вона має право одержати компенсацію за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, оскільки ОСОБА_2 займає посаду директора Приватного підприємства "Дубекспо", він є зайнятою особою, а тому не має права одержати компенсацію за відрив від звичайних занять.

Водночас, оскільки така особа є найманим працівником, так як займає відповідну посаду на підприємстві, а не самозайнятою особою, з урахуванням наведених вище положень відсутні підстави для відшкодування їй і компенсацій за втрачений заробіток.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість вимог клопотання щодо стягнення компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за відрив від звичайних занять, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 2а-3361/12/2670 - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій