Постанова № 70113309, 07.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1773/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" (надалі - позивач, ТОВ "Монтажналадка") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, Офіс великих платників) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2017 №0002195014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання вимог Податкового кодексу України платіжним дорученням від 16.02.2017 №55 підприємство сплатило суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2016 рік на реквізити, вказані на офіційному веб-порталі відповідача. Зазначає, що підприємство таким чином вчасно виконало власний обовязок зі сплати податків, а тому не може нести відповідальності за несвоєчасне надходження платежів до бюджету, оскільки зарахування зазначених коштів на бюджетний рахунок з порушенням встановленого законом строку відбулося не з його вини.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки кошти в рахунок сплати податку від ТОВ "Монтажналадка" до бюджету надійшли несвоєчасно, чим порушено п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Монтажналадка" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 13483974), зареєстрованою в установленому законом порядку 09.07.2003, про що зроблено запис в ЄДР від 17.02.2005 за № 1 266 120 0000 004798 (а.с. 7-8).

Наказом ДФС України від 26.12.2016 №1036 ТОВ "Монтажналадка" включено до реєстру великих платників податків та з 01.01.2017 переведено на облік до Офісу великих платників.

Згідно з декларацією з податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік від 08.02.2017 №9269558776 підприємством позивача самостійно задекларовано до сплати податок у сумі 365 292,00 грн (а.с. 32-35).

У зв'язку з переведенням на податковий облік до Офісу великих платників позивач, з метою уточнення реквізитів для сплати податку вперше, звернувся до офіційного порталу Офісу великих платників податків ДФС (http//officevp.sfs.gov.ua/), звідки дістав інформацію про рахунок (р/р 33117318799001, МФО 820019, отримувач ГУ ДКС України у м. Києві, код отримувача 37993783) та у строки, передбачені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платіжним дорученням від 16.02.2017 №55 сплатив суму узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 365 292,00 грн на вищевказані реквізити (а.с. 31).

Відповідно до письмових пояснень позивача, невдовзі працівники Офісу великих платників у телефонному режимі звернулися до головного бухгалтера ТОВ "Монтажналадка" з проханням написати листа про перерахування коштів у сумі 365 292,00 грн з р/р 33117318799001, МФО 820019, отримувач ГУ ДКС України в м. Києві, код отримувача 37993783 на р/р 33117318799001, МФО 831019, отримувач ГК ДКС України у Полтавській області, код отримувача 37959255 у зв'язку із зарахуванням даних коштів на «не визначені платежі».

Позивач написав листа відповідного змісту за №33 від 01.03.2017 (а.с. 30) та надав його відповідачу.

11.07.2017 відповідачем була проведена камеральна перевірка щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік по ТОВ "Монтажналадка" (п.н. 13483974), за наслідками якої складений акт від 11.07.2017 №725/10/28-50-14/13483974 (а.с. 15-17).

Як встановлено в ході перевірки, 19.02.2017 відбулося зарахування надміру сплачених коштів, які обліковувалися в інтегрованій картці платника (код класифікації доходів бюджету 11021000) в сумі 0,32 грн в рахунок сплати грошових зобов'язань по податку на прибуток за 2016 рік. Таким чином, станом на 19.02.2017 залишилися несплаченими податкові зобов'язання в сумі 365 291,68 грн.

Листом від 01.03.2017 №33 ТОВ "Монтажналадка" звернулося до начальника Офісу великих платників з проханням помилково перераховані кошти платіжним дорученням від 16.02.2017 № 55 на суму 365 292,00 грн на рахунок №33117318799001 ГУ ДКС України у м. Києві, код 37993783, МФО 820019 перерахувати на рахунок №33117318799001 ГУ ДКС України у Полтавській області код 37959255, МФО 831019.

31.03.2017 до інтегрованої картки платника податку на прибуток ТОВ "Монтажналадка" внесено відомості щодо зарахування 31.03.2017 суми в розмірі 365 292,00 грн, як перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший на підставі висновку №849-07 від 23.03.2017.

За результатами проведеної перевірки ТОВ "Монтажналадка" встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік в сумі 365 291,68 грн із затримкою на 40 днів.

В матеріалах справи наявне заперечення ТОВ "Монтажналадка" на акт перевірки від 11.07.2017 №725/10/28-50-14/13483974 (18-24), за результатами розгляду якого висновки акту камеральної перевірки залишено без змін.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Офісом великих платників 28.07.2017 було винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") №0002195014 (а.с. 12), яким ТОВ "Монтажналадка" за затримку на 40 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік у сумі 365 291,68 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 73 058,34 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України. Однак скаргу ТОВ "Монтажналадка" залишено без розгляду та повернуто скаржнику (а.с. 25-29).

Реалізуючи своє право на судове оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступних міркувань.

За приписами п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20. ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) належать 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі, та податку, визначеного пунктом 18 частини першої статті 64, пунктом 1 2 частини першої статті 66 та пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу).

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України).

А згідно з частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно з пунктом 22.4 ст. 22 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

За правилом п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, штрафні санкції є мірою відповідальності платників податків за порушення норм цього Кодексу, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обовязків зі сплати податків. Така відповідальність обумовлена винними діями або бездіяльністю платника на порушення норм вказаного Кодексу.

Тож для визначення правомірності застосування до позивача означених заходів впливу оцінці підлягає поведінка суб'єкта господарювання на предмет спрямованості його дій в частині дотримання норм Податкового кодексу України.

Граничним терміном сплати задекларованої суми податкового зобов'язання ТОВ "Монтажналадка" в сумі 365 292,00 грн за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2016 рік є 19.02.2017.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2017 позивач у строк, визначений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, подав до ПАТ "ПУМБ" платіжне доручення від 16.02.2017 №55 (а.с. 31) на суму 365 292,00 грн з призначенням платежу "податок на прибуток приватних підприємств за 2016 рік, ТОВ "Монтажналадка", без ПДВ". Проте, у платіжному дорученні №55 був помилково зазначений код отримувача 37993783 - ГУ ДКС України у м.Києві, МФО 820019 замість кода отримувача 37959255 - ГУ ДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Виявивши цю помилку, позивач звернувся до відповідача з листом від 01.03.2017 №33 і лише 31.03.2017 Офіс великих платників зарахував ці кошти до особового рахунку ТОВ "Монтажналадка".

У зв'язку з цим суд зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету у строк встановлений законом має кваліфікуватися саме як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків, пов'язані зі сплатою сум грошових зобов'язань, не можуть свідчити про наявність наміру на ухилення від сплати податків і, відповідно, слугувати підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Як на переконання суду, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання в будь-якому випадку необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчиняв дій, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду отримувача у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 (справа №21-377а15).

З огляду на встановлені обставини справи, з урахуванням висновку Верховного Суду України в аналогічних правовідносинах, суд визнає обґрунтованим заявлений адміністративний позов та задовольняє його у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28.07.2017 №0002195014.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" (код ЄДРПОУ 13483974) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 09.11.2017.

СуддяЄ.Б. Супрун