Постанова № 70113014, 09.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2169/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача Миргородської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській областідо відповідача ОСОБА_1про стягнення податкового боргуВ С Т А Н О В И В:

24.11.2016 Миргородська обєднана податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі Миргородська ОДПІ, позивача) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 11117,52 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 провадження в справі відкрито, закінчено підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 провадження у справі № 816/2169/16 зупинено до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/386/17 за позовом ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

31.10.2017 представник позивача надав до суду клопотання, у якому не заперечував щодо розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження /а.с. 108/.

У письмових запереченнях відповідач зазначив, що не є власником та/або користувачем спірної земельної ділянки, за яку йому нараховано податкове зобов'язання, а тому обов'язок сплачувати земельний податок у нього відсутній.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

За даними податкового органу відповідач має податковий борг з орендної плати за землю фізичних осіб у розмірі 11117,52 грн.

Указаний борг виник з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником нежитлової будівлі, заготларька, розташованого в с. Вовнянка, Миргородського району, Полтавської області, по вул. Миру, буд. 6-А на земельній ділянці Вовнянської сільської ради, яке складається в цілому з будівлі заготларька загальною площею 181,4 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.06.2009, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2009 № 23104388 /а. с. 38-39/.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 30.06.2014 № 7046-15, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб у сумі 2704,67 грн /а.с. 12/;

від 30.06.2015 № 24859-15, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб у сумі 3378,13 грн /а.с. 11/;

від 30.06.2016 № 169-1705, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб у сумі 5034,72 грн /а. с. 118/.

Не погоджуючись із указаними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 у справі № 816/386/17, яка набрала законної сили 19.09.2017, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: Вовнянська сільська рада Миргородського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.06.2014 №7046-15, від 30.06.2015 №24859-15, від 30.06.2016 №169-1705 відмовлено /а.с. 99-100/.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, податкові повідомлення рішення від 30.06.2014 №7046-15, від 30.06.2015 №24859-15, від 30.06.2016 №169-1705 /а.с. 11-13/ вважаються узгодженим.

З урахуванням викладеного сума податкового боргу з орендної плати за землю фізичних осіб становить 11117,52 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобовязання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії якої надана позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень 08.10.2014 позивачем винесено податкову вимогу № 2437-25 /а.с. 13/, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та отримана останнім 06.11.2014 /а.с. 13/.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Внаслідок того, що ОСОБА_1 станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з орендної плати за землю фізичних осіб у розмірі 11117,52 грн не сплатив, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати за землю фізичних осіб у розмірі 11117 (одинадцять тисяч сто сімнадцять) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки на бюджетний рахунок: 33213815700312, код бюджетної класифікації: 18010900, отримувач: УК Миргородськ. р-н./с. Вовнянка/18010900, код отримувача: 37845125, МФО 831019, банк отримувач: ГУДКСУ у Полтавській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна