Постанова № 70113004, 09.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року № 813/3740/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Гулкевич І.З. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Сокальського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення заборгованості в сумі 594 322,45 грн,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сокальського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення заборгованості в сумі 594 322,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України державним підприємством "Львіввугілля" неналежно сплачуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у період липень-вересень 2017, в зв’язку з чим за відповідачем виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 594 322,45 грн. Добровільно в строки, встановлені законодавством, борг відповідачем не сплачено, а тому територіальний орган скористався правом звернутися до адміністративного суду для стягнення заборгованості.

23 жовтня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі. Відповідачу надано строк для подання заперечення на позов або заяви про визнання позову, роз’яснено наслідки такого неподання.

Від відповідача надійшли пояснення на адміністративний позов, в яких вказав, що в резолютивній частині рішення суду зазначити суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку №2 в сумі 549 322,45 грн окремо по сумах в розрізі відокремлених підрозділів, а саме Шахта "Зарічна" та шахта "Візейська".

Враховуючи те, що від відповідача не надходило заперечення на позов, суд вважає за можливе, відповідно до частини 3 статті 183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно ст.5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом встановлено, що державне підприємство “Львівугілля” зареєстроване, як юридична особа, (місцезнаходження: вул. Б.хмельницького,26, м. Сокаль, 80000; код ЄДРПОУ: 32323256) та відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до п.2 Перехідних положень цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. “б”-“з” цієї статті.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов’язкове державне пенсійне страхування Законом України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким передбачено, що платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, затверджено “Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, розроблену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та порядок відшкодування (п.61.1).

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій працівникам Підприємства (його структурним підрозділам), призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за липень – вересень 2017 року становить 594 322,45 грн. (у тому числі, працівникам відокремленого підрозділу “Шахта “Великомостівська” ДП “Львіввугілля” у розмірі 132 059,81 грн., відокремленого підрозділу “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” у розмірі 153 926,89 грн., відокремленого підрозділу “Шахта “Межирічанська” ДП “Львіввугілля” у розмірі 227 385,66 грн., відокремленого підрозділу “Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель” ДП “Львівугілля” у розмірі 80 950,09 грн.) і факт їх понесення Сокальським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “б-з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” для відшкодування таких витрат Пенсійного фонду України.

Матеріали справи свідчать, що позивачем були надіслані відокремленим підрозділам відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.“а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за спірний період.

При цьому, суд вбачає за доцільне зазначити, що розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов’язковими для виконання.

Тож, оскільки, як свідчать матеріалами справи, позивачем було виконано свій обов’язок щодо надіслання на адресу підрозділів Підприємства розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а востанніми такі отримано, однак залишено без належного реагування, зокрема, не надано на них до Пенсійного фонду заперечень й не оскаржено їх, тому суд вважає, що ці розрахунки є обов’язковими для виконання, тобто підлягають до сплати.

У той же час, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає.

Щодо посилань відповідача про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку №2 в сумі 549 322,45 грн окремо по сумах в розрізі відокремлених підрозділів, а саме Шахта "Зарічна" та шахта "Візейська", то такі не беруться до уваги судом, оскільки позивачем заявлено суму заборгованості, до відокремлених підрозділів “Шахта “Великомостівська”, “Шахта “Червоноградська”, “Шахта “Межирічанська”, “Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель” ДП “Львівугілля”.

З врахуванням вищевикладеного суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 160-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Львіввугілля” (вул.Б.Хмельницького, 26, м.Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 32323256) на користь Сокальського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (вул.Героїв УПА, 11, м.Сокаль, Сокальський район, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 40372055) заборгованість в сумі 594 322,45 (п’ятсот дев’яносто чотири тисячі триста двадцять дві гривні 45 коп).

Постанова виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Гулкевич І.З.