Ухвала суду № 70104842, 09.11.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 451/151/17 Головуючий у 1 інстанції: Мулявка О.В.

Провадження № 22-ц/783/3181/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.

Категорія: 23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді – Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.

секретаря: Симця В.І.

з участю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 14 березня 2017 року заяву представника позивача – ОСОБА_2 про забезпечення позову – задоволено.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,3412 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036259, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:06:000:0423.

Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_4 «Приват-Агро-Львів».

В апеляційній скарзі, зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права та такою що підлягає, до скасування з наступних підстав. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.» Відповідач є суб’єктом господарювання основним видом діяльності якого є товарне сільськогосподарське виробництво, що здійснюється шляхом вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі на орендованих у фізичних осіб земельних ділянках. Однак, судом не встановлено дані про особу відповідача права якого обмежено судовим рішенням, не встановлено переліку та обсягу земель, що перебувають у правомірному користуванні Відповідача, не враховано, що відповідач є суб’єктом господарювання метою та основним видом господарської діяльності якого є саме здійснення сільськогосподарських робіт та отримання прибутку від таких робіт. Заборонивши відповідачу проводити будь-які сільськогосподарські роботи - суд грубо порушив основні засади інституту вжиття заходів забезпечення позову та прийняв судове рішення яким обмежив діяльність суб’єкта господарювання, що жодним чином не стосується майбутнього акта правосуддя, що може бути прийнятим за результатом розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 Крім того, таке втручання суду у господарську діяльність відповідача призведе до невідворотних наслідків - завдання значних збитків відповідачу внаслідок заборони використовувати землі (проводити на них сільськогосподарські роботи та відповідно реалізовувати мету діяльності суб’єкта господарювання), оскільки з огляду на специфіку господарської діяльності, відповідачу фактично заборонено виконання умов договорів оренди землі не лише з ОСОБА_3, а взагалі усіх, за якими відповідач зобов’язався використовувати за цільовим призначенням орендовані землі сільськогосподарського призначення, що передбачає їх обробіток (дискування, рихлення, оранка, внесення добрив, тощо), вирощування сільськогосподарських культур, проведення заходів по боротьбі з бур’янами, захаращенням землі тощо, а відтак апелянт просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 «Приват-Агро-Львів» про визнання недійсним Договору № 96 оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Приват-Агро-Львів» 04.01.2012 року та зареєстрованого 03.05.2012 року в Управлінні Держкомзему у Радехівському районі Львівської області за № 462390004004336 з підстав відсутності волевиявлення позивача на укладення такого. Інших позовних вимог позивачем заявлено не було.

Крім цього, представником позивача подано заяву про забезпечення вказаного позову, у якій він просив заборонити ОСОБА_4 "Приват-Агро-Львів" проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,3601 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036256, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:06:000:0423.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку незабезпечення позову позивач може бути позбавлений права не тільки розпоряджатися, а й користуватися земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності.

Перевіривши матеріали справи та враховуючи зміст позовних вимог, колегія суддів вважає, що ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню, з таких підстав.

Постановивши ухвалу про заборону відповідачу проводити будь-які сільськогосподарські роботи, районний суд, фактично вийшов за межі вимог заяви про забезпечення позову, у якій представник позивача просив про заборону вчиняти певні дії, що стосується лише спірної ділянки.

Таким чином ухвала суду першої інстанції фактично перешкоджає законній господарській діяльності відповідача, що передбачена його статутними документами та є предметом його діяльності, згідно таких.

Що стосується заходів забезпечення, які вжив суд стосовно земельної ділянки позивача, колегія суддів вважає, що такі жодним чином не стосуються предмету спору та жодним чином не можуть вплинути на хід виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин ухвала суду, як постановлена з порушенням вимог процесуального закону, підлягає скасуванню.

Керуючись п.2 ч.2 ст. 307, п.6 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» задовольнити.

Ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 14 березня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення

Головуючий

Судді: