Рішення № 70102999, 09.11.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.11.2017

Справа № 334/8177/15-ц

Провадження № 2/334/381/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А., при секретарі Нестеренко Ю.І., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , 3-тя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», 3-тя особа ОСОБА_3 по припинення поруки , -

у с т а н о в и в:

ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом у якому вказує, що 18.08.2008 року мiж Акцiонерним комерційним банком ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договiр № 0707/0808/45-023 згiдно з умовами якого банк надав позичальнику кредитнi кошти у розмiрi 25 000,00 дол. США з розрахунку 11,9 % рiчних на строк з 18.08.2008 року по 18.08.2028 року.

25.05.2012 року мiж Публiчним акцiонерним товариством «Сведбанк» та Публiчним акцiонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договiр купiвлi-продажу прав вимоги за кредитами, вiдповiдно до якого у порядку, обсязi та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (вiдступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внааслідок чого АТ «Дельта Банк» замiнює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслiдок передачi вiд ПАТ «Сведбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржникiв до ПАТ «Дельта Банк» переходить (вiдступається) право вимагати (замiсть ПАТ «Сведбанк») вiд боржникiв повного, належного та реального виконання обов'язкiв за кредитними та забезпечувальними договорами.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 516 ЦК України замiна кредитора у зобов'язаннi здiйснюється без згоди боржника, якщо iнше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач вважає, що він набув права вимоги за даним кредитним договором.

Виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 0707/0808/45-023 від 18.08.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, за умовами якого остання зобов’язалась перед банком відповідати за виконання зобов’язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику за вищевказаним кредитним договором у тому ж обсязі, що й боржник.

Позичальник - ОСОБА_3 умови кредитного договору належним чином не виконує, і станом на 25.07.2015 року наявна заборгованість у сумі 593 238,55 грн., з яких: тіло кредиту - 499012,10 грн.; відсотки - 94226,44 грн.

Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, то позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 593 238,55 грн., з яких: тіло кредиту - 499012,10 грн.; відсотки - 94226,44 грн., а також покласти на неї судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позові вимоги підтримав , і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги не визнала і подала зустрічний позов про припинення поруки, у якому вказує, що вона є поручителем ОСОБА_3 на підставі Договору поруки № 0707/0808/45-023-Р-1 від 18.08.2008 року з ПАТ «Сведбанк», за виконання ним зобов’язань за кредитним договором № 0707/0808/45-023 від 18.08.2008 року.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов’язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, зазначеного в п. 2.1. цього договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п. 3.1., 3.3. цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов’язаний виконати зазначені зобов’язання в порядку, передбаченому п.9.2., 9.3. цього договору.

Відповідно до п. 9.2. кредитного договору вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання банком.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями ч. 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з договору поруки, а саме п. 10, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником або поручителем своїх обов’язків, передбачених основним зобов’язанням.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Як стало відомо ОСОБА_2 від ОСОБА_3, у зв’язку з порушенням ним виконання зобов’язання за кредитним договором банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України і розділу 9 кредитного договору використав своє право достроково стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором, надіславши ОСОБА_3 09.04.2014 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів.

Таким чином, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Отже, у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений ним відповідно до розділу 9 кредитного договору, не пред’явив вимоги до поручителя, у зв’язку з чим, порука є припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

З наведених підстав ОСОБА_4 просить суд визнати припиненими правовідносини за договором поруки №0707/0808/45-023-Р-1 укладений 18 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 і відмовити у задоволенні первісного позову ПАТ «ДельтаБанк».

Адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала зустрічний позов і просила його задовольнити, у задоволенні первісного позову ПАТ «Дельта банк» - відмовити.

Представник ПАТ «Дельта банк» проти зустрічного позову заперечував, наполягає на задоволені первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

3-тя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився заперечень на позов не надав, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

У ст. 509 ЦК України визначено, що обов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів.

Відповідно до ст. 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших aктів цивiльного законодавства, а за вiдсутностi таких умов та вимог - вiдповiдно до звичаїв дiлового обороту або iнших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом.

Вiдповiдно до ч.l ст. 530 ЦК України, у разi якщо у зобов'язаннi встановлено строк (тepмін) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (тepмін).

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцевi позику (грошовi кошти у такiй самiй cумі або речi, визначенi родовими ознаками, у такiй самiй кiлькостi, такого самого роду та такої самої якостi, що були переданi йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановленi договором.

Згiдно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разi прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентiв, належних йому вiдповiдно до статтi 1048 цього Кодексу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змiстом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Вiдповiдно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або iнша фiнансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошовi кошти (кредит) позичальниковi у розмiрi та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, шо 18.08.2008 року мiж Акцiонерним комерційним банком ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договiр № 0707/0808/45-023 згiдно з умовами якого банк надав позичальнику кредитнi кошти у розмiрi 25 000,00 дол. США з розрахунку 11,9 % рiчних на строк з 18.08.2008 року по 18.08.2028 року.

25.05.2012 року мiж Публiчним акцiонерним товариством «Сведбанк» та Публiчним акцiонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договiр купiвлi-продажу прав вимоги за кредитами, вiдповiдно до якого у порядку, обсязi та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (вiдступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внааслідок чого АТ «Дельта Банк» замiнює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслiдок передачi вiд ПАТ «Сведбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржникiв до ПАТ «Дельта Банк» переходить (вiдступається) право вимагати (замiсть ПАТ «Сведбанк») вiд боржникiв повного, належного та реального виконання обов'язкiв за кредитними та забезпечувальними договорами.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 516 ЦК України замiна кредитора у зобов'язаннi здiйснюється без згоди боржника, якщо iнше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув права вимоги за даним кредитним договором, що не оспорюється відповідачкою та підтверджується додатком до Договору купiвлi-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року.

Виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 0707/0808/45-023 від 18.08.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, за умовами якого остання зобов’язалась перед банком відповідати за виконання зобов’язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику за вищевказаним кредитним договором у тому ж обсязі, що й боржник.

Позичальник - ОСОБА_3 умови кредитного договору належним чином не виконує, і станом на 25.07.2015 року наявна заборгованість у сумі 593 238,55 грн., з яких: тіло кредиту - 499012,10 грн.; відсотки - 94226,44 грн.

В ході судового розгляду установлено, що 09.04.2014 року ПАТ «Дельта банк» направив до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Н,О. досудову вимогу про повне погашення заборгованості за кредитним договором, і тим самим змінив строк виконання зобов’язання.

Ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 в установлений 30-денний строк термін не приступили до виконання зобов’язань за кредитним договором .

Після чого, ПАТ «Дельта банк» 12.05.2014 року звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 221 371,16 грн., яка утворилася станом на 13.03.2014року.

Між тим, даний позов ухвалою суду від 18.09.2014 року , яка набрала законної сили , залишено без розгляду через неявку позивача.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2015 року ПАТ «Дельта банк» відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов’язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, зазначеного в п. 2.1. цього договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п. 3.1., 3.3. цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов’язаний виконати зазначені зобов’язання в порядку, передбаченому п.9.2., 9.3. цього договору.

Відповідно до п. 9.2. кредитного договору вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання банком.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями ч. 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з договору поруки, а саме п. 10, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником або поручителем своїх обов’язків, передбачених основним зобов’язанням.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України і розділу 9 кредитного договору використав своє право достроково стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором, надіславши ОСОБА_3 і ОСОБА_2 09.04.2014 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів.

Таким чином, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Отже, у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-190цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі №6-155цс13, якщо договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, а саме умовами договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором, та якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений ним відповідно до кредитного договору, не пред’явив протягом шести місяців вимоги до поручителя про виконання зобов’язання, то зобов’язання за договором поруки припинилися.

Отже, банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений ним відповідно до розділу 9 кредитного договору, не пред’явив вимоги до поручителя, у зв’язку з чим, порука є припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Посилання представника позивача, що 26.08.2015 року на адресу ОСОБА_2 було надіслано досудову вимогу про виконання зобов’язання, а тому строк пред’явлення до неї вимоги банком не пропущено є неспроможними, оскільки вимогою від 09.04.2014 року вже змінено строк виконання зобов’язання, і протягом 6-ти місяців банк вже звертався до ОСОБА_2 з аналогічним позовом.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_2 вимоги є законними обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню, а позовні вимоги ПАТ «Дельта банк» у свою чергу, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В і д м о в и т и ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», 3-тя особа ОСОБА_3 по припинення поруки – з а д о в о л ь н и т и.

Визнати припиненими правовідносини за Договором поруки №0707/0808/45-023-Р-1 укладеним 18 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Дубина Л. А.