Ухвала суду № 70099363, 26.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

26 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б.,розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»

(далі - ПАТ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року у справі за позовом ПАТ до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одесі, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування актів,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2017 року залишив без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року про відмову в задоволенні позову у зазначеній справі.

Не погодившись з рішенням Вищого адміністративного суду України,

позивач подав заяву про його перегляд Верховним Судом України з установленої пунктами 1,5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 13 листопада 2014 року (справа № К/800/11809/13) та ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 березня 2009 року (№ 6-1465св08).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішенні, наданому для порівняння, йдеться про застосування одних і тих самих норм законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з проведенням розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

За змістом і значенням ці рішення різняться між собою, але в основі цього лежить не неоднаковий підхід до розуміння зазначених вище норм права, а різний характер фактичних обставин. Так, у рішенні, про перегляд якого подано заяву, йдеться про те, що смертельний нещасний випадок з ОСОБА_6 знаходився в прямому причинному зв'язку з виробничим процесом. Із посиланням на висновки судово-медичної експертизи, інші обставини справи суди попередніх інстанцій встановили, що перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння не доведено і не виявлено зв'язку між цим станом і нещасним випадком. Було встановлено, що нещасний випадок настав не через алкогольне отруєння, а у зв'язку з відкритою черепно-мозковою травмою, яка настала від забою головного мозку та закритого перелому лівого наколінника зі зсувом відламків. В ухвалі від 13 листопада 2014 року суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що комісія не зробила технічний висновок та не дослідила технічну справність сходового маршу та його поручень саме станом на 20 січня 2011 року, коли стався нещасний випадок з потерпілим. Через це акт Н-5 від 13 жовтня 2015 року Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву визнала таким, що за своїм змістом не відповідає фактичним обставинам справи загибелі потерпілого та складений без дотримання зазначеного Порядку.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Посилання на постанову Верховного Суду України від 25 березня 2009 року є неприйнятним, оскільки вона не містить правового висновку щодо застосування норм матеріального права, про правильність застосування яких йдеться у заяві. За своїм видом ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 березня 2009 року є рішенням суду касаційної інстанції. У часі це рішення було ухвалене тоді, коли Верховний Суд України не мав повноважень переглядати судові рішення суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права та за наслідками перегляду формувати правовий висновок, невідповідність якому в розумінні пункту 5 частини першої статті 237 КАС, власне і визнається підставою перегляду.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одесі, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування актів, для перегляду рішення Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.Б. Прокопенко