Рішення № 70099316, 02.11.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2844/17

2/310/2173/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства Оборони України про стягнення моральної шкоди в якому зазначив, що в період з 18.07.2015 року до 26.09.2016 року він проходив військову службу в Бердянському обєднаному міському військовому комісаріаті сержантом матеріального забезпечення роти охорони Бердянського обєднаного міського військового комісаріату. 26.09.2016 року наказом №24-РС військового комісару Запорізького ОВК він був звільнений в запас за п. «б» (за станом здоровя) та з 26.09.2016 року наказом військового комісару Бердянського ОМВК №200, був виключений зі списків особового складу Бердянського ОМВК. Наслідками виконання його військових службових обовязків є 3 група інвалідності згідно довідки до акта МСЕК АВ №0673316. Його турбують головні болі, запаморочення, стискуючі болі в серці, постійне підвищення артеріального тиску, шум у вухах, постійний біль в поперековому відділі хребта, часткове нетримання імперативних позовів, посилене серцебиття, задишка при фізичному навантаженні, біль в обох гомілках, втомлюваність, загальна слабкість, хиткість при ході, погіршення сну, подразливість. Після проведення лікування стан здоровя в повному обсязі не відновився. Внаслідок захворювання він змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювані процедури. У звязку з захворюванням, отриманим під час проходження військової служби, порушено його нормальні життєві звязки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у звязку з болем та постійними спазмами. Він не може вільно пересуватися, після ходіння впродовж 3-4 годин має 2-3 дні перебувати на постільному режимі, оскільки відчуває сильний біль в голові та підвищення тиску. Всі ці фактори позначились на його сні, за останній рік зявилось безсоння - немає сну по 4 дні, а потім 1,5-2 години поверхневого сну, і знову 4 дні безсоння на фоні сильних больових відчуттів. Пересуватися на велику відстань він не може, а особистого транспорту не має. Оскільки в місцевій поліклініці у видачі безоплатних медикаментів йому було відмовлено, а придбати оплатні ліки через їх високу ціну він не може, тому змушений витрачати кошти на відновлення здоровя. Путівку для проходження реабілітації отримати він також не зміг. Не може вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це негативно позначилося і позначається на його душевному стані. Відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Тривале лікування позначилося не тільки на його здоровї, а також і на його психіці. Він постійно знаходиться в пригніченому стані через те, що не має можливості відновити здоровя. Відносини в родині погіршились, позбавлений можливості повноцінно виконувати сімейні обовязки по господарству. Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві звязки через що доводиться докладати додаткових зусиль для організації життя. Посилаючись на наведене просив стягнути з Міністерства оборони України на його користь моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.

ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача в судове засідання не зявився без поважних причин.

Зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Частиною 1ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 ЗУ «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно військового квитка серія НО №4964050 ОСОБА_1 проходив військову службу в роті охорони Бердянського ОМВС з 18.07.2015 року по 26.09.2016 року (а.с. 7-9).

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Бердянського обєднаного міського військового комісаріату №200 від 26.09.2016 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоровя) (а. с. 10).

Згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0673316 від 23.08.2016 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності у звязку з захворюванням, повязаним з проходженням військової служби (а.с. 11).

Відповідно до виписки епікризу Запорізького гарнізонного госпіталю в/ч А3309 старшина Бердянського ОМВК ОСОБА_1 знаходився в т/ч в/ч А3309 з 25.07.2016 року по 02.08.2016 року зі скаргами на постійний головний біль з локалізацією у теменій області, що повязано з підвищенням артеріального тиску до 180/110 мм рт. ст., запаморочення, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима, серцебиття, задишку при фізичному навантажені, що минає в стані покою, постійний біль в поперековому відділі хребта з іррадіацією в ліву нижню кінцівку, що посилюється при фізичних навантаженнях, часткове нетримання імперативних позовів. В анамнезі: підвищення артеріального тиску з 2013 року згідно записів в амбулаторній картці. При стаціонарному обстеженні встановлений діагноз гіпертонічна хвороба 2 ст. Постійно отримує еналозид, амлодіпін, бісопролол. Біль в хребті з жовтня 2015 року: після фізичних навантажень зявилися біль та обмеження рухів в поперековому відділі хребта, самостійно не міг пересуватися, виникло оніміння в стопах. Отримував лікування в неврологічному відділенні Бердянської ЦРЛ. Консультований нейрохірургом. За останній рік стан хворого погіршився. Неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно. У звязку з погіршенням загального стану, частими зверненнями за медичною допомогою впродовж останнього року, направлений військовим комісаром Бердянського ОМВК на ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Перебував на обстеженні і лікуванні: Бердянська ЦРЛ з 13.04.2016 року по 29.04.2016 року, з 03.06.2016 року по 17.06.2016 року, військова частина А3309 з 16.05.2016 рок у по 26.05.2016 року, з 04.07.2016 року по 14.07.2016 року, з 25.07.2017 року по теперішній час (а.с.13-14).

02 серпня 2016 року госпітальна військово-лікарська комісія військової частини А3309 за направленням військового комісара ОМВК м. Бердянськ від 23.07.2016 року №8990 провела огляд ОСОБА_1 про що в свідоцтві про хворобу №601 встановлено наступні діагнози, повязані з проходженням військової служби: гіпертонічна хвороба другої стадії, гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночка), серцева недостатність 1 ст., дисциркуляторна енцефалопатія 1 ст. змішаного ґенезу (гіпертонічного та атеросклеротичного), гіпертонічна ангіопатія сітківки 2 ст., поширений остеохондроз хребта, протрузія дисків L2 L5, L5 S1, спонділез L5- S1, гемангіома тіла L1, грижа диску в сегменті L4 L5 з компресією дуального мішку з помірними порушеннями функцій, дискогена радікулопатія L4 S1 зліва, з парезом лівої стопи з порушенням функції тазових органів по типу «часткового нетримання» та помірними порушеннями функцій. Захворювання, Так, повязані з проходженням військової служби (а.с. 12-12а).

Захворювання позивача та проходження лікування підтверджуються також виписками із медичних карт стаціонарного хворого та консультативними висновками (а.с.15-18, 24-25).

За розясненнями, викладеними у п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при визначенні моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем жодним чином не доведено порушення нормальних життєвих звязків, позбавлення його можливості реалізовувати свої звички та бажання. Не надано доказів виникнення постійних складнощів у звязку з болем та постійними спазмами, а також ті обставини, що він не може вільно пересуватися (після ходіння впродовж 3-4 годин має 2-3 дні перебувати на постільному режимі, оскільки відчуває сильний біль в голові та підвищення тиску), страждає на безсоння (відсутність сну по 4 дні, а потім 1,5-2 години поверхневого сну, і знову 4 дні безсоння на фоні сильних больових відчуттів), не може вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, знаходження в пригніченому стані. Погіршення відносин у родині, а також позбавлення його можливості повноцінно виконувати сімейні обовязки по господарству.

Разом з тим, суд вважає, що існують правові підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди, оскільки сам факт захворювання, одержаного в період проходження військової служби та наслідки такого захворювання, які призвели до встановлення третьої групи інвалідності, спричинили та спричиняють позивачу втрати немайнового характеру у вигляді психологічного дискомфорту (переживаннях та хвилюваннях), душевних стражданнях, оскільки тривале лікування позначилося на його здоровя, а тому обов'язок держави відшкодувати завдану позивачеві моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд бере до уваги ступінь моральних страждань позивача, який щодня переносить душевні страждання у зв'язку з хворобою і позбавлений нормального життя.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 20000 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави у встановленому ЗУ «Про судовий збір» розмірі.

Керуючись ст. ст. 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 15, 170, 1167, 1168 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ЗУ «Про Збройні Сили України», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Стягнути з Міністерства оборони України в дохід держави 640 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя